Призначення і класифікація захисних споруд

Один з найбільш надійних способів захисту населення від дії ОХР при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах і від радіоактивних речовин при неполадках на АЕС, під час стихійних лих: бурь, ураганів, смерчів, снігових заметів і, звичайно, у разі застосування зброї звичайних видів і сучасних засобів масової поразки - це укриття в захисних спорудженнях (ЗС).

Захисна споруда- ця інженерна споруда, призначена для захисту (укриття) людей, техніки і майна від небезпек, що виникають в результаті аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах (ПНО) або небезпечних природних явищ в районах розміщення цих об'єктів, а також від дії сучасних засобів поразки, які використовуються під час бойових дій, терористичних актів і надзвичайних ситуацій.

 До таких споруд відносятьпритулки і протирадіаційні укриття (ПРУ). Крім того, для захисту людей можуть застосовуватися і прості укриття.

Створення захисних споруджень цивільного захисту забезпечується шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору міст і інших населених пунктів для взаємовигідного розміщення в нім споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з розрахунком необхідності пристосування і використання частини приміщень для захисту населення;

- використання підвальних і інших заглиблених приміщень, приміщень цокольних і наземних поверхів існуючих будівель і тих, які будуються;

- будівництва заглиблених притулків і протирадіаційних укриттів, які розташовані окремо від об'єктів виробничого призначення;

- масового будівництва в особливий період быстровозводимых захисних споруд і простих укриттів;

- обстеження, постановки на облік і пристосування підземних гірських і інших вироблень і природних порожнеч, які відповідають вимогам захисту людей.

Для забезпечення укриття населення в захисних спорудженнях цивільного захисту органами державної влади, Радою Міністрів АРК і організаціями місцевого самоврядування завчасно створюється необхідний фонд.

Фонд захисних споруджень цивільного захисту включає усі наявні притулки і протирадіаційні укриття, а також наземні і підземні спорудження подвійного призначення, які можуть бути використані для захисту людей від негативного впливу сучасних засобів поразки, які використовуються під час військових дій, і небезпечних наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

Укриттю в притулках підлягають:

- робітники найбільш численної зміни об'єктів, які розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань і віднесених до категорії особливо важливих об'єктів по цивільному захисту;

- робітники найбільш численної зміни підприємств, які продовжують свою діяльність у військовий час, а також працюючі зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, які забезпечують життєдіяльність міст і об'єктів, віднесених до відповідних груп(категоріям) цивільного захисту;

- персонал підприємств, які забезпечують функціонування цих станцій;

- нетранспортабельні хворі, а також медичний і обслуговуючий персонал лікувальних установ, які не підлягають евакуації, або не можуть бути евакуйовані у безпечні місця, у разі виникнення надзвичайних ситуацій або під час військових дій;

Захист іншого працюючого і непрацюючого населення, яке мешкає в містах, віднесених до груп цивільного захисту, і які не підлягають евакуації, або не можуть бути евакуйовані у безпечні райони, у разі виникнення надзвичайних ситуацій або під час військових дій, а також населення інших населених пунктів, здійснюється з фонду захисних споруд.

Потреба у фонді захисних споруджень цивільного захисту визначається необхідністю укриття цих категорій населення.

Порядок створення, підтримки і використання захисних споруджень цивільного захисту визначається кабінетом Міністрів України.

Щорічно перелік захисних споруджень цивільного захисту, які необхідно будувати, з позначеним джерелом фінансування, включається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підтримка захисних споруджень цивільного захисту здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, на балансі яких вони перебувають, за рахунок відповідного державного, місцевого (міського) бюджетів і гроші підприємств.

Захисні спорудження цивільного захисту можуть використовуватися в мирний час для господарських, культурних і побутових