VI. Лiтература до всього курсу

О.О.Гольник

ВСТУП

ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Методичні матеріали для студентів І курсу:

Кредитно-модульна система

І.    Вступнi зауваги

IІ.  Опис навчальної дисципліни

IІІ. Мета та завдання курсу

IV. Критерії оцінювання

V.  Програма курсу

VI.Лiтература до всього курсу

VII. Тематика лекцій.

VІІІ.Завдання для практичних занять

ІХ. Завдання для самостійного опрацювання.

Х. Питання до колоквіумів.

Кіровоград

2016

І. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

І.Теоретико-літературні питання є найскладнішою проблемою шкільного (та й університетського) курсу літератури. З їхнього засвоєння розпочинається шлях допитливого і вимогливого читатача та філолога-дослідника.

Справжній мистецький твір розкриває глибини людської душі, грані характерів, осмислюється сенс буття крізь призму естетичного. Першопокликання мистецтва – сприяти духовному самостановленню особистості. Цьому допомагає естетико-гуманістичний підхід в осягненні явищ художньої літератури, який утвердився у вітчизняному літературознавстві в останнє двадцятиліття.

Література має розглядатися як вид мистецтва, як погляд на світ крізь призму образності, краси. Центром її уваги є людина у всіх її буттєвих вимірах. Для цього необхідно оволодіти навичками аналізу художнього твору. Для цього необхідно бути обізнаним із ключовими літературознавчими поняттями й навичками.

Саме це передбачає курс вступу до літературознавства. Він є першою сходинкою у теоретико-практичній підготовці вичтеля-словесника.

Із багатьма теоретичними поняттями й термінами учні знайомилися в середній школі – на уроках літератури. Наше завдання – поглибити ті відомості і – головне – привести теоретичні знання до певної системи, зробити їх засобом пізнання літератури як мистецтва слова, форми вияву людського духу.

ІІ.Опис навчальної дисципліни

ІІІ. Мета та завдання курсу.

Курс "Вступ до літературознавства" має сформувати основи фахової теоретико-літературознавчої підготовки, ознайомити майбутніх учителів із законами, за якими зображається дійсність у художній літературі, виробити у них уміння аналізувати літературні твори як твори мистецтва, осмислювати мистецтво слова як систему систем, дати уявлення про поетику слова, літературного твору, художнього тексту, про множинність його інтерпретацій, варіативність підходів, про проблеми стильової типологізації та індивідуалізації. Завдання вивчення дисципліни Студент повинен знати як застосовувати отриманні знання на практиці, як зрозуміло пояснити та подати матеріал. Студент повинен вміти правильно осмислювати специфіку літератури як мистецтва слова, розібратися в основних закономірностях літературного процесу, збагнути суспільну роль художньої літератури, Студент повинен виробити навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи, вміння вести спостереження над способами і прийомами типізації та індивідуалізації характерів, майстерністю композиції та сюжету, мовою художніх творів і особливостями віршування, а також навички наукового аналізу художніх творів, самостійного вивчення науково-методичної літератури та вмілого її використання.

IV. Критерії оцінювання.

В основу роботи над матеріалом курсу “Вступ до літературознавства” покладено кредитно-модульний принцип, що передбачає цілий ряд особливостей опрацювання тем, форм контролю за самостійною роботою студентів та рівнем засвоєння ними знань і умінь. Тож у навчальному процесі важлива роль відводиться самостійній роботі студента. Саме за її результатами, виявленими на кожному занятті та на колоквіумах (їх буде два), а також за підсумкову контрольну роботу виставляється базова оцінка за курс – 60 балів. Екзамен – 40 балів.

Модуль І – 20 балів

Модуль ІІ – 20 балів

Самостійна робота – 10 балів

Модульна контрольна робота – 10 балів

Оцінка за модуль складається із таких компонентів:

1. За роботу на практичних заняттях максимальний бал 20. Формування оцінки за відповіді на практичних заняттях: має бути не менше 2-х оцінок за модуль.Оцінки виставляються за п’ятибальною системою. Сума балів множиться на коефіцієнт 2. Наприклад: із чотирьох практичних занять ви відповіли на двох, отримавши оцінки 4 і 3 відповідно. Ці оцінки сумуються (=7) і множаться на 2 (7*2= 14 балів із 20 можливих).

