Словосполучення. Будова і види словосполучень

Практичне заняття № 9-10 (4 год.)

Синтаксичні норми української мови

Питання:

1. Словосполучення як синтаксична одиниця.

2. Просте речення. Головні члени двоскладного речення. Узгодження підмета з присудком.

3. Основні особливості синтаксису ділових паперів:

4. Розділові знаки між підметом і присудком.

5. Розділові знаки при однорідних членах речення.

Завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал за посібниками 6; 9; 12; 13; 25; 26; 32. Дати відповіді на запитання:

– Який порядок слів передає загальний зміст речення в діловому папері?

– Що розуміють під терміном „нанизування відмінків”? Наведіть приклади .

– З якою метою в документах використовують дієприкметникові та дієприслівникові звороти? Зазначте особливості їх уживання .

– Як ви розумієте поняття „розщеплення присудка ”? Які причини зумовлюють розщеплення присудків у ділових паперах?

– У чому полягає особливість уживання прийменників у діловому тексті? Назвіть поширені помилки при вживанні прийменників.

– Чи властиве мовленню ділового стилю вживання усталених словосполучень дієслівного типу? Наведіть приклади на користь своєї думки.

– Які особливості вживання однорідних членів речення в мові ділового стилю?

–     Коли можуть бути помилки при вживанні стійких словосполучень?

– Чи однакових форм потребують російські та українські усталені звороти? Наведіть 3-4 приклади і запишіть їх.

З р а з о к: по учебной работе – з навчальної роботи.

2.Переписати. Підмети підкреслити однією рискою, присудки – двома. Дати визначення підметів і присудків.

Дуби сплели кошлаті віти, шумлять в задумі ясени (Л.Дмитерко). Хто правду любить, той наш брат (Л.Українка). Іду на клич доби (О.Підсуха). Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О.Гончар). Земля лежить незасіяна, пересихає (І.Цюпа). Ніч стала здаватися непевною (В.Собко).

3 .Переписати речення, пояснити вживання тире.

1. Наша згода – наша сила. Наша дружба – наша воля (М.Рильський). 2. Життя без мистецтва - варварство (Нар.творчість). 3. Чесне служіння народові – наш святий обов’язок (Б.Олійник). 4. Служіння народові – мета поета (О.Вишня). 5. Ніжний шепіт і зітхання – моя Україна (В.Сосюра). 6. Найбільша слава для кожного народу, для нації – це творити загальнолюдське (А.Луначарський). 7. Вік прожити – не ниву пройти гомінку (А.Малишко). 8. З дитинства прищеплювати любов до природи – наш обов’язок (О.Вишня).

4. Побудувати речення, увівши один із прийменників, потрібний для вираження відношень між дієсловом та іменником.

І. (Через, у зв’язку, з причин) великими сніговими заносами рух у горах припинився. 2. (З метою, для, у зв’язку з) посилення спортивної роботи необхідно провести медичний огляд учнів та скласти списки груп. 3. (Внаслідок, у зв’язку з, у силу) перегрівання на сонці може з’явитися слабкість, запаморочення. 4. (Щодо, з приводу, з) розглядуваного на зборах питання хочу висловити деякі міркування. 5. Збори відбудуться (за, протягом, упродовж) двох годин. 6. (Всупереч, незважаючи на, хоча й) висловлено сумнів наша поїздка видається можливою (З газети).

5. Переписати, виправляючи помилки, пов’язані з неправильним уживанням однорідних членів речення.

1. Твори Володимира Сосюри вчать нас палко любити свою Батьківщину, ненависті до її ворогів, бути мужніми борцями за світле майбутнє трудящих усього світу. 2. Збірка „Плуг” Павла Тичини свідчила не лише про змужніння самого поета, а й усієї молодої української поезії. 3. У „Слові про рідну матір” Максим Рильський говорить, що Україна – це край не тільки чарівної природи, а й видатних письменників, поетів, композиторів, артистів, митців. 4. Ми з вдячністю говоримо про увагу, турботу, умови й любов, якими оточені діти в нашій країні. 5. Аналізуючи твір, треба враховувати його тему і які засоби використовує автор для її розкриття. 6. На вулицях, площах і парках сьогодні було особливо людно (З журналу).

6. Переписати, вставляючи, де треба, коми між однорідними членами речення.

