Тема 8 Державне регулювання земельних відносин

Навчальні питання:

1. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання

2. Поняття, зміст і функції управління у галузі використання та охо­рони земель

3. Система органів управління у галузі використання та охорони зе­мель і їхні повноваження

4. Землеустрій. Державний земельний кадастр. Контроль за використанням та охороною земель. Моніторинг земельних ресурсів та його значення

Література:[3-6; 10-19; 20; 25-42; 44-46; 52-58; 64; 65; 68; 97; 99;100]

Питання для самоперевірки:

Ø Які функції державного управління у сфері земельних відносин ви знаєте?

Ø Назвіть органи загальної компетенції, які здійснюють відповідні управлінські функції у галузі земельних відносин.

Ø Які органи є спеціальними органами державного управління в зе­мельній сфері?

Ø Назвіть повноваження Верховної Ради України у галузі управління використання та охорони земель.

Ø  Які повноваження належать Кабінетові Міністрі України у галузі зе­мельних відносин?

Ø  Який державний орган є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів?

Ø Які управлінські функції у сфері земельних відносин виконують ор­гани місцевого самоврядування?

Ø На які категорії земель поділяється земельний фонд України?

Ø Яка мета здійснення землеустрою?

Ø Що таке Державний земельний кадастр?

Ø Дайте визначення моніторингу земель.

Ø Назвіть складові моніторингу земель.

Ø Чим моніторинг земель відрізняється від земельного кадастру?

Ø Які органи здійснюють моніторинг земель?

Ø Чому моніторинг земель є складового моніторингу довкілля?

Ø Сформулюйте завдання державного контролю за використанням та охороною земель.

Ø Які органи здійснюють державний контроль?

Ø Які повноваження мають державні інспектори при здійсненні контр­олю за використанням та охороною земель?

Теми рефератів:

Ø Планування використання земель.

Ø Регіональні програми використання та охорони земель.

Ø Природно-сільськогосподарське районування земель.

Ø Поділ земельного фонду на категорії земель. Зонування земель.

Ø Землеустрій і землевпорядний процес.

Ø Державний земельний кадастр

Ø Контроль за використанням та охороною земель

Ø Моніторинг земельних ресурсів та його значення

Контрольні завдання:

Завдання 1. Складіть схеми за наступними темами:

· Система органів управління у галузі використання та охорони зе­мель і їхні повноваження

· Поділ земельного фонду на категорії земель

Глосарій

Бонітування ґрунтів, гідротехнічна меліорація земель, деградація ґрунтів, кадастровий номер, кадастровий план земельної ділянки, моніторинг земель, охорона ґрунтів.

Тема 9. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Навчальні питання:

1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідаль­ності

3. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення: цивільно-правова відповідальність, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність

Література:[3-9; 47-51; 64; 65; 68; 97; 99;100]

Питання для самоперевірки:

Ø Назвіть функції юридичної відповідальності за порушення земельно­го законодавства.

Ø Які види юридичної відповідальності передбачено за вчинення пра­вопорушень у сфері земельних відносин?

Ø Які види правопорушень передбачає ЗК України?

Ø Дайте визначення земельного правопорушення.

Ø Що розуміють під бездіяльністю суб'єкта земельного правопорушен­ня, за яке настає юридична відповідальність?

Ø Назвіть складові земельного правопорушення.

Ø За якими ознаками класифікують земельні правопорушення?

Ø Які види юридичної відповідальності передбачені за порушення зе­мельного законодавства?

Ø Що розуміють під майновою відповідальністю за порушення земель­ного законодавства?

Ø За які злочини у сфері земельних відносин настає кримінальна від­повідальність?

Ø Хто є суб'єктами земельних правопорушень?

Ø Яка різниця у суб'єктному складі адміністративного проступку та злочину у сфері земельних відносин?

Ø У чому полягає правова колізія стосовно юридичної відповідальності юридичних осіб за порушення норм земельного права?

Ø Зробіть аналіз об'єктно-суб'єктного складу земельного правопорушення

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 53^і КУпАП

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 53² КУпАП

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП.

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП.

Ø Проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП

Теми рефератів:

Ø Визнання угод щодо земель недійсними.

Ø Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення земельного законодавства.

Ø Особливості відповідальності за самовільне заволодіння земельною ділянкою.

Контрольні завдання:

Завдання 1. Громадянин міста Судак (АРК) Мірзоєв самовільно захопив земельну ділянку для власних потреб. Яка відповідальність передбачена за ці дії?

Завдання 2.Громадянин села Яблунівка незаконно вирубив ялинку у лісовому розсаднику. Яка відповідальність передбачена за ці дії?

Глосарій

Дисциплінарний проступок, кримінальна відповідальність,позасудовий порядок вирішення земельних спорів, рекультивація порушених земель.