2. За самостійну роботу (за результатами колоквіуму)– по 5 балів

3. За модульну контрольну роботу– по 5 балів.

Формування оцінки за модуль: оцінка за роботу на практичних заняттях+ результат колоквіуму+результат модульної контрольної роботи.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

V. Програма курсу (питання до екзамену)

1. Завдання теорiї, iсторії лiтератури та лiтературно-художньої критики на сучасному етапi.

2. Об’єкт і предмет лiтературознавства. Основнi лiтературознавчi дисциплiни.

3. Допомiжнi науковi дисциплiни лiтературознавства.

4. Об’єкт і предмет художньої лiтератури.

5. Специфiка лiтератури, рiзнi пiдходи до її тлумачення (наслiдування, вiдображення, нова дiйснiсть, сублiмацiя пригнiчених поривiв, гра i т.д.).

6. Образнiсть лiтератури. Визначення художнього образу, тлумачення його чуттєвої конкретностi.

7. Творцi лiтератури. Талант i генiй, їхня роль у твореннi шедеврiв. Єднiсть рацiонального й iррацiонального, об’єктивного й суб’єктивного начал у творчому процесі.

8. Митець і суспільство.

9. Роль катарсису в процесi сприймання твору. Лiтература як засiб самопiзнання.

10. Особливостi суспiльного функцiонування лiтератури. Загальнолюдське, класове й нацiональне в лiтературi. Свобода творчостi як найнеобхiднiша умова розвитку лiтератури. Поняття «масова література», «елітарна література».

11. Поняття цiлiсностi художнього твору, взаємодiя в ньому змiсту і форми. Закономiрностi взаємодiї змiсту і форми. Поняття про художнiй свiт твору. Літературний твір як система.

12. Змiст художнього твору, його складники.

13. Форма лiтературного твору та її складники.

14. Що таке аналіз художнього твору? Його завдання, принципи, види й способи.

15. Аналiз взаємодiї змiсту і форми художнього твору. Поняття про синтез. Інтерпретація художнього твору.

16. Принцип iсторизму в аналiзi художнього твору.

17. Викладова форма лiтературного твору (нарація).Iсторичний та функцiональний пiдходи до класифiкацiї форм викладу. Поєднання рiзних форм викладу в лiтературному творi.

18. Поєднання комунiкативної й естетичної функцiй мовлення в лiтературному творi.

19. Мовлення автора й мовлення дiйових осiб. Роль авторського iдеалу в органiзацiї художнього слова в літературному творі.

20. Лексика художнього твору. Використання письменником синонiмiв, омонiмiв, антонiмiв, а також дiалектизмiв, архаїзмiв, неологiзмiв. Їх функцiональна роль.

21. Порiвняння, його види, iдейно-естетична роль.

22. Епiтет, його види, iдейно-естетична роль.

23. Художнi тропи. Метафора (персоніфікація, алегорія). Метонiмiя (синекдоха, антономасiя) та iншi види метонiмiчних зв’язкiв. Їх iдейно-естетична роль.

24. Гiпербола, лiтота, антифраза, iронiя, перифраз, оксиморон. Їх iдейно-естетична роль.

25. Синтаксис поетичного мовлення. Iнтонацiя, риторичнi запитання, звертання, оклики, елiпсис, замовчування.

26. Фiгури поетичного мовлення. Iнверсiя, анафора, епiфора, стик, паралелiзм.

27. Антитеза. Безсполучниковi та багатосполучниковi конструкцiї. Градацiя, її види.

28. Звукова органiзацiя поетичної мови.

29. Мовлення вiршове i мовлення прозове як форми викладу. Особливостi їхньої органiзацiї. Ритм. Одиницi ритму.

30. Антична (метрична) система вiршування. Народнопiсенна система вiршування. Основнi риси. Коломийковий вiрш.

31. Силабiчна система вiршування. Тонiчна система вiршування. Верлiбр.

32. Силабо-тонiчне вiршування. Стопа. Двоскладовi розмiри. Пірихiй. Спондей.

33. Трискладовi розмiри силабо-тонiчного вiршування. Дольники. Логаеди.

