Тема: Визначення компонентів тіла.

Мета:навчитися визначати компоненти тіла за допомогою розрахункових формул.

Обладнання: таблиці, сантиметрова стрічка, товстотний циркуль.

Теоретичні відомості.

Фізичний розвиток – комплекс функціонально-морфологічних властивостей організму, який визначає його фізичну дієздатність.До цього поняття входять такі фактори, як здоров’я, рівень аеробної та анаеробної потужності, сила, м’язова витривалість, координація рухів, мотивація тощо. Фізичний розвиток дитини – це фізіологічне дозрівання клітин, тканин, органів і всього організму. Поняття фізичного розвитку дітей є значно ширшим та включає співвідношення комплексу морфо-функціональних властивостей із віком біологічного розвитку дитини. При цьому ступінь фізичного розвитку дитини на будь-якому етапі онтогенезу порівнюється з нормою. До показників фізичного розвитку відносять довжину й масу тіла, окружності голови та грудної клітки. Їх називають антропометричними показниками. Для кожного вікового етапу характерна їх певна величина.

Розрізняють три види фізичного розвитку:

- гармонійний фізичний розвитокце відповідність маси тіла і об’єму грудної клітки до зросту в межах однієї вікової групи;

- дисгармонійний фізичний розвиток– спостерігається тоді, коли маса та об’єм грудної клітки відстають від зросту тіла чи є невеликі жирові відкладення; також дисгармонійним можна вважати прояви жіночих рис (вузькі плечі та вузька грудна клітка, широкий таз) тілобудови у хлопчиків і навпаки;

- різко дисгармонійний фізичний розвиток– спостерігається коли маса тіла й об’єм грудної клітки значно відстають від довжини тіла чи перебільшують її внаслідок надлишкових жирових відкладень.

Зміни показників фізичного розвитку, що відбуваються в різні періоди росту організму, неоднакові за своєю інтенсивністю. У дівчаток максимальні зміни більшості показників фізичного розвитку здійснюються швидше (у 7, 9, 11 і 13 років), ніж у хлопчиків (у 8, 10 і 12 років). Швидкість росту особливо збільшується в період статевого дозрівання. Видовження тіла закінчується в дівчат у 16–17 років, у хлопців – у 18–19 років. Упродовж усього періоду внутрішньоутробного розвитку, а також дитячого віку розвиток організму відбувається нерівномірно. Верхня частина тіла випереджає в рості та розвитку нижню, а центральні частини (голова й тулуб) розвиваються швидше за периферичні відділи (кінцівки). У період статевого дозрівання кінцівки ростуть швидше, ніж голова та тулуб.

Загалом визначають основні закони росту дітей:

1) швидкість росту – віддзеркалення системного процесу розвитку. Так, для дитини зі сповільненим ростом скелета одночасно притаманні більш чи менш виражені сповільнений ріст і диференціювання головного мозку, скелетних м’язів, міокарда та інших внутрішніх органів;

2) чергування напрямів росту (періодів витягування й округлення): кожна окрема кістка й скелет у цілому ростуть послідовно, змінюючи фази росту в довжину та в товщину;

3) нерівномірність змін швидкості росту;

4) статева специфічність темпу росту. Відмічено тенденцію до швидшого росту скелета у хлопчиків (виключенням є лише короткий період другого витягування, який наступає у дівчаток раніше). Проте, швидкість дозрівання скелета після 2–3 років у дівчаток вища, що є віддзеркаленням їх швидшого біологічного розвитку, який простежується у всіх фізіологічних системах і органах.

5)  асиметрія росту. При право- або ліворукості дитини ініціація ростових процесів і деяке їх випередження завжди відбувається на стороні домінуючої руки.

6) уповільнення швидкості росту з віком. Найвищі темпи росту поступово сповільнюються та завершуються після статевого дозрівання. Серед вищих ссавців у людини найтриваліше дитинство, протягом якого відбувається розвиток мозку й становлення психічних функцій – мови, мислення, свідомості, для нормального розвитку яких потрібне спілкування з іншими людьми. На розвиток дитини здійснюють вплив харчування, догляд, клімато-географічні фактори, сім’я, школа, подвір’я, на якому вона зростає, оточуючі предмети, люди (діти та дорослі), життєві події й інше. Усе це має значення не лише для фізичного розвитку, а й надзвичайно важливе для адекватного психічного розвитку дитини, для чого необхідні не лише сприятливі обставини в сім’ї, дитячому колективі, але й любов найближчих людей – батьків, друзів та ін. Для дитини однаково шкідливі як надмірна увага, так і її відсутність.

Фізичний розвиток дітей і підлітків пов’язаний з удосконаленням їхньої психіки, тому нерідко порушення фізичного здоров’я відбиваються на здатності дитини до навчання. Саме
хворі діти часто відстають у навчанні. Тому за допомогою простих методів оцінки фізичного розвитку та здоров’я можна виявити певні захворювання в дітей. Початкові стадії захворювань можна виявити за динамікою реактивності й резистентності дитячого організму.

Реактивність– здатність організму відповідати на подразнення адекватними реакціями. Характер відповіді організму визначається особливостями його функціональних процесів, тому на одне й те саме подразнення організм може відповідати протилежними реакціями.

Резистентність – стійкість організму до подразнень шкідливих факторів зовнішнього середовища. Резистентність забезпечується спеціальними, виробленими в процесі еволюції
біологічними механізмами, що характеризуються стійкістю людини до впливу інфекційних уражень (мікроби, віруси), переохолодження, факторів, які травмують психіку, тощо.