За результатами змістового модулю 2 проводиться тестування. Тестові завдання додаються

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

6.1. Рекомендації для самостійної роботи студентів

Найсуттєвішою формою пошуку необхідного і додаткового матеріалу за дисципліною «Земельне право» з метою доопрацювання знань, отриманих під час лекцій, є самостійна робота студентів. Саме опанування та з’ясування студентом рекомендованої літератури створює широкі можливості детального засвоєння даної дисципліни.

Враховуючи той факт, що вивчення дисципліни передбачає кропітку роботу та змістовне обговорення питань на семінарських заняттях, саме під час самостійної роботи студент поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, закладає підстави якісної підготовки доповідей, повідомлень, рефератів як за власними інтересами, так і за завданням викладача.

Саме самостійна робота набуває все більшого значення й актуальності сьогодні, оскільки обсяг навчального матеріалу з правознавства досить значний, і не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Отже, правильна організація власної самостійної роботи з боку студента є важливою запорукою успішного навчання і ефективного засвоєння ним знань.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок опрацювання нормативно-правових актів, спеціальної літератури та інших матеріалів, необхідних для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку сталих умінь до самостійного вивчення і викладання одержаної інформації.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи студент має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам'ять, самостійне мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань.

Самостійна робота студентів переважно полягає в підготовці до семінарських занять: повторення лекційного матеріалу, складання оглядів і публікацій, що відображають точку зору вчених різних правових шкіл і напрямів на проблему, які її вивчають, надрукованих в різноманітних засобах масової інформації та спеціалізованих виданнях.

Форми самостійної роботи студентів визначаються змістом учбової дисципліни, ступенем підготовленості студентів.

Ця робота включає:

1) самостійне вивчення джерел, у тому числі нормативно-правових актів і практики їх застосування;

2) розв’язання правових задач;

3) підготовку до поточного контролю;

4) підготовку до заліку.

Навчальна дисципліна «Земельне право» включає в себе ряд питань, знання і практичне втілення яких в діяльність майбутніх менеджерів буде сприяти забезпеченню законності та надасть можливість краще розуміти та засвоїти теорію для вирішення практичних завдань під час проходження служби.

Для організації самостійної роботи необхідні наступні умови:

· готовність студентів до самостійної праці;

· мотивація отримання знань;

· наявність і доступність всього необхідного навчально-методичного і довідкового матеріалу;

· система регулярного контролю якості виконаної самостійної роботи;

· консультаційна допомога викладача.

Складовими критеріями оцінки доповіді є:

1. повнота розкриття теми;

2. культура оформлення роботи;

3. вміння спілкуватися з аудиторією (надання інформації усно).

Для якісної підготовки до семінарських занять за кожною темою студентові потрібно:

1. засвоїти лекційний матеріал;

2. ознайомитися з планом семінару та рекомендованою літературою до нього;

3. при необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів;

4. використовувати навчально-науковий потенціал бібліотек ДонДУУ та інших наукових установ.

Під час самостійної роботи передбачається підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання, питання для самостійного опрацювання, складення рефератів, вирішення студентами практичних завдань, вивчення основних питань для підготовки до підсумкового контролю.

Підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання передбачає вивчення літературних та нормативних джерел, запропонованих в планах семінарських та практичних занять або підібраних студентом самостійно, складання плану відповіді та викладення основного змісту в зошиті.

Відповідь на питання для самостійного вивчення може бути викладена також і у науковій доповіді, яку студент зробить на аудиторному занятті. Вирішення студентами практичних завдань передбачає розв’язання задач, викладених в планах семінарських занять.

Розв’язання задач виконується в письмовій формі.

Під час розв’язання задачи необхідно:

1. прочитати текст задачи та проаналізувати викладені обставини;

2. визначити питання, на які потрібно дати відповіді для вірного вирішення здачі;

3. зазначити конкретні норми законодавства та теоретичні положення, за допомогою яких можливо аргументувати рішення.

Рішення задачи повинно бути обґрунтованим, детальним, мотивованим і містити конкретні посилання на відповідні положення законів та інших нормативних джерел, з урахуванням змін в законодавстві.

В робочій програмі наводиться тематичний план, перелік основних і додаткових нормативних та літературних джерел, назви тем та контрольно-перевірочні питання, завдання для проведення практичних занять з вказівками для самостійної підготовки до них і питаннями для самоконтролю.

Студентам рекомендується звертати особливу увагу на ті норми права та законодавства, якими вони будуть керуватися в своїй наступній діяльності.

Дані методичні рекомендації передбачають теми для самостійного вивчення та її короткий зміст, питання для самоконтролю, контрольні завдання, задачи, перевірочні тести та список рекомендованої літератури, яка застосовується при вивченні цих тем.