34. Засоби виразностi вiршових рядкiв: розмiр, довжина рядка, цезура, перенесення, клаузула.

35. Рими. Види рим. Їхня характеристика.

36. Способи римування вiршiв. Бiлий вiрш. Сонет. Вiнок сонетiв. Октава.

37. Строфа. Окремi види строфiчної будови вiршiв. Терцет. Терцини. Ронделi. Рубаї. Хоку.

38. Тема художнього твору та її складники. Взаємодiя життєвого матерiалу й проблем. Проблематика твору. Теми й мотиви. Аналiз твору з погляду його теми.

39. Iдея художнього твору, шляхи її втiлення. Щаблi iдеї у творi. Iдеї i проблеми. Iдея i тенденцiйнiсть. Види тенденцiйностi. Взаємодiя життєвого матерiалу та iдеї.

40. Поняття «персонаж», «дiйова особа», «герой», «характер», «тип», сфери їхнього вживання. Види образiв. Дiалектика типового й iндивiдуального в образi.

41. Засоби розкриття характеру персонажа. Образ персонажа – результат творчої роботи письменника. Персонаж i прототип.

42. Композицiя художнього твору та її складники. Шляхи аналiзу твору з погляду композиції.

43. Образ оповiдача (наратора) i його роль у творi. Автор i оповiдач. Оповiдач i персонажi.

44. Групування персонажів як складник композицiї художнього твору й засіб утілення позиції автора.

45. Сюжет. Основнi елементи сюжету. Сюжет i фабула. Види фабули. Види сюжету.

46. Позасюжетнi елементи, їхня роль у творi, способи аналiзу (на прикладах).

47. Поняття про художнiй час i простiр як складники обставин (художнього свiту твору). Динамiка часу i простору у творах рiзних родiв i жанрiв. Хронотоп і особливості композиції та сюжету твору.

48. Основи подiлу лiтератури на роди. Характеристика лiтературних родiв i жанрiв. Зовнiшнi i внутрiшнi жанротвірнi чинники.

49. Жанри епосу. Їхні особливостi та способи аналiзу.

50. Жанри лiрики. Їхні особливостi та способи аналiзу.

51. Жанри драми. Змiшанi жанри. Їхні особливостi та способи аналiзу.

52. Критерiї оцiнки лiтературного твору. Художнiсть i художнiй iдеал. Iсторична змiннiсть художнiх iдеалiв. Проблема класифiкацiї критерiїв оцiнки твору (позатекстовi, загальноестетичнi, текстовi критерiї).

53. Iсторичний характер розвитку лiтератури. Поняття про художнiй поступ, його основнi рушiйнi сили.

54. Стадiальний розвиток лiтератури. Лiтературний напрям, течiя, стиль. Роль традицiй i новаторства в розвитку лiтератури.

55. Класицизм, його основнi принципи. Подiл жанрiв на «високi» й «низькi». Правило «трьох єдностей». Рацiоналiстичний характер естетики класицизму.

56. Сентименталiзм i романтизм у лiтературi. Їхні принципи та iсторична доля.

57. Бароко. Його особливостi й iсторична доля.

58. Реалiзм, його принципи й можливостi. Основнi етапи розвитку реалiзму.

59. Соцiалiстичний реалiзм. Сучасне тлумачення. Iсторична доля.

60. Модернiзм у лiтературi. Основнi течiї модернiзму. Поняття про постмодернiзм.

VI. Лiтература до всього курсу

(пiдручники, посiбники, довiдковi матерiали)

А. Основна

1. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства)/ А. Ткаченко. – К., 1998(Далі: Ткаченко А. (1998). – Сторінки).

2. Білоус П. В. Вступ до літературознавства: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2011 (Далі: Білоус П. (2011). – Сторінки).

3. Галич О. А. Вступ до літературознавства: підручник для студ. вищ. навч. закл. / О. А. Галич. – Луганськ, 2010 (Далі: Галич О. Вступ (2010). – Сторінки).

4. Лiтературознавчий словник-довiдник. – К., 1997 (Далі: Словник-довідник (1997). – Відповідні статті).

5. Вступ до лiтературознавства. Хрестоматiя /Упорядник Н. I. Бернадська. – К., 1995.