При оцінці фізичного розвитку людини велике значення надається величині поверхні тіла. Вважається, що чим більший цей показник, тим кращий фізичний розвиток випробуваного. Як метод оцінки фізичного розвитку спортсменів різнихспеціалізацій і контролю за режимом тренування, у спортивній морфології велике поширенняодержали методи прижиттєвого визначення складу тіла людини, які дозволяють диференціювати вага тіла на окремі його компоненти: жировий, мускульний і кістковий. Вага тіла особливо при динамічних спостереженнях вважається недостатньо інформативним показником, тому що три тому самому ваги тіла можуть істотно розрізнятися складові його компонента (жировий, мускульний і кістковий).

Хід роботи:

1.Розрахуйте поверхню тіла.

При масових дослідженнях визначити величину поверхні тіла людини прямим методом дуже складно. Тому більшість дослідників прагне визначатиповерхню тіла розрахунковим шляхом за тотальними розмірами тіла (довжиною та вагою). Визначається вага тіла при максимальному оголенні людини на медичних вагах з точністю до 50 г через 2-3 години після їжі, тому що до вечора вага тіла звичайно збільшується на 1 кг, а після обіду - на 2 кг і більше.

Поверхня тіла обчислюється за формулою Ізаксона:

aбсолютна S= 1+ ((P±∆L):100), де Р – вага тіла (кг);

                                                            ∆L – відхилення росту від 160 (см).

відносна S= (Sабс : Р) × 100%.

Результати обчислень занесіть до таблиці 1.

Таблиця 1

Протокол дослідження

2.Розрахуйте вагу тіла за складовими та занесіть отримані результати в табл. 1.

Найбільш простим і доступним при масових обстеженнях є антропометричний метод, що не вимагає складного обладнання, спеціального приміщення й витрати великої кількості часу. Компоненти ваги тіла розраховуються за відповідними формулами.

Для визначення абсолютної кількості жирового компонентунайчастіше користуються формулою (в основі якої лежить вимір товщини шести шкірно-жирових складок: на плечі, передпліччі, стегні, гомілці, грудях і животі), запропонованого чеським дослідником                  Я. Матейкою:

D = d×S×k,        де

       D — загальна кількість жиру (у кг);

d — середня товщина складок (підшкірного шару жиру разом з товщиною шкіри) (у мм);

S —  поверхня тіла (у м²);

k— константа, рівна 0,23, отримана експериментальним шляхом на атомічному матеріалі.

Середня товщина підшкірного жиру разом зі шкірою дорівнює півсумі шкірно-жирових складок і обчислюється в такий спосіб:

d= ½ × (d₁+ d₂+ d₃+…. D₇) : 7, де d – шкірно-жирові складки в мм

Визначення абсолютної кількості мускульного компонента у вазі тіла частіше здійснюється за формулою:

М = L × r²× k,   де

М — абсолютна кількість м’язової тканини (загальна кількість мязів) (у кг);

L — довжина тіла (у см);

r² — середня величина радіусів плеча, передпліччя, стегна й гомілки в місцях найбільшого розвитку мускулатури за винятком шкірно-жирового шару (в см);

k — константа, рівна 6,5.

Величина радіусів зазначених сегментів визначається за формулою довжини кола (обхвати частин тіла):

Q= 2πr

_r=__ сума периметрів (Р плеча+ Р передпліччя +Р стегна + Р гомілки) _-

                                                       2 × 3,14 × 4

              _ сума жирових складок (d плеча + d передпліччя + d стегна + d гомілки)        , де

                                                                             2× 4 × 10

Р —  периметр (обхват) плеча, передпліччя, стегна, гомілки;

D — шкірно-жирові складки, середня величина.

Оскільки шкірно-жирова складка в області плеча вимірюється на його передній і задній поверхнях, то для обчислення береться їхпівсума.

Визначення абсолютної маси кісткової тканини здійснюється за формулою:

О = L× С² × k,   де

О — абсолютна маса кісткок (у кг);

L— довжина тіла (ріст) (у см);

С²— середня величини діаметрів дистальних частин (плеча, передпліччя, стегна й гомілки);

k — константа, рівна 1,2.

С = (С плеча + С передпліччя + С стегна + С гомілки) / 4.

3.Розрахуйте відносні показники і занесіть отримані дані в табл. 1. 

З метою зіставлення розвитку жирового, мускульного й кісткового компонентів восіб, що мають різні показники ваги тіла, прийнято поряд з абсолютними величинами визначати й відносні, які обчислюються у відсотках від ваги тіла. Для цього абсолютна величина досліджуваного компонента ваги тіла ділиться на вагу тіла й помножується на 100%. Так,

D відн. = (D/Р) × 100%;

М відн. = (М/Р) × 100%;

О відн. = (О/Р) × 100%;

4.Зробіть висновок про ступінь фізичного розвитку опираючись на результати визначення компонентів тіла за допомогою розрахункових формул.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________                                                                                         _______________                                                                                                                             

Завдання для самостійної роботи студентів:

- біологічні, психологічні і соціально - педагогічні критерії періодизації онтогенезу;

- поняття про біологічний і паспортний вік.

Контрольні питання:

1.Дайте визначення фізичному розвитку.

2.Укажіть особливості видів фізичного розвитку.

3.Пригадайте основні закони росту дітей.

4.Поясніть, як можна визначити поверхню тіла.

5.Укажіть, як визначають вагу тіла за складовими.

Лабораторна робота № 3.