Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поясніть виявлені відмінності конструкцій, висвітліть переваги і




Недоліки кожного з варіантів. Назвіть конструкційні матеріали, використані для виготовлення різних деталей, що входять до складу зображених вузлів.

Шарошки долота виготовляються із сталей 17НЗМА, 16ХНЗМА і 18ХНЗМА., лапи із сталі 14ХНЗМА. Для захисту зовнішнього діаметра доліт від зносу при бурінні у виключно абразивних умовах застосовують алмазні розсікаючі вставки, розміщені на зовнішньому корпусі шарошки.

Для зменшення зносу поверхні зовнішньої сто­рони лапи або корпусу долота використовуються зносо­стійкі стабілізуючі площадки із запресова­ними в них твердосплавними вставками, розміщеними по зовнішньому діаметру долота. На зовнішній стороні лапи робиться також наварка твердим (карбід-воль- фрамовим) сплавом.

Викладіть засади раціонального вибору долота певного типорозміру для проходки інтервалу, назвіть усі визначальні чинники, опишіть їх вплив.

Вибір породоруйнівного інструменту для застосування в конкретному інтервалі глибин здійснюється з врахуванням наступних чинників:

- форми вибою (суцільна, кільцева);

- потрібного діаметра стовбура свердловини;

- властивостей гірських порід (переважаючої породи в разі їх частого чергува-ння), якими складено інтервал;

- досягнутої глибини свердловини;

- найменшого діаметра стовбура свердловини в інтервалах, розташованих над тим, що буриться;

- способу буріння, типу вибійного двигуна при його застосуванні;

- параметрів наявного наземного обладнання (насосної групи бурової установки, ротора, вертлюга, маніфольда, бурового рукава);

- виду і властивостей робочого флюїду, застосованого для промивки (продувки свердловини), обраної схеми його циркуляції;

- характеристик бурильної колони та її КНБК;

- вимог чинної нормативної документації на породоруйнівний інструмент та його паспортних характеристик.

З якою метою створюють параметричні ряди обладнання? Які фактори впливають на формування параметричного ряду обладнання? Яка особливість формування параметричного ряду бурових доліт.

Для реалізації того чи іншого технологічного процесу необхідне обладнання з певним діапазоном експлуатаційних характе-ристик. З цією метою створюється обладнання однакового призначення, але з різними експлуатаційними характерис-тиками, тобто створюються різні типорозміри обладнання. Причому значення експлуатаційних параметрів і їх градація є регламентованими і підпорядковуються певній закономір-ності. Ця закономірність описується цифровим рядом, який називається параметричним.

Таким чином параметричні ряди – це ряди значень головного параметра або головних параметрів обладнання. Створення параметричних рядів забезпечує раціональне використання обладнання з мінімальною кількістю його типорозмірів.

Параметричні ряди обладнання створюються, зазвичай, на базі геометричної прогресії                              an = an- 1 × j,                                 (2.7)

де an – наступний член ряду; an-1 – попередній член ряду; j – знаменник прогресії.

Згідно з ГОСТ 8032-84 встановлюється п’ять парамет-ричних рядів (R5, R10, R20, R40, R80), яким надається перевага. Ці ряди утворені геометричною прогресією із знаменником                         ,                                   (2.8)

де n = 5; 10; 20; 40; 80.

Значення знаменника прогресії для кожного із п’яти рядів наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Значення знаменника прогресії

Тип ряду R5 R10 R20 R40 R80
Знаменник прогресії j

Далі представлені ряди чисел в діапазоні 1-10 для вказаних вище типів рядів.

R5 : 1; 1.6; 2.5; 4; 6.3; 10.

R10 : 1; 1.25; 1.6; 2; 2.5; 3.15; 4; 5; 6.3; 8; 10.

R20 : 1; 1.12;1.25; 1.4; 1.6; 1.8; 2; 2.24; 2.25; 2.8; 3.15; 3.55; 4; 4.5; 5; 5.6; 6.3; 7.1; 8; 9; 10.

R40 : 1; 1.06; 1.12; 1.18; 1.25; 1.32; 1.4; 1.5; 1.6; 1.7; 1.8 1.9; 2; 2.12; 2.24; 2.36; 2.5 і т.д.

R80 : 1; 1.03; 1.06; 1.08; 1.12; 1.15; 1.18; 1.2; 1.25; 1.28; 1.36; 1.4 і т. д.

Числові значення членів рядів, як правило, заокруг-люються до ± 1%.

Наведені вище параметричні ряди відносяться до основних рядів. На практиці часто використовують і похідні ряди. Останні утворюються геометричною прогресією з знаменником

,                         (2.9)

де і = 2, 3, 4 і т. д.

Наприклад, параметричний ряд R20/3 є похідним від ряду R20. Він утворюється геометричною прогресією із знаменником

=1,4.                      (2.10)

Параметричний ряд обладнання може бути однорідним або комбінованим. Однорідний параметричний ряд утворю-ється на базі одного типу ряду. В іншому випадку параметричний ряд називається комбінованим (утворюється на базі двох або більше типів рядів). Наприклад, допустимі навантаження (кН) на гак бурових установок згідно з ГОСТ 16293-82 складають такий параметричний ряд: 800; 1000; 1250; 1600; 2000; 2500; 3200; 4000; 5000; 6300; 8000. Це комбінований параметричний ряд, більшість членів якого утворені на основі ряду R10.

У створенні параметричного ряду, як правило, виникає необхідність тоді, коли розробляється нове обладнання. При цьому дотримуються такої методики :

– збирається інформація, що стосується використання проектованого обладнання;

– вибирається головний експлуатаційний параметр обладнання;

– встановлюється нижня і верхня межі головного параметра;

– на основі вибраного типу ряду визначається значення головного параметра в межах установленого діапазону.

При розробленні параметричного ряду обладнання, особливо при визначенні кількості його типорозмірів, обов’язково враховують конкретні умови: витрати на освоєння продукції, експлуатаційні витрати та інші фактори.

Назвіть стадії (згідно ДСТУ 3974-2000) розроблення конструкторської документації. Яка з них є обов’язковою? Через які стадії повинен пройти, на Вашу думку, процес розроблення конструкторської документації бурового долота удосконаленої конструкції?

Конструкторська документація ­– це комплект графічних і текстових документів, які визначають склад і будову виробу та містить необхідні дані для розроблення, виготовлення, контролю, приймання, постачання, експлуатації та ремонту виробу.

Залежно від стадії розроблення конструкторська документація класифікується на проектну і робочу. Перша містить інформацію, необхідну для розроблення виробу, і до її складу входять технічна пропозиція, ескізний і технічний проекти. Робоча конструкторська документація містить інформацію, необхідну для виготовлення виробу.

Комплектність і види конструкторських документів регламентуються стандартами ДСТУ 3974-2000 і ГОСТ 2.102-68. Види конструкторських документів наведені на рис. 1.3, а їх зміст – в табл. 1.1.

На стадії дослідно-конструкторської роботи проводиться також технологічна підготовка виробництва нового виробу. Тому паралельно з розробленням проектно-конструкторської документації розробляється і технологічна документація, яка містить інформацію стосовно технології виготовлення деталей та вузлів виробу, технологічного оснащення виробництва та іншу технологічну інформацію.

Для випадку, коли конструкторський документ призначений для разового використання у виробництві, допускається його виконання у вигляді ескізного конструкторського документа.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-11; просмотров: 276.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...