Організація дозиметричного і хімічного контролю

Дозиметричний і хімічний контроль проводиться з метою оцінки працездатності особового складу формувань, робітників і службовців і визначення порядку їх використання, об'єму медичної допомоги на етапі евакуації, необхідності і об'єму санітарної обробки людей, а також дезактивації і дегазації техніки, устаткування, транспорту, засобів захисту, одягу, можливості використання продуктів харчування і води.

Дозиметричний і хімічний контроль організовується і здійснюється як в НС військового часу, так і в НС техногенного характеру.

Дозиметричний і хімічний контроль організовується:

- В містах і районах начальниками відділів і служб ГЗНС міст, районів і комендантами територіальних формувань;

- На об'єктах економіки начальниками відділів і служб ГЗНС і командирами об'єктових формувань;

- В лікувальних установах начальниками установ;

- непрацюючого населення відділами ГЗНС районів із залученням ЖЕК, РЭУ, ДЭЗ.

Дозиметричний і хімічний контроль включає контроль радіоактивного опромінення людей і радіоактивного зараження різних об'єктів. При контролі радіоактивного опромінення визначається поглинена доза опромінення за час знаходження людей на зараженій місцевості. Контроль ділиться на груповий і індивідуальний.

Груповий контроль здійснюється по формуваннях, цехах, бригадам з метою отримання відомостей про середні дози для оцінки працездатності.

У кожному формуванні, цеху, бригаді ведеться журнал контролю опромінення і періодично сумарну дозу вносять в особисту картку обліку, за даними обліку доз командирам формувань, начальникам цехів визначається працездатність людей, т. е. можливість виконання ними своїх обов'язків.        

При груповому контролі один дозиметр знаходиться у групи людей (бригада, ланка та ін.). Чи проводяться розрахунки за допомогою формули:

                                                                      Р_ср∙ Т

D =

                   К_осл

где: D - поглинена доза,

  Р_ср. – середній рівень радіації (виміряний за допомогою приладу),     

  Кпосл. - коэфициент послаблення захисної споруди.

Індивідуальний контроль потрібний для первинної діагностики ступеня тяжкості променевої хвороби опромінених. І проводиться за допомогою індивідуальних вимірників доз.

Зняття показників з індивідуальних вимірників доз проводиться в медичних установах і дані заносяться в медичні документи.

При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працюючому. Цей метод використовується для тих категорій, до яких не може використовуватися груповий метод.

Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи дозиметричного контролю:

відомість видачі вимірювальної дози для обліку показників;

- журнал контролю опромінення;

- журнал обліку доз опромінення;

- журнал відбору і здачі проб (тільки у службах і штабах ЦЗ);

- донесення про працездатність і зараження людей, техніки та ін.

Контроль опромінення потрібний для того, щоб поглинені дози радіації не перевищували допустимих норм опромінення.

Згідно з цими нормами для населення поглинена доза в нормальних умовах не повинна перевищувати 0,5 бер в рік.

Згідно із Законом України "Про захист людей від впливу іонізуючих випромінювань" № 15/193-ВР передбачені наступні перевищення допустимої дози опромінення:

• для населення 1 МЗв/рік(1000 Мбэр/рік - 0,1 бер);

• для персоналу - не більше 20 МЗв/рік(2000 Мбэр/рік - 2 бер). Допускається до 5 бер(%%) МЗв) при умові, що середньорічна доза на протяг 5 років не більше 20 МЗв за рік в середньому.

Структура дози опромінення поглиненої за рік виглядає таким чином:

• природний фон - 200 Мбэр;

• медична рентген-діагностика - 150 Мбэр;

• будівельні матеріали - 1000 Мбэр;

• додаткові джерела опромінення - 50 Мбэр;.

По Дніпропетровській області(дані 1990 року) він складає 345 Мбэр в рік.

У країнах Бенілюкс - 220 Мбэр в рік. У Західній Україні - 280 Мбэр в рік. Природний радіаційний фон обумовлюється:

- космічним випромінюванням;

- природними радіоактивними елементами.

Інтенсивність космічного випромінювання залежить від:

- висоти над рівнем моря;

- сонячній активності.

Земним джерелом є:

• природні радіонукліди, які входять до складу речовин, які чоло-століття використовує в повсякденній діяльності.

• Природний радіоактивний фон на Україні складає 0,01 - 0,03 мр/годину, тобто, 10-30 мкрад/година.

На земній кулі є райони, де поглинена доза значно перевищує допустимі:

• В Індії(штат Карала) - доза складає 40,2 рад/ рік.

• Бразилія - 20 радий/рік.

• США - 26 радий/рік.

• Франція - 170 радий/рік.

Контроль радіоактивного забруднення

Здійснюється з метою визначення міри забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу і інших об'єктів.

Міра радіоактивного забруднення оцінюється шляхом виміру потужності експозиційної дози опромінення від цих об'єктів приладами ДП- 5, ІМД- 21 і іншими і порівняння їх з нормою.

У мирний час користуються нормами, які визначені в "Основних санітарних правилах ОСП- 72/87 і НРБУ- 97.

