Діазосполуки та азобарвники.

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Діазотуваня аніліну У пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 5 крапель хлоридної кислоти і шматочок льоду. По одній краплі, постійно струшуючи вміст пробірки, додають 5 крапель розчину натрій нітриту. Одну краплю одержаної реакційної суміші за допомогою скляної палички наносять на смужку йодкрахмального паперу.
Добування фенолу розкладанням хлористого фенілдіазонію Пробірку з розчином хлористого фенілдіазонія поміщають в слабо киплячу водяну баню і нагрівають доки не припиниться виділення пухирців азоту. На поверхні рідини утворюється чорна масляниста крапелька. Відчувається характерний запах фенолу. Реакційну пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою і нагрівають в полум’ї пальника. Кінець газовідвідної трубки опускають в порожню пробірку. З водяною парою перегониться фенол (достатньо перегнати 1 краплю рідини). До одержаного відгону додають 1—2 краплі води і 1 краплю розчину ферум (ІІІ) хлориду.
Діазотування сульфанілової кислоти У пробірку поміщають на кінці мікролопатки сульфанілову кислоту, 4 краплі розчину натрій гідроксиду і злегка нагрівають в полум’ї пальника. Потім доливають 6 крапель розчину натрій нітриту. У іншу пробірку поміщають шматочок льоду, обережно доливають 2 краплі сульфатної кислоти і при помішуванні вливають вміст першої пробірки.
Одержання геліантину і його властивості 1. У пробірці готують розчин діазобензолсульфокислоти. У іншій пробірці змішують 3 краплі диметиланіліна і 5 крапель льодяної оцтової кислоти до одержання однорідного розчину. До розчину диметиланіліна додають шматочок льоду і вносять при помішуванні діазобензолсульфокислоту, а потім декілька крапель розчину натрій гідроксиду до лужної реакції на лакмус. 2. У пробірку поміщають 2 краплі розчину геліантину і 10 крапель води. Вміст пробірки ретельно перемішують і ділять на дві частини. У одну пробірку додають 2 краплі кислоти. У іншу пробірку доливають 2 краплі розчину лугу.
Відновлення азобарвників У пробірку поміщають декілька крупинок геліантину, додають 5 крапель води і нагрівають до розчинення барвника. Потім по краплях доливають розчин станум (ІІ) хлориду SnCl₂∙2H₂O до зникнення червоного забарвлення. Одержану жовтувату суміш ставлять в штатив на декілька хвилин. Випадають кристали сульфанілової кислоти. Фільтрат переносять за допомогою піпетки в іншу пробірку. До нього додають 3 краплі натрій гідроксиду (розчиняється станум гідроксид), охолоджують і доливають 3 краплі ефіру. Вміст пробірки струшують і дають йому відстоятися. Краплю ефірного шару переносять піпеткою на предметне скло і додають 1 краплю розчину оцтової кислоти і 1 краплю розчину калій дихромату з піпетки з капілярний отвором.

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №8.

Спирти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Виявлення наявності води в спирті і зневоднення спирту У суху пробірку поміщають невелику кількість порошку безводної купрум сульфату і додають 3-4 краплі етилового спирту. Суміш добре струшують і слабко нагрівають.
Розчинність етилового спирту у воді Поміщають у суху пробірку 2 краплі етилового спирту і додають по краплях воду.
Властивості ізоамілового спирту У суху пробірку поміщають 2 краплі ізоамілового спирту і відзначають його запах. До 2 крапель ізоамілового спирту додають 5 крапель води і збовтують. У пробірку із сумішшю ізоамілового спирту і води додають 1 краплю водного розчину йоду в калій йодиді і збовтують.
Відношення спиртів до індикаторів У чотири пробірки поміщають по 3 краплі води і додають по 2 краплі етилового, пропілового, бутилового й ізоамілового спиртів. Випробують розчини спиртів на фенолфталеїн і лакмус.
Утворення і гідроліз алкоголятів Поміщають у суху пробірку маленький шматочок металічного натрію. Додають 3 краплі етилового спирту і закривають пробірку пальцем. По закінченні реакції підносять пробірку до полум’я пальника і віднімають палець від отвору пробірки. На дні пробірки залишився білуватий залишок етилата натрію, який розчиняють у 2-3 краплях дистильованої води, додають 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну.
Загальний висновок до роботи: Число__________ Лабораторна робота № 9 Багатоатомні спирти. Прості ефіри
Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Взаємодія гліцерину з купрум (ІІ) гідроксидом Поміщають у пробірку 2 краплі розчину купрум сульфату, 2 краплі розчину натрій гідроксиду і перемішують - утвориться блакитний студенистий осад купрум (ІІ) гідроксиду. У пробірку додають 1 краплю гліцерину і збовтують вміст.
Окиснення етилового спирту хромовою сумішшю У суху пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину калій дихромату. Нагрівають жовтогарячий розчин над полум’ям пальника до початку зміни забарвлення.
Окиснення ізоамілового спирту хромовою сумішшю У суху пробірку поміщають 2 краплі ізоамілового спирту. Додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину калій дихромату. Нагрівають вміст пробірки над полум’ям пальника.
Взаємодія ізоамілового спирту із сульфатною кислотою Поміщають у пробірку 4 краплі сульфатної кислоти й обережно, при струшуванні й охолодженні, додають 2 краплі ізоамілового спирту. Отриману однорідну, майже без запаху рідину залишають постояти 2-3 хв. Потім 3-4 краплі продукту реакції поміщають у пробірку з 5-6 краплями холодної води.
Добування діетилового ефіру У суху пробірку вносять 2 краплі етилового спирту і 2 краплі сульфатної кислоти. Суміш обережно нагрівають над полум’ям пальника до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно додають ще 2 краплі етилового спирту.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться бензол, етанол і гліцерин. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №10.

