Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Узагальнення й аналіз судово-слідчої практики свідчать, що серед причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів у сфері використання ЕОМ, найбільш поширеними є такі:

- можливість вільного та швидкого поширення злочинного досвіду через Інтернет;

- низький рівень комп'ютерної грамотності осіб, покликаних протидіяти вчиненню зазначеної категорії злочинів;

- недостатня запобіжна діяльність спеціалізованих підрозділів правоохоронних органів;

- недбале ставлення до здійснення профілактичної діяльності керівників і співробітників профільних підрозділів підприємств;

- недоліки в контролі якості при виробництві програмного забезпечення;

- незадовільне зберігання засобів доступу до інформації;

- упевненість відповідальних осіб у неможливості подолання систем безпеки підприємства;

- недостатня дисципліна при розпорядженні засобами доступу;

- надання засобів доступу особам, які хоча є співробітниками підприємства, проте не мають відповідних повноважень;

- наявне підключення пристроїв, що зберігають критично важливу інформацію, до мереж загального користування;

- широке застосування неконтрольованих мережних підключень;

- придбання і використання несертифікованого програмного та відповідного апаратного забезпечення;

- експлуатація незахищених каналів зв'язку;

- недоліки кадрової та роз'яснювальної роботи на підприємстві (організації, установі);

- недотримання і порушення встановлених на підприємстві правил щодо захисту комп'ютерної інформації від шкідливих програм та технічних засобів;

- відсутність програмних і технічних засобів захисту комп'ютерної інформації від проникнення шкідливих програм;

- відсутність регулярного консультування з фахівцями з протидії шкідливим програмним чи технічним засобам, а також неналежна робота з інформування користувачів організації щодо шкідливих програмних засобів та ознак їх прояву;

- неналежне зберігання носіїв інформації;

- використання неналежних носіїв інформації;

- самовільне використання користувачами стороннього програмного забезпечення та ін.

У разі виявлення цих чи інших причин і умов слідчий зобов'язаний вказати на них керівництву підприємств, установ, організацій, заінтересованим власникам з метою вжиття заходів, спрямованих на запобігання таким злочинам у майбутньому.

Висновки

Під час оформлення процесуальних документів по даних злочинах слід дуже уважно підходити до їх змісту та форми. Необхідно обов’язково залучати відповідного спеціаліста, а за можливості – колег правоохоронців які вже працювали з подібними справами.

Перелік питань для підготовки

1. Особливості порушення кримінальної справи про злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.
2. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 КК України).
3. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні злочинів, які пов'язані зі створенням, використанням, розповсюдженням або збутом шкідливих програмних чи технічних засобів (ст. 361-1 КК України).
4. Обставини, що підлягають з'ясуванню у ході розслідування порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363 КК України).
5. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення.
6. Особливості тактики проведення огляду місця події.
7. Особливості тактики проведення обшуку та виїмки.
8. Особливості тактики проведення допиту підозрюваного (обвинуваченого).
9. Особливості тактики проведення допиту свідків.
10. Особливості тактики проведення пред'явлення для впізнання.
11. Особливості тактики проведення слідчого експерименту.
12. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.

Рекомендовані джерела

Основна навчальна література

1. Протидія злочинам, що вчиняються у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж [Текст]: наук.-практ. посіб. / С.І. Ніколаюк, Д.Й. Никифорчук, А.Г. Семчук та ін. – К.: КНТ, 2007. – 196 с. – (Бібліотека оперативного працівника).

2. Керівництво з розслідування злочинів [Текст]: науково-практичний посібник / Кол. авторів: В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька. – Х.: «Одіссей», 2009. – 960 с.

3. Компьютерные преступления: их выявление и предотвращение [Текст]: учебное пособие / В.Ю. Захарченко, В.И. Лазуренко, А.В. Олифиров и др..; Под общ. редакцией В.И. Лазуренко. – К.: Центр учебной литературы, 2007. – 170 с.

Додаткові джерела

1. Бутузов, В.М. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку [Текст]: наук.-практ. комент. / В.М. Бутузов, С.Л. Останець, В.П. Шеломенцев. – К. Друкарня МВС України, 2005. – 87 с.

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: за станом законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. [Текст] / За ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 906 c.

3. Конституція України від 28.06.1996 р. [Текст]; [із змінами і доповненнями на 08.12.2004] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.1996). – ст. 141.

4. Кримінальний кодекс України від 21.05.2001 [Текст]; [із змінами і доповненнями на 11.06.2009] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26 (29.06.2001). – ст. 131

5. Козлов, В.Е. Компьютерные преступления: криминалистическая характеристика и осмотр места происшествия [Текст] / В.Е. Козлов, – Мн.: Академия МВД Республики Беларусь, 2001.

6. Мещеряков, В.А. Преступления в сфере компьютерной информации: основы теории и практики расследования [Текст] / В.А. Мещеряков. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2002. – 408 с.

Заняття № 6 – Особливості провадження експертиз по злочинах, які вчиняються в інформаційній сфері

Вид:лекційне заняття.

Тема:«Особливості провадження експертиз по злочинах, які вчиняються в інформаційній сфері».

Мета: пояснювати необхідність проведення експертиз та досліджень, порядок проведення експертиз; аналізувати сучасний стан проведення відповідних експертиз в Україні; пояснювати види експертиз, які можуть проводитися по злочинах в інформаційній сфері.

Освітня мета:

· Забезпечити глибоке засвоєння матеріалу.

· Виявити сильніших за рівнем знання курсантів з тим, щоб у подальшому задавати їм більш складне завдання.

· Простимулювати кращих курсантів зниженням оціночної шкали в модульному тесті

Виховна мета:

· закріпити ази творчого мислення та їх практичну придатність.

Розвиваюча мета:

· розвинути навички самостійного вивчення матеріалу та творчого підходу до теми.

Час: 2[2] години.

План

1. Вступне слово до лекції (5 хв.).
2. Викладення основного матеріалу лекції (70 хв.).
3. Під час заняття викладач може оцінити якість роботи кожного курсанта за чотирьохбальною шкалою.
4. По закінченні заняття підбиваються підсумки (5 хв.).

Вступ

На даний час в Україні не існує ані єдиного загальнодержавного, ані відомчого нормативно-правового акту, який би закріплював методику проведення експертиз комп'ютерної техніки і програмних продуктів. Експерти на місцях здебільшого користуються літературними джерелами з питань комп’ютерної техніки, а також власним розсудом. Тому результати таких експертиз є вельми чутливими щодо їх перевірки захистом (підозрюваного) обвинувачуваного і мають проводитися дуже прискіпливо.

Базовими нормативно-правовими актами щодо проведення таких експертиз є Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998.