Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лекція 1. Вступ до меліорації




План.

1. Передмова. Структура курсу дисципліни

2. Визначення та різновиди меліорації

3. Гідротехнічні меліорації: історія виникнення і сучасний стан

 

1. Передмова. Структура курсу дисципліни:

- назва курсу «Меліорація і фітомеліорація»; хто викладає;

- об’єм – 13 (7) лекцій і 7 лабораторних робіт; склад лабораторних робіт;

- основи взаємовідносин; контроль знань: на кожному занятті – письмова відповідь на питання, захист лабораторних робіт, 2 модульних контрольних і залікова робота по тестах.

2. Визначення та різновиди меліорацій

Словомеліорація  має латинське походження і в перекладі означає поліпшення, покращення (“melioratio”).

В 2000 році Верховною радою України прийнятий Закон «Про меліорацію земель».Цей Закон визначає засади правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі проведення меліорації земель, використання меліорованих земель і меліоративних систем, та повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого
самоврядування у сфері меліорації земель і спрямований на
забезпечення екологічної безпеки меліоративних систем та захисту
суспільних інтересів. В першому розділі цього закону визначені загальні положення і терміни. В законі записано, що меліорація земель -  комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх  родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. В статті 2 відмічено, що діяльність у сфері меліорації земель регулюється Земельним кодексом України, Водним кодексом України,
Кодексом України про надра, Законом України "Про
охорону навколишнього природного середовища" іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж
ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель,
то застосовуються норми міжнародного договору.Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів
визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна,
культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.      Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі
меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом.      Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково
визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних
заходів. Статтями цього закону розписані також різновиди і зміст різного виду меліорацій. Так, визначено, що гідротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з несприятливим водним режимом (перезволожених, переосушених тощо),
регулювання водного режиму шляхом створення спеціальних
гідротехнічних споруд на схилових та інших землях з метою
поліпшення водного і повітряного режиму грунтів та захисту їх від
шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо). Під час гідротехнічної меліорації земель здійснюються
зрошувальні,   осушувальні,   осушувально-зволожувальні,
протиповеневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні та інші
меліоративні заходи. Культуртехнічна меліорація земель передбачає проведення
впорядкування поверхні землі та підготовку її до використання для
сільськогосподарських потреб. З цією метою здійснюються такі
заходи, як викорчування дерев і чагарників, розчищення від
каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна
оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі
каналів.
Хімічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу
заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних
властивостей грунтів, їх хімічного складу. Хімічна меліорація земель включає роботи з гіпсування,
вапнування та фосфоритування грунтів. Агротехнічна меліорація земель передбачає здійснення
комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та
поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару грунтів.
З цією метою здійснюються такі заходи, як плантажна оранка,
глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний
дренаж, піскування, глинування тощо. Агролісотехнічна меліорація земель передбачає   здійснення
комплексу заходів, спрямованих на забезпечення докорінного
поліпшення земель шляхом використання грунтозахисних,
стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень.
З цією метою формуються такі поліфункціональні лісомеліоративні
системи, як: площинні (протиерозійні) захисні лісонасадження, що
забезпечують захист земель від ерозії, а водних об'єктів від
виснаження та замулення шляхом заліснення ярів, балок,
крутосхилів,  пісків та інших деградованих земель, а також
прибережних захисних смуг і водоохоронних зон річок та інших
водойм;  лінійні (полезахисні) лісонасадження, що забезпечують захист
від вітрової і водної ерозій та поліпшення грунтово-кліматичних
умов сільськогосподарських угідь шляхом створення полезахисних і
стокорегулюючих лісосмуг.

Термін «меліорація» має дуже широке використання. Навіть косметологи взяли його до свого арсеналу. Так, наприклад, в одному з сучасних жіночих журналів було надруковано статтю «Меліорація обличчя», присвячену догляду за шкірою. Тобто можна стверджувати, що практично кожен з нас щоденно займається меліорацією. Існує декілька класифікацій щодо розподілу меліорацій на окремі види. Різні автори виділяють до 30-40 видів меліорацій.

Головною організацією, яка займається питаннями меліорації в Світі є МКіДМіжнародна комісія з іригації і дренажу (створена у 1950 році). Ця неурядова організація об’єднує 85 країн світу, а в 1996 році до її складу була прийнята Україна. Штаб квартира знаходиться в Сполучених Штатах Америки. В Європі, відповідно, є європейське відділення МКіД.

За часів Радянського Союзу в кожній з союзних республік існувало Міністерство з меліорації і водного господарства з відповідною структурою, яка передбачала наявність обласних і районних комітетів з меліорації і водного господарства. Ці державні структури залишились в більшості країн і сьогодні, але в деяких, включаючи Україну, вони переформовані в Державні агенції з водного господарства (Держводгоспи). Держводгосп України є одним з центральних органів Кабміну країни, завданнями якого є формування державної політики у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель.

 

3. Гідротехнічні меліорації: історія виникнення і сучасний стан

Весь процес розвитку людської еволюції пов’язаний з меліорацією. Будь-яку діяльність людей щодо розчищення земель від деревинної рослинності та підготовку цих земель до вирощування с-г рослин, з сучасної точки зору, можна вважати культуртехнічними меліораціями.

В давні часи наші пращури почали застосовувати також гідротехнічні меліорації. Так , наприклад, штучне зрошення як вид меліорацій з’явився на землі у Єгипті у Китаю, та Індії ще у 9-10 віках до н е . Можна вважати, що в південних регіонах Землі зрошення почали здійснювати практично одночасно з початком культурного землекористування.

В 19 сторіччі зрошувальні меліорації вже досить широко застосовувались на території Європи на північному Кавказі, у Поволжі та інших районах. Особливо пильна увага до розвитку зрошення виникла після посух, неврожаїв та голоду 1880, а також 1891-1892 рр. До цього часу відноситься і початок будівництва досить великих зрошувальних каналів на території Російської імперії. ( Таких як, наприклад, у Голодному степу для зрошення 3 тис. га земель. )

Осушувальні меліорації почали освоюватись значно пізніше, ніж зрошувальні. Початок організованих осушувальних меліорацій на території Російської імперії можна вважати 1813 рік, коли поблизу Петербургу було осушено біля 400 га під городи та луки.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 228.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...