Хімічний контроль

Він здійснюється з метою визначення наявності і міри забруднення ОР, СДОР людей, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та ін. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки ВПХР, ППХР, ПХР-МВ, а також використовуються хімічні лабораторії ПХЛ- 54, ПХЛ-ЛБ.

Якщо немає можливості визначити ОР, СДОР - береться проба, вирушає на аналіз в СЕС (санітарно-епідеміологічну станцію).

Відповідальність за проведення контролю покладається:

- в містах і районах - на начальників штабів і служб ЦЗ міст, районів, командирів територіальних формувань ЦЗ;

- на об'єкті державної діяльності (ОДД) - на нарахування штабів і служб ЦЗ, командирів об'єктових формувань;

- за непрацююче населення - на штаби ЦЗ міст, районів - із залученням начальників Жеків.

На об'єктах розробляється наказ про організацію дозиметричного і хімічного контролю. У якому визначається:

1. Порядок забезпечення технічними засобами контролю.

2. Організація видачі засобів контролю.

3. Облік доз випромінювання і міри забруднення ОР, СДОР, РР.

4. Подання донесень про отриману дозу, міри зараження.

5. Обов'язки посадовців по веденню контролю. забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту.

З метою захисту формувань ЦЗ, робітників від РР, ОР, СДОР штабами ЦЗ організовується забезпечення їх засобами радіаційного і хімічного захисту.

Майно накопичується в 2-х видах:

- запаси об'єктів державної діяльності (купуються і зберігаються об'єктами). Право використати має начальник ЦЗ об'єкту. Накопичуються 105% від штату мирного часу;

- майно довгострокового забезпечення населення і робітників, бюджетних організацій, що служать, зберігається на спеціальних складах.

Протигази, що фільтрують, зберігаються і транспортуються в дерев'яних ящиках в розібраному виді. Органи ЦЗ відповідають за своєчасне накопичення, збереження, комплектність освітлення і заміну майна радіаційно-хімічного захисту, його якісний і кількісний стан.

З цією метою в кожній партії через 9-10 років вибирається декілька одиниць засобів індивідуального захисту, і перевіряють їх придатність до використання.

• Результати дослідження є основою для списування або продовження часу зберігання майна на складах повинно постійно поповнюватися.

• Забезпечення засобів радіаційно-хімічного захисту здійснюється:

-для л/з невоєнізованих формувань ЦЗ - згідно положення про не-воєнізовані формування і норм забезпечення;

-працівники і службовці - протигаз, респіратор, аптечка індивідуальна (АІ- 2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП- 8), індивідуальний перев'язувальний пакет (ІПП);

- для населення - протигаз, ватно-марлева повязка. Видача засобів радіаційного і хімічного захисту організовується:

- при можливій загрозі радіоактивного і хімічного зараження;

- при оснащенні формувань робітників і службовців;

- населення, що залишилося, в місцях постійного проживання, роботи.

У разі тимчасового відселення (евакуації) для видачі засобів радіаційного і хімічного захисту забезпечення ними здійснюються за місцем нового розташування.

При різкій зміні ситуації (аварії на залізниці в районі хімічно небезпечного об'єкту та ін.), коли немає можливості своєчасно доставити засоби захисту із складовой області, використовуються засоби, які є в наявності державних підприємств і інших форм господарювання.

Видача засобів із складів обласної державної адміністрації здійснюється на підставі розпорядження начальника ЦЗ.

У районах формуються автомобільні колони для вивезення засобів радіаційного і хімічного захисту із складів. Старшим автомобільних колон начальник відділу ЦЗ району видає необхідні документи.

У встановлений час автомобільні колони з району (міст) прибувають на склади і відвозять його на районні пункти видачі, створені на базі одного або декількох промислових підприємств району.

Протигази ГП- 5 (ГП- 7), що фільтрують, дитячі протигази для школярів, дитячих дошкільних установ, а також непрацюючого населення без перевантаження районних пунктів видачі подаються на пункти видачі шкіл, дитячих дошкільних установ, будівельних управлінь, лікарень, житлово-комунальних контор. З цією метою у складі відповідальних за по-лучение майна входять посадовці від районного відділу освіти, житлово-комунального управління (відділу, об'єднання), відділу охорони здоров'я і ін..

Промислові підприємства і інші організації отримують з районних пунктів видачі по заздалегідь сформованих накладних, які начальники штабів ЦЗ отримують в день забезпечення радіаційно-хімічного захисту від начальника відділу ЦЗ району.

Для видачі засобів індивідуального захисту на об'єктах господарської діяльності в організаціях, установах, ЖЕК, ЖЕД створюються пункти видачі ЗІЗ, які починають видавати через 2 години після отримання розпорядження.

Кількість пунктів визначається так, щоб здійснити видачу за 6-8 годин (при часі видачі 180-200 осіб в годину).

Майно невоєнізованих формувань зберігається на об'єктах господарської діяльності окремо і у будь-який час має бути готове для видачі без зупинки виробничої діяльності.