6. Лесин В. Лiтературознавчi термiни  / В. Лесин – К., 1985.

7. Моклиця М. Основи літературознавства / М. Моклиця. – Тернопіль, 2002.

8. Моклиця М. Вступ до літературознавства: навч. посіб. – Луцьк, 2011.

9. Ференц Н. Основи літературознавства: підручник. – К.: Знання, 2011.

Примітка. До конкретних тем подаються сторінки виділених видань. Студентові слід опрацьовувати 1-2 з поданих видань – на вибір.

Б. Додаткова

1. Безпечний I. Теорiя лiтератури/ І. Безпечний. – Торонто, 1984.

2. Белецкий А. И. В мастерской художника слова/ А. И. Белецкий. – М., 1989.

3. Білоус П. В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості: Лекції / П. В. Білоус. – Житомир: Рута, 2009.

4. Галич О. А., Назарець В. М., Васильєв Є. М. Теорія літератури: Підручник / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв. – К., 2001 (Далі: Галич О. (2001). – Сторінки).

5. Білоус П., Левченко Г. Вступ до літературознавства: навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2012.

6. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред.
М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996.

7. Аристотель. Поетика / Аристотель. – К.: Дніпро, 1967.

8. Баррі Пітер. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія / Пітер Баррі. – К.: Смолоскип, 2008.

9. Домбровський Вол. Українська стилiстика й ритмiка. Українська поетика/ Вол. Домбровський. – Мюнхен, 1993.

10. Енциклопедія постмодернізму. Пер. з англійської В. Шовкун. – К.: Основи, 2003.

11. Клочек Г. У свiтлi вiчних критеріїв. Про систему критерiїв оцiнки лiтературного твору/ Г. Клочек. – К., 1989.

12. Коцюбинська М. Лiтература як мистецтво слова/ М. Коцюбинська. – К., 1965.

13. Ласло-Куцюк М. Засади поетики/ М. Ласло-Куцюк. – Бухарест, 1983.

14. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001.

15. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Автор-уклад. Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія». – Т.1. – 2007; Т. 2. – 2007.

16. Пахаренко В. Українська поетика. Видання друге, доповнене /              В. Пахаренко. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2002.

17. Пахаренко В. Основи теорії літератури: навч.-метод. посіб. /                   В. Пахаренко – К.: Генеза, 2009.

18. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство / Н. Зборовська. – К.: Академвидав, 2003.

19. Іванишин В. Нариси з теорії літератури / В. Іванишин. – ВЦ «Академія», 2010.

20. Наєнко М. Історія українського літературознавства / М. Наєнко. – К.: ВЦ «Академія», 2010.

21. Семенюк Г., Гуляк А., Бондарєва О. Версифікація: теорія і практика віршування / Г. Семенюк, А. Гуляк, О. Бондарєва. – К.: ВГЦ «Київський університет», 2008.

22. Ференц Н. Основи літературознавства / Н. Ференц. – К.: Знання, 2011.

23. Марко В. У вимiрах стилю/ В. Марко. – К., 1984.

24. Марко В. П. Стежки до таїни слова: літературознавчі й методичні студії/ В. П. Марко. – Кіровоград: «Степ», 2007.

25. Парандовський Я. Алхiмiя слова / Я. Парандовський. – К., 1993.

26. Рудяков Н. Основы анализа художественного текста / Н. Рудяков. – К., 1989.

27. Фролова К. Цiкаве літературознавство / К. Фролова. – К., 1991.

VII. Тематика лекцій.

1. Літературознавство як наука (2 год.)

2. Специфіка художньої літератури. Образність і образ у літературі (2 год.)

3. Цілісність літературного твору та проблеми його аналізу. (2 год.)

4. Зміст і форма. Складники змісту. (2 год.)

5. Композиція твору. Сюжет та його етапи. (2 год.)

6. Родо-жанрова форма.(2 год.)

7. Викладова форма художнього твору.(2 год.)

8. Основи віршування. (2 год.)

9. Критерії оцінки художнього твору. (2 год.)

10. Літературний процес. Напрями, течії, літературні стилі. (2 год.)

VІІІ. Завдання для практичних занять

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1