Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи визначення концентрацій.




А) Розрахунковий. При розрахунковому способі використовують формулу, що відображає залежність між концентрацією розчину та його показником заломлення:   n = n0 + F·C → C = (n – n0)/F, де n — показник заломлення розчину; n0 — показник заломлення розчинника; F — рефрактометричний фактор; C — концентрація розчину (%). Рефрактометричний фактор (F) демонструє зміну показника заломлення при зміні концентрації розчину на 1%. Його встановлюють експериментально або розраховують за таблицями показників заломлення.

       Б) Графічний. При використанні графічного способу визначення концентрації розчину речовини будують калібрувальний графік у координатах n-C, вимірюють показник заломлення розчину і за графіком знаходять відповідну концентрацію.

 

Вибір умов та апаратури для виконання аналізу

       Визначення найчастіше проводять при температурі 20 оС і довжині хвилі D лінії спектра атома натрію (λ = 589,3 нм). Показник заломлення, визначений у таких умовах, позначають n20D . Зазвичай вимірювання показника заломлення виконують на ре­фрактометрах типу Аббе, дія яких ґрунтується на визначенні кута пов­ного внутрішнього відбиття при проходженні світлом межі між двома середовищами з різними показниками заломлення. Діапазон вимірювання показника заломлення від 1,3 до 1,7, а точність визначення ±2·10–4. Менш поширені на практиці рефрактометри типу Пульфриха, дія яких побудована на вимірюванні кута заломлення монохроматичного світла, що забезпечує високу точність визначення показника залом­лення ±2·10–5, але потребує значної кіль­кості досліджуваного розчину і монохроматора світла.

Принцип роботи

       У рефрактометрі типу Аббе освітлення проводиться білим світлом (немонохроматичним) світлом. Призма Амічі якою оснащений прилад, пропускає тільки жовті промені без змін. Показник заломлення в цих приладах належить до D – лінії натрію. Промінь світла падає на кювету, яка знаходиться на вихідній грані вимірювальної призми. Ця грань знаходиться в оптичному контакті з дослідною рідиною та є межею розподілу, на якій відбувається заломлення і повне внутрішнє відбивання. Після заломлення на межі вихідної грані призми – повітря промінь утворює кут β. Якщо кут β наближається до кута , то поле зору трубки на світлу і темну частини. У цьому стані відліковий пристрій приладу показує точку (до десяти долей градуса) – величину кута β.

Схема приладу

Оптична схема рефрактометру ІРФ-22: 1 –освітлювальне дзеркало; 2 – допоміжна відкидна призма; 3 – основна вимірювальна призма; 4 - матированна грань відкидної призми; 5 – досліджувана рідина; 6 – призми Амічі компенсатора; 7 – обєктив зорової труби; 8 - поворотна призма; 9 – окуляр зорової труби.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 476.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...