Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр).

За метою висловлювання речення поділяють на: 1) розповідні, у яких про когось або про щось розповідається; 2) питальні, у яких про когось або про щось запитують; 3) спонукальні, у яких спонукають до дії.

За емоційним забарвленням речення поділяють на окличні (Здрастуй, рідна школо!)та неокличні (Це був ясний день).

Граматичною основою речення є підмет і присудок. За наявністю граматичної основи речення поділяються на односкладні (Сном не прогодуєшся (Нар. тв.))та двоскладні (Сичі в гаю перекликались…(Т. Шевченко)).

За наявністю або відсутністю другорядних членів речення поділяють на поширені(Шуміла калина край дороги)та непоширені (Зійшло сонце).

Просте речення може бути повним і неповним. Повними називаються речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення (В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі (Ю. Збанацький)). Неповними називаються такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, зрозумілий із контексту або ситуації мовлення (Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки(П. Мирний)).

Просте речення може бути неускладненим абоускладненим однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями та реченнями, відокремленими членами речення.

Двоскладним називається речення, що має два граматичних склади: склад підмета й склад присудка

Склад підмета - це підмет зі стосовними до нього словами або без них; склад присудка - це присудок зі стосовними до нього словами або без них

У реченні Конвалії й троянди танули в перловій піні, що сковзала уздовж гладких боків нашого човна (Т.) склад підмета - конвалії й троянди, склад присудка - танули в перловій піні, що сковзала уздовж гладких боків нашого човна. У реченні Ці слова, прост і звичайні, були сказані простою людською мовою (Ч.) склад підмета - ці слова, простий і звичайні, склад присудка - були сказані простою людською мовою

Підмет і присудок є організуючими центрами двоскладного речення. Навколо них групуються всі інші члени речення

Підмет - це головний член двоскладного речення, граматично незалежний, що позначає предмет, ознака якого виражається присудком

Присудок - це головний член двоскладного речення, граматично залежний від підмета, що позначає ознака того предмета, що виражений підметом. Так, у реченнях: Почувся хрускіт снігу біля будинку (А. Н. Т.); Навіть у замерзлому віконці мало-мало задеренчало скельце (А. Н. Т.); Спочатку в сімействі відчувалася незручність у звертанні із князем Андрієм (Л. Т.); У піщаних степах аравійської землі три горді пальми високо росли (Л.) - присудки почувся, задеренчало, відчувалася, росли, виражені дієсловами у формі минулого часу, граматично залежать від підметів хрускіт, скельце, незручність, три пальми, виражених іменниками чоловічого, середнього, жіночого роду й сполученням кількісного числівника з родовим падежом ім'я іменника, тому що співвідносяться з ними в роді й числі (почувся хрускіт, задеренчало скельце, відчувалася незручність) або тільки числі (три пальми росли).

Підмет, позначаючи носія ознаки, може бути виражено словом, що має будь-яке лексичне значення при граматичному значенні предметності: воно може позначати особу, предмет, одушевлений або неживий, явище, абстрактне поняття й т.д. Наприклад: Вертаючись додому, Левин розпитав всі подробиці про хворобу Кити й планах Щербацких (Л. Т.); Птаха усе голосніше й хлопотливее щебетали в хащі (Л. Т.).; Дощ, однак же, здавалося, зарядив надовго (Т.); Приємні думи, строкато одягнені спогади ведуть у пам'яті тихий хоровод (М. Г.).

Присудок позначає різноманітні ознаки, приписувані тому предмету, що названий підметом: дія - Загін підійшла до ріки (Л. Т.); стан - Вона стала його дружиною; він був щасливий (Т.); властивість - Нерівні стекла вікон відливають квітами веселки (Т.); якість - Дорожні міркування мої були не дуже приємні (П.); кількість - Виходить, дев'ятьома сорок - триста шістдесят, так? (Листів.), приналежність - В'ється вулиця - змія. Удома уздовж змії. Вулиця - моя, будинку - мої (М.); родове поняття - Солотча - звивиста неглибока ріка (Пауст.) і др.

Присудок по способі вираження може бути дієслівним (простим і складовим) і іменним (простим і складовим). Як особливий тип присудка виділяється присудок складне (тричленне або багаточленне).