Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема: Редуціювання довжин ліній




Завдання :

Редуціювати довжину лінії трилатерації мережі 4-го класу, що вимірюється світлодалекоміром на фізичній поверхні землі.

Вихідні дані:

Sвим.= 4707,39+10м*№;

B1=46°35´–широта точки 1;

B2=46°37´ – широта точки 2;

H1=589,3+10м*№ – геодезична висота точки 1;

H2=873,9м; – геодезична висота точки 2;

Y1=230310,0м –ордината точки 1;

Y2=234597,0м– ордината точки 2.

Обчислити:S

Виконання роботи

Перехід від виміряних на землі величин до відповідних їм величинам на поверхні еліпсоїда називають редуціюванням.

1. Обчислити  довжину лінії на референц-еліпсоїді:

So = Sг + ΔSR

Sг =  - горизонтальна довжина лінії

ΔSR = -Sг   - поправка за приведення лінії до площини референц- еліпсоїда.

Знайти середню висоту лініїHm та середню широту лініїBm за формулами:

                  Hm =  ;                                  Bm =

Rm = a*  –середній радіус кривизни на широті Bm

а = 6378245 м – велика півось референц-еліпсоїда Красовського

 = 0,006693422 – перший ексцентриситет

2.Визначити довжину лінії на площині Гауса-Крюгера:

S = So + ΔSp

Знайти поправку ΔSp = So

Ym =  - середня ордината лінії

ΔY = Y2 – Y1 – різниця ординат

Рис. 3. Схема до редуціювання довжин ліній

Лабораторна робота №5

Тема:Переобчислення плоских прямокутних координат з місцевої системи в систему 1942 року.

Завдання : обчислити плоскі прямокутні координати х'і і у'і пунктів Штольня, Бурова, Садова в системі координат 1942 р. за даними таблиці 5.1.

Виконання роботи

1. Визначення початкових даних.

Таблиця 5.1.

Координати початкових і переобчислюваних пунктів

 

 

Пункти

Місцева система координат

Система координат 1942 р.

х, м у, м х', м у', м

Початкові пункти

Мірний 5345046,01 6679090,12 5344767,23 6679656,34
Курган 5354357,12 6682332,34 5354200,56+ +10м*№ 6683200,78+ +10м*№

Переобчислювані пункти

Штольня 5348502,49 6681875,63    
Бурова 5349437,53 6677517,48    
Садовий 5352050,45 6680100,31    

2. Розв’язуючи зворотну геодезичну задачу, знаходимо довжину і дирекційний кут початкової сторони в місцевій системі і системі 1942р.

Місцева система :

ü - відстань між початковими пунктами в місцевій системі координат;

ü  - дирекційний кут сторони між початковими пунктами в місцевій системі;

Система 1942р.:

ü - відстань між початковими пунктами в системі координат 1942р.

ü  - дирекційний кут сторони між початковими пунктами в системі 1942р.

 

Рис. 4. Схема пунктів

 

3. Знаходимо масштабний множник за формулою:    ,

m - масштабний множник

 - відстань між початковими пунктами в місцевій системі координат і системі 1942р.

4. Знаходимо кут повороту координатних осей за формулою:

5. Координати пунктів обчислюємо за формулою:

ü

ü

,

 


 

Таблиця 5.2

 

Відомість обчислень координат пунктів в системі координат 1942 року

 

 

Пункти

Місцева система координат

Система координат 1942 р.

Хi, м Yi, м Хi-Xi-1, м Yi-Yi-1, м Х'i-X'i-1, м Y'i-Y'i-1, м Х'i, м Y'i, м
Мірний    

 

 

 

 

   

Штольня

 

 

 

 

 

 

 

 

Бурова

 

 

 

 

 

 

 

 

Садовий

 

 

 

 

 

 

 

 

Курган

 

 

 

 

Σ= Σ= Σ= Σ=

                                                                                                                  

                                                                                                      fx=        fу=


Список літератури:

1. Зданович В.Г., Келль Н.Г. Высшая геодезия. – М.: Госгортехиздат, 1961. – 607 с.

2. Яковлев Н.В. Высшая геодезия.- М.: Недра, 1989.- 445с.

3. Практикум по высшей геодезии/ Под редакцией Н. В. Яковлева –М.: Недра, 1982.- 386с.

4. Пеллинен Л. П. Высшая геодезия — М.: Недра, 1978.-264с.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 484.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...