До 1913 року в Росії було меліорована понад 7,2 млн. га земель , в тому числі 4 млн. га - зрошувались і 3,2 млн. га осушувались.

Революція 1917 року, Громадянська і Велика Вітчизняна війна, загальний спад виробництва у державі стримував в період з 1917 по1960 рр. розвиток меліорації в Радянському Союзі.

Але вже в 1966 році була розроблена широка програма меліорації земель. Ця проблема передбачала значне збільшення площ зрошуваних земель, в тому числі і на Україні. На розвиток меліорації у Радянському Союзі в 1966-1971 рр було виділено більш, ніж 1,2 млрд. карбованців. (За капіталовкладеннями меліорація була другою галуззю після оборонного комплексу ).

Великі гроші, які отримала галузь, а це було Міністерство меліорацій і водного господарства СРСР і союзних республік, були спрямовані на наукові дослідження, проектні розробки, створення спеціалізованих будівелько - монтажних підприємств. На півдні України почалось будівництво двох величезних зрошувальних систем: спочатку Північно - Кримського каналу і пізніше Каховського. Обидва канали беруть воду з Каховського водосховища, яке було зроблене в 1956 році з метою акумулювання стоку Дніпра у його нижній частині. Північно - Кримській канал бере воду безпосередньо біля греблі платини Каховської ГЕС поряд з містом Нова Каховка; Каховський – розташований біля м. Каховка..Крім зрошувальних систем Південнокримського і Каховського каналу, споруджувались зрошувальні системи в Миколаївській, Одеській та інших областях. Під Києвом у ті ж роки почалось будівництво Бортницької зрошувальної системи. Ця система планувалась, як система для утилізації стічних вод нашого міста.

Поряд із створенням зрошувальних систем, споруджувались і осушувальні системи. Найбільшими з них стали Ірпінська (7,5 тис. га ), Трубежська ( 37 тис.га) та Солокійська (13 тис. га ).

В подальшому, в період з 1917 по 1981 рр. площі меліорованих земель у Радянському Союзі в цілому та в Україні зокрема зростали, ще швидше.

В Україні на кінець 1984 р. зрошення досягли 2,3 млн. га земель, осушення – біля 3 млн. га.

Інтенсивне збільшення площ меліорованих земель супроводжувалось також якісно новими технічними рішеннями їх реалізації.

Так, у зрошуванні все більше використовувались магістральні канали облицьовані бетоном та закриті зрошувальні системи з багато опірними дощувальними машинами. В осушенні – автоматизовані та дистанційно керовані засоби водо розподілу.

Такі технічні рішення призвели до підйому рівня продуктивності праці на поливі та експлуатації в 2-4 рази, підвищили коефіцієнт корисної дії систем з 0,55 до 0,86, економія становила до 20 ....-30 % поливної води.

Слід відмітити, що не всі осушувальні та зрошувальні системи створювались на підставі достатнього обґрунтування і прогнозування наслідків проведення меліорацій.