Особливості взаємозв'язку і співвідношення політики, права та економіки.

Поняття «політики», «права» та «економіки».

Взаємодія права, політики та економіки завжди викликало високий інтерес як у науці, так і на практиці. Це пов'язано насамперед з тим, що специфіка функціонування даних категорій досить істотно зачіпала потреби різних соціальних груп і окремих громадян.

Співвідношення економіки з політикою і правом довгий час не вивчалося. В даний час прийнято вважати, що економіка визначає зміст як політики, так і права.

Слово «економіка» грецького походження і дослівно означає мистецтво ведення домашнього господарства. У даному ж випадку під економікою слід розуміти певну соціальну сферу, а саме - діалектичне поєднання соціальних відносин та соціальної діяльності, пов'язаних з виробництвом, обміном і розподілом матеріальних благ. Визначальну роль у сфері економіки грають відносини власності [15, с.122].

Економіка є системою відносин, які виникають у сфері виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ, тому не можна ігнорувати її вплив на формування політики і права держави.

Термін «політика» вперше з'явився в Древній Греції і походить від грецького слова «polis» - місто-держава.Політика – це сфера діяльності, яка пов'язана з відносинами між соціальними групами, суттю якої є визначення форм, завдань, змісту діяльності держави.

Політика держави є засобом оптимального вирішення завдань, що стоять перед суспільством, їх визначає політика, яка має безпосередній зв'язок з державою.За допомогою політичних рішень суспільство реагує на життєві ситуації. Політика може бути реальною, коли відображає інтереси всього населення держави і визначає об'єктивні закономірності функціонування конкретної політико-правової системи.

Право - це система норм, що регулюють суспільні відносини і тягнуть юридичні наслідки для їх учасників; офіційний критерій законної і незаконної поведінки.

Встановлюючи конкретні права та обов'язки сторін (громадян, громадських та державних організацій,посадових осіб), право служить засобом досягнення суспільного компромісу шляхом узгодження індивідуальних, класових і загальнолюдських інтересів.

Особливості взаємозв'язку і співвідношення політики, права та економіки.

Право «існує» в середовищі різних соціальних явищ, які впливають на нього, але й вони відчувають його вплив. До таких явищ належать політика та економіка[29, с.98].

Ступінь розвитку економіко-правової взаємодії детермінує рівень розвитку не тільки продуктивних сил, а й усього суспільства в цілому. Тому суспільство потребує створення особливого економіко-правового синтезу, який дозволив би реформувати існуючу систему економічних відносин.

Економіка і право відносяться саме до тієї категорії явищ, які знаходять своє відображення чи не у всіх суспільних відносинах і процесах. Єдність економічної і правової сторін життя суспільства передбачає прямий вплив права на економічні процеси та явища, тому що виражається у державній владі, її впливі на поведінку економічних суб'єктів. Ефективність взаємодії економіки і права визначається відповідністю їх впливу на суспільство.

Економіка впливає на право або безпосередньо, або опосередкованим шляхом - через державу, правосвідомість,політику та ін. Прямий вплив економіки на право виявляється в праві держави розпоряджатися засобами виробництва, які перебувають в її власності. Найтиповішим є опосередкований вплив економіки на право. Це виражається у формулюванні державою розміру податків, строку відпустки, мінімуму заробітної плати, встановлення правил технічної іекологічної безпеки та ін.

Зворотний вплив права на економіку відбуваєтьсяу трьохголовних способах:

1. Право стимулює розвиток і створення нових економічних відносин, якщо для цього є вигідні умови (право як стимулятор).В умовах трансформації економічної системи суспільства право може виступати, як певний стимулятор розвитку цих відносин. Право не може насаджувати ринкові відносини, але може сприяти їхньому розвитку. Воно спроможне зняти перешкоди на шляху до ринку, закріпити економічні основи ринкової динаміки, визначити коло суб'єктів ринкових відносин, виробити додаткові економічні стимули.

2. Право охороняє і підтримує наявні економічні відносини, винятково такі, що знов виникли (право як охоронець). Право впливає на економіку, виступаючи, як охоронець існуючих економічних відносин.

3. Право закріплює сформовані економічні відносини, гарантує їх стабільність (право як закріплювач).Необхідність правової форми регулювання певних економічних відносин об'єктивно породжується економічними потребами суспільства. Виступаючи, як закріплювач сформованих реальних відносин в економіці (визначення учасників ринкових відносин за допомогою реєстраційної діяльності компетентних органів держави), право забезпечує їхню стабільність[29, с.100].

Політика - це система відносин між людьми та їх об'єднаннями з приводу держави, влади, демократії. Боротьба за владу та її утримання, участь у справах держави, функціонування і формуванняінститутів демократії - це сфера політики.

Політика і право - взаємозалежні. Процес прийняття закону (законодавчий процес) також є політичним за своїм характером. Принципи справедливості та свободи, закладені в праві, відбуваються соціальними класами, народами (націями), групами, а процес їх реалізації в будь-якому випадку набуває політичного характеру.

Право залежить від політики:

1. Будь-які інтереси людей перед тим, як стати правом, мають бути опосередковані державною політикою (роботою законодавчих та інших правотворчих органів держави);

2. Політика в праві постає у виді офіційно закріплених прав та обов'язків. Політичні вимоги стають правом тільки в тій мірі, у якій вони закріплені в системі загальнообов'язкових правил, що охороняються державою.

Політика залежить від права, яке є засобом прояву політики, її реалізації, гарантом пропаганди на користь визначеної політики.

Право впливає на політику:

1. Конституційно закріплює політичний лад суспільства, механізм дії політичної системи (політичний плюралізм, поділ влади, виборче право, статус партій та ін.), політичні права та свободи громадян.

2. Гарантує (захищає і охороняє) політичні права і свободи громадян, забезпечує механізм їх реалізації.

3. Робить легітимними політичні рішення і органи державної влади, що забезпечує їм підтримку населення (не допускає протидії владі у разі прийняття непопулярних рішень), визначає межі та можливості діяльності як опозиції, так і правлячих структур.

Взаємозв'язок політики та економіки виражається у тому, що підсумовані економічні відносини і зв'язки, безпосередній інтегрований економічний інтерес втілюються у таких феноменах, як економічна, промислова, аграрна, фінансова, кредитна, інвестиційна, інформаційна, та інші різновиди (види) політики[29, с.102].

Активна роль політики щодо суспільства в цілому і його економічних структур проявляється насамперед у здійсненні її функцій управління загальними справами держави, забезпечення пріоритетів соціально-економічного розвитку, стабільності суспільної і економічної систем; зміцнення законності і правопорядку.

Обмежена економічними можливостями і межами, політика одночасно «курирує» соціальну сферу, від розвитку якої залежить життєвий рівень населення, стан освіти, охорони здоров'я, трудових відносин, житлово-побутових умов, пенсійного забезпечення та ін. Ступінь соціальної захищеності населення визначається не тільки загальним рівнем розвитку економіки, ринкового господарства, але і масштабами демократизації політичної влади, держави.

Для нормального економічного розвитку має велике значення здатність політики забезпечувати в суспільстві нелегітимне представництво різних груп і їхніх інтересів, узгодження та координацію діяльності численних суб'єктів, недопущення політичних конфліктів в результаті використання таких засобів, як переговори, поступки, компроміси.

Політика і економіка співвідносяться як в національно-державних, так і в регіональних і міжнародних (глобальних) рамках, що знаходить своє вираження в таких явищах, як світова політика, інтеграція, екологічна політика, науково-технічна революція[29, с.105].

РОЗДІЛ 2.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА У СУЧАСНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