Ми працюємо для миру й живем для миру на землі (В.Сосюра). Виходь іди дорогами земними і від людей візьми і людям дай (П.Дорошко). Ми йдем і йдем несем вогні і творим дні (В.Чумак). Не хлібом єдиним а творчості дивом а криком дитини існує людина (М.Жиленко). Тільки млява боязка людина не любить і боїться риску (Л.Українка). Не визнаю ні любові ні дружби ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому (М.Стельмах). Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба (М.Рильський).

7.Переписати, поставити розділові знаки при однорідних членах речення.

1. Минає рік і другий і п'ятий (М.Вовчок). 2. З себе він був тихий спокійний обхідчастий (П. Мирний). 3. Увечері до хати посходилась уся сім'я батько мати два стар­ших брати сестра-дівка (С.Васильченко). 4. Назустріч бігли трамваї автомобілі мелькали вітрини крамниць палаци пам'ятники (О.Донченко). 5. Весь мокрий тремтячий та лихий на себе сів він на обніжок (М.Коцюбинський). 6. Тепла й тиха південна ніч прислухалась до зітхання легенького при­бою (О.Донченко). 7. Його страшне безвольне тіло несе тоненька і гнучка русява дівчина (А.Малишко). 8. А тим часом місяць пливе оглядати і небо і землю і море (Т.Шевченко). 9. Він чоловік добрий путящий має своє поле, свою хату (М.Коцюбинський). 10. Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать (Л.Українка). 11. Нема в його ні оселі ні саду ні ставу (Т.Шевченко). 12. Вона зібрала свою силу волі всю міць тіла і йшла уперто і завзято (М.Коцюбинський). 13. З землі показалася перша зелень проліски фіа­лочки (П.Мирний).

8.Переписати речення, знайти однорідні означення і поставити між ними коми.

1. Холодний різкий північний вітер немилосердно бив в обличчя (М.Коцюбинський). 2. За шкільними партами схилились чорняві біляві і русяві голівки (І.Цюпа). 3. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І.Франко). 4. Стояло сухе вечірнє надвечір'я (О.Гончар). 5. Попід скелями обидва береги оперезались рядками густих зелених ліг, густого високого очерету (І.Нечуй-Левицький). 6. Тоді, в ту сумну безпорадну хвилину, щоб серцеві бідному дать супокій, на рідну кохану свою Україну полиньте на крилах уко­ханих мрій (М.Вороний). 7. У просторій землянці горіла велика гасова лампа (В.Минко). 8. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями(І. Нечуй-Левицький). 9. Твої очі — як те море супокійне світляне (І.Франко).

9. Перекласти словосполучення українською мовою, з двома скласти речення: прилагать все усилия, применять санкции, принудительное взимание налогов, принять срочные меры, приобщить документы к делу, при одном воздержавшемся, произносить речь, произошло следующее.

Словосполучення. Будова і види словосполучень

Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично. У словосполученні виділяють головне і залежнеслова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок(годувати (чим?)борщем).Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника.

Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. Прості словосполучення складаються з одного головного і одного залежного слова, не поширені (сміливий вчинок). У складних словосполученнях головне слово поширене іншим словом (героїчний подвиг народу).

Види словосполучень:1)вільні — обидва слова у словосполученні виступають різними членами речення (усправжнійдружбі (означення і додаток)); 2) синтаксично нероздільні —головне і залежне слова виступають одним членом речення (Три учні відстали в поході (три учні — підмет)); 3)фразеологічні — словосполучення виражене фразеологізмом і виступає одним членом речення (Я почувався, наче не в своїй тарілці(не в своїй тарілці — обставина)).

Типи зв’язку слів у словосполученні: 1) узгодження — слова в словосполученні узгоджуються в роді, числі й відмінку; головним словом виступає іменник або будь-яка інша частина мови у значенні іменника, а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день); 2) керування — головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря); 3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом. Найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінітиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати).

Типи словосполучень за значенням головного слова: 1)дієслівні — головним словом виступає дієслово (читати швидко, плакати слізьми); 2) іменні — головне слово виражене іменником, прикметником, займенником, числівником (твір учня, п’ять книг). 3)прислівникові — головним словом є прислівник (дуже добре, пізно вночі).

Просте речення

Реченням називається граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження й повідомлення думки.