Феноли.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Розчинення фенолу у воді Поміщають в пробірку 2 краплі рідкого фенолу, додають 2 краплі води і збовтують. Утворюється каламутна рідина — емульсія фенолу. Дають вмісту пробірки відстоятися.
Одержання натрію феноляту У пробірку поміщають 4 краплі емульсії фенолу у воді і додають 2 краплі розчину натрій гідроксиду. Одержаний розчин залишають для наступного досліду.
Розклад натрій феноляту хлоридною кислотою До половини прозорого розчину натрію феноляту додають 1 краплю розчину хлоридної кислоти.
Розклад натрію феноляту карбонатною кислотою У пробірку з другою половиною розчину натрію феноляту опускають скляну трубку з витягнутим капілярний кінцем і пропускають через неї вуглекислий газ.
Реакція фенолу з ферум (ІІІ) хлоридом Поміщають в пробірку 2 краплі розчину фенолу, додають 3 краплі води і 1 краплю розчину ферум (ІІІ) хлориду.
Одержання трибромфенолу У пробірку вносять 2 краплі бромної води і додають 1 краплю водного розчину фенолу.
Сульфування фенолу У пробірку поміщають кілька кристалів фенолу і додають 3 краплі сульфатної кислоти. Струшують вміст пробірки; кристали фенолу розчиняються. Вносять 1 краплю одержаного розчину в іншу пробірку і додають 4-5 крапель води; фенол виділяється у виді каламуті. Реакційну суміш у першій пробірці нагрівають на киплячій водяній бані протягом 2-3 хв. Потім прохолоджують вміст пробірки і виливають у пробірку з 10 краплями холодної води.
Нітрування фенолу У пробірку поміщають кілька кристаликів фенолу, 2-3 краплі води і струшують до утворення однорідного розчину. В іншу пробірку поміщають 3 краплі концентрованої нітратної кислоти і 3 краплі води. Розведену нітратну кислоту по краплях доливають до рідкого фенолу, увесь час енергійно струшують і прохолоджують реакційну пробірку, - реакція йде дуже енергійно. Реакційну суміш виливають у пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою і відганяють о-нітрофенол у чисту, суху пробірку-приймач.
Нітрозореакція фенолів У пробірку поміщають 3-4 краплі сульфатної кислоти, додають 2 краплі розчину фенолу і прохолоджують отриманий безбарвний розчин. Потім додають 1 краплю розчину натрій нітрату і струшують. Виливають забарвлену рідину в пробірку з 10-12 краплями води; утвориться рожево-червоний розчин. Вносять 5 крапель цього розчину в іншу пробірку і додають декілька крапель розчину лугу (надлишок).
Добування новолачної смоли. У пробірку поміщають 5 крапель фенолу і 4 краплі розчину формальдегіду. Нагрівають суміш на водяній бані; при цьому фенол розчиняється. Через 3 хв. додають 2-3 краплі концентрованої хлоридної кислоти і продовжують нагрівати до розшарування суміші. Пробірку поміщають у склянку з холодною водою і дають відстоятися.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етанол, фенол та гліцерин. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №11.

