В зв’язку з цим, на деяких осушувальних та зрошувальних системах виникли проблеми екологічного характеру.

Це стосується, перш за все осушувальних систем, де осушення проводилось за допомогою вертикальних свердловин. Таке осушення призводило до такого різкого зниження грунтових вод, що в деяких місцях виникали проблеми водозабезпечення великих міст.

Крім того, осушення луків призводило до їх пересихання і деградації.

Такі випадки, в свою чергу , мали негативний відгук громадськості на меліорацію взагалі, частково її дискредитували.

Але, об’єктивно, без водних меліорацій ведення інтенсивного сільськогосподарського землекористування неможливе.

Площі меліорованих земель в усьому світі продовжують зростати і по сьогоднішній день.

В Україні ці площі збільшувались до 1990 року – початку перебудови і розпаду Радянського Союзу. В 1990 році ці площі становили біля 2,6 млн.га зрошувальних земель і 3,3 млн.га осушувальних.

Соціально-економічні зміни, що відбулися наприкінці минулого століття в СРСР, призвели до занепаду і руйнації значної частини внутрішньогосподарських зрошувальних систем в різних природно-кліматичних зонах України в зв’язку з існуванням деякий час невизначеності прав власності на них. При цьому міжгосподарська мережа більшості зрошувальних систем, яка знаходилась і знаходиться в державній власності, збереглась і може задовільно виконувати своє призначення

Зупинка заводів, які виробляли поливну техніку, призвело до нестачі у господарствах запчастин для відновленння техніки. Багатоопорні машини у деяких господарствах демонтувалися. "Волжанки" і "Дніпро", які вироблялись з алюмінію, часто просто здавались в металобрухт.

За даними Держводгоспу України сьогодні дощуванням зрошується біля 500 тис. га. (трохи більше, ніж 23% того, що зрошувалось в 1990р.). Але, разом з тим, в останні роки все більший розвиток знаходять системи зрошення, які базуються на техніці поливу для фермерських господарств, садів, городів, парків.

Крім цього, Урядом країни приймаються кроки з відновлення і розширення зрошення на Півдні країни. Інтенсивно проводиться пошук інвесторів для проведення таких масштабних робіт. При цьому розглядається декілька варіантів об’ємів зрошення на Півдні країни – біля 900 тис. га – це відновлення зрошувальних систем, які ще не зовсім вийшли з ладу, 1570 га – це площі, необхідні для забезпечення продовольчої безпеки країни і доведення загальної площі зрошення дощуванням до 3,2 млн га – для підвищення експортного потенціалу країни. Останнім часом також інтенсивно розвивається мікрозрошення багаторічних насаджень, технічних, овочевих та баштанних культур. Мікрозрошення – це спосіб зрошення, який поєднує в собі краплинне зрошення і мікродощування. Площі краплинного зрошення в Україні планується довести до 300 тис. га.

Первомайський завод «Фрегат» розпочав випуск сучасних дощувальних машин нового покоління, які по своїх показниках не поступаються найкращим закордонним зразкам. Ведуться розробки енергоощадливих технологій, зокрема шляхом зменшення напірності дощувальних машин і переведення систем з високонапірних у середньо - та низьконапірні.

Із 1,5 млрд.га земель, що знаходяться у с-г обігу на Землі, близько 920 млн.га (більше 60 % ) потребують меліорацій через несприятливі погодні умови.

У багатьох куточках земної кулі,  зрошення є важливою та необхідною умовою підвищення рівня виробництва продовольства. Близько 500 млн.га земель потребують зрошення. В деяких країнах (Єгипет) всі землі зрошуються.

Характерна особливість сучасного розвитку меліорацій – просування зрошення із арідної зони на північ, в гумідну зону. (Наприклад в Фінляндії 100 тис.га зрошуваних земель, є зрошення навіть у Англії кількість опадів 700 мм). Найбільші площі зрошення в Китаї.

Найбільші площі осушених земель у США (=60 млн.га), Аргентині, Бразилії, Китаї, Канаді, Польщі, Німе чинні.

У багатьох країнах ( Великобританія, Данія, Нідерланди, Фінляндія ) осушенні землі займають більше 55-60 % від площі, що обробляється .

Р.S.Меліорація та охорона природи, як компроміс між природою талюдством                                                .

Меліорація вносить зміни у ґрунтовий покрив, водні ресурси, клімат, рельєф, рослинний та тваринний світ , а також в інші компоненти ландшафту не тільки угідь, які безпосередньо покращуються, але й суміжні території.

Можливі негативні наслідки некоректних меліорацій:

- підтоплення та вторинне засолення; іригаційна ерозія грунтів;

- забруднення поверхневих і підземних вод; зниження рибопродуктивності водоприймачів; зникнення деяких видів болотної рослинності;

- переосушення  грунтів; спрацювання торфу; обміління річок , тощо.

-

„ Нічого не отримаєш задарма, ніщо добре не може уникнути певних негативних наслідків....Раціональна взаємодія з природою (її використання та її охорона) необхідна для діяльності суспільства „.

Академік Е.К.Федоров, 1982 р.