Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика проведення вимірювань




       При вимірюванні показника заломлення на рефрактометрах типу Аббе роботу проводять за таким планом:

1) Перевіряють правильність налагодження приладу за дистильованою водою. Наносять 2-3 краплі води на призму. Мікрометричним гвинтом досягають положення, при якому межа світла та тіні співпадатиме з перетином двох прямих. При цьому межа світло-тінь вказує на значення показника заломлення на шкалі відліку. При температурі 20 оС значення показника заломлення для дистильованої води повинно бути 1,3330. Іноді межа світло-тінь виявляється нечіткою та забарвленою різними кольорами спектру. Виправити таке пеложення допомагає компенсатор дисперсії – призма Амічі, який треба повернути для отримання чіткої межі.

2) Висушують призму фільтрувальним папером і наносять 2-3 краплі досліджуваного розчину. Обертанням мікрометричного гвинта підводять межу світла та тіні до точки перетину двох прямих і роблять відлік значення показника заломлення.

3) Якщо температура досліджуваного розчину відрізняється від температури призми, то крізь обкладку призми пропускають воду необхідної температури. Таким чином досягають постійності температури призми та розчину.

4) Визначення показника заломлення проводять для кожного розчину 3-4 рази й беруть середнє значення.

5) Після кожного вимірювання призму ретельно протирають ватою, змоченою етанолом, промивають водою і протирають фільтрувальним папером.

Порядок виконання аналізу

1. Відкрити кришку призменного блоку. Нанести на призму 2-3 краплі дистильованої води. Закрити кришку.

2. Поле зору окуляру повинно бути освітлено рівномірно. Темні плями вказують на недостатність речовини на призмі.

3. У випадку появи спектру на межі розподілу, обертанням компенсатору, встановити чітку межу: «світло-тінь».

4. Обертанням мікрометричного гвинта, навести межу межу: «світло-тінь» на перехрестя ліній в полі зору окуляра. Визначити показник заломлення за шкалою.

5. Для дистильованої води показник заломлення складає 1,3330 при 20 оС.

6. Якщо ж значення виявляється іншим, ретельно промити призму спиртом, потім водою і знов виміряти показник заломлення води. У разі необхідності підправити шкалу ключем, який додається до приладу.

7. Після перевірки налагодження приладу, призму протерти фільтрувальним папером.

8. Нанести краплю розчину аргентум нітрату і виміряти показник заломлення. Відлік провести 3-4 рази. Знайти середнє значення.

9. Після закінчення роботи призму протерти ватою, змоченою спиртом, промити водою і протерти фільтрувальним папером.

10.  Прокласти фільтрувальний папір між призмами і залишити прилад до наступного вимірювання

 

 

Використані джерела

1. Матеріали з сайту «Вікіпедія – вільна енциклопедія»

2. «Фармацевтична хімія» (І та ІІ частини) Прокопенко Т.С., Проценко Р.О.,    Гузєва В.В. 2011

3. «Аналитическая химия серебра» Пятницкий И.В., Сухан В.В. «Наука» Москва 1975

4. «Фізико-хімічні методи аналізу» Коломієць І.В. НФаУ «Золоті сторінки» Харків 2003

5. «Рефрактометрические методи химии» Иоффе Б.В. «Химия» Ленинград, Ленинградское отделение 1983

6. «Практикум з фізико-хімічних методів аналізу» Коломієць І.В., Богданова Л.М. НФаУ 2004

 

Зміст

1. Вступна частина

1.1. Загальні відомості про Аргентум нітрат…………………………………………………….1

1.2. Фізичні властивості…………………………………………………………………………………….1

1.3. Добування…………………………………………………………………………………………………..1

1.4. Застосуваня…………………………………………………………………………………………………2

1.5. Методи якими можливо проаналізувати аргентуму нітрат та їх характеристика………………………………………………………………………………………….2

1.5.1. Титрування роданідом калію або амонію (метод Фольгарда)………2

1.5.2. Титрування з адсорбційними індикаторами…………………………………….2

1.5.3. Методи окисно-відновного титрування……………………………………………2

1.5.4. Комплексонометричне титрування…………………………………………………..3

       ІІ Фізико-хімічні методи…………………………………………………………………………..3

1.5.5. Рефрактометричний метод аналізу…………………………………………………..3

1.5.6. Турбідіметричний метод……………………………………………………………………..3

1.5.7. Нефелометричний метод…………………………………………………………………….3

1.5.8. Фотометричне визначення…………………………………………………………………..4

1.5.9. Люмінісцентний (флуоресцентний) метод…………………………………………..4

1.6. Висновок…………………………………………………………………………………………………….5

2. Основна частина. Аналіз аргентум нітрату рефрактометричним метотдом………5

2.1. Характеристика методу рефрактометрії……………………………………………………..5

2.1.1. Методи визначення концентрацій…………………………………………………………5

2.2. Вибір умов та апаратури для виконання аналізу………………………………………..6

2.2.1. Принцип роботи……………………………………………………………………………………..6

2.2.2. Схема приладу…………………………………………………………………………………………7

2.2.3. Методика проведення вимірювань………………………………………………………..7

2.3. Порядок виконання аналізу………………………………………………………………………….8

3. Використані джерела……………………………………………………………………………………………..9

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 513.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...