Альдегіди і кетони.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Самоокиснення водних розчинів формальдегіду У пробірку поміщають 2—3 краплини розчину формальдегіду і додають 1 краплю індикатора метилового червоного.
Окиснення альдегідів аміачним розчином аргентум гідроксиду (реакція «срібного дзеркала») У чисту пробірку вносять 2 краплини розчину аргентум нітрату і додають 1 краплю розчину аміаку. Бурий осад аргентум гідроксиду, що утвориться, розчиняють, додаючи надлишок (1—2 краплини) розчину аміаку. Потім додають 1 краплю розчину формальдегіду і повільно підігрівають вміст пробірки над полум’ям пальника.
Окиснення альдегідів купрум (ІІ) гідроксидом У пробірку поміщають 4 краплини розчину натрій гідроксиду, розбавляють його 4 краплями води і додають 2 краплини розчину купрум сульфату. До осаду купрум (II) гідроксиду, що утворився, додають 1 краплю розчину формальдегіду і збовтують вміст пробірки. Нагрівають над полум’ям пальника до кипіння лише верхню частину розчину, так щоб нижня частина залишилася для контролю холодною.
Добування ацетону з натрій ацетату У суху пробірку поміщають близько 0,1 г зневодненого натрій ацетату (висота шару повинна бути близько 3 мм). Закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, нижній кінець якої опускають у пробірку з 6—8 краплями води. Нагрівають пробірку з натрій ацетатом, зберігаючи горизонтальне положення пробірки в полум’ї пальника. Пари ацетону конденсуються у воді, що знаходиться в другій пробірці. Після охолодження першої пробірки додають у неї 1 краплю концентрованої хлоридної кислоти.
Кольорова реакція на ацетон з нітропрусидом натрію На предметне скло наносять 1 краплю розчину нітропрусиду натрію, 2 краплини води і 1 краплю водного розчину ацетону. Що спостерігається при додаванні 1 краплини розчину натрій гідроксиду та 1 краплини розчину оцтової кислоти?
Дія ацетону на пластмаси Поміщають у суху пробірку 5—6 крапель ацетону і при помішуванні скляною паличкою розчиняють маленький шматочок целулоїду (кіноплівки). Коли розчин стане в’язким, змочують у ньому ватку і натирають гладкий шматочок дерева. Два шматочки очищеної кіноплівки змочують з кінців ацетоном, через 1—2 хв накладають кінці плівки один на одного і злегка здавлюють
Добування йодоформу з ацетону Поміщають у пробірку 5 крапель розчину йоду в калій йодиді і 5 крапель розчину натрій гідроксиду. До знебарвленого розчину йодноватистокислого натрію додають 1 краплю ацетону.

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №12.

Монокарбонові кислоти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Розчинність у воді різних кислот Три краплини або декілька кристалів кожної з досліджуваних кислот збовтують у пробірці з 5 краплями води. Якщо кислота не розчиняється, пробірку нагрівають. Гарячі розчини прохолоджують і відзначають виділення кристалів кислот, що розчинилися лише при нагріванні.
Кислотні властивості карбонових кислот 1. У три пробірки поміщають по 1 краплині розчину оцтової кислоти. У першу пробірку додають 1 краплю метилового оранжевого, у другу – краплю лакмусу й у третю – краплю фенолфталеїну. Що спостерігається? 2. У пробірку поміщають 2 краплини розчину оцтової кислоти і додають невелику кількість магнію. До отвору пробірки підносять палаючу скіпку. Що спостерігається? 3. У пробірку доливають 2—3 краплини розчину оцтової кислоти і додають кілька крупинок натрій карбонату, До отвору пробірки підносять палаючу скіпку. Що спостерігається?
Окиснення мурашиної кислоти калій манганатом У пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату, додають 2 краплини розчину калій манганату і 3 краплини розчину сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою і газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у пробірку з баритовою водою. Вміст пробірки нагрівають у полум’ї пальника.
Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою У пробірку доливають 3 краплини мурашиної кислоти, 3 краплини концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають суміш у полум’ї пальника.
Утворення і гідроліз ферум (ІІІ) хлориду У пробірку поміщають кілька кристаликів натрій ацетату, 3 краплини води і 2 краплини розчину ферум (ІІІ) хлориду. Розчин забарвлюється в жовтувато-червоний колір від залізної солі оцтової кислоти, що утворилася. Розчин нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Приєднання брому до олеїнової кислоти У пробірку вносять 3—4 краплини бромної води, одну краплю олеїнової кислоти й енергійно струшують.
Ізомеризація олеїнової кислоти в елаїдинову У пробірку поміщають 4 краплини олеїнової кислоти, шматочок мідного дроту (3 мг) і додають 2 краплини нітратної кислоти. Пробірку закривають пробкою й обережно струшують; час від часу пробку відкривають, щоб вирівняти тиск. Вміст пробірки розігрівається. Після того, як припиниться спінювання від виділення газів, пробірку щільно закривають корком і залишають стояти в штативі. Що спостерігається?

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №13.

Дикарбонові кислоти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування натрієвої солі щавлевої кислоти У суху пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням водню. Вмісту пробірки дають охолонути, додають 3—4 краплини води і злегка нагрівають до появи прозорого розчину. В іншу пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і додають 3—4 краплини води. В обидві пробірки додають по одній краплині розчину кальцій хлориду. Що спостерігається?
Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти і додають 2 краплини сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою і нагрівають на полум’ї пальника. Підпалюють газ, що виділяється. Газ горить блакитними спалахами. Після цього кінець газовідвідною трубки занурюють у баритову воду. Що спостерігається?
Окиснення щавлевої кислоти калій манганатом У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти, додають 2 краплини калій манганату і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опущений у пробірку з баритовою водою. Реакційну суміш нагрівають. Що спостерігається?
Розклад щавлевої кислоти при нагріванні Кілька кристаликів щавлевої кислоти нагрівають у пробірці з газовідвідною трубкою, витягнутий кінець якої занурений у пробірку з баритовою водою. Що спостерігається?

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №14.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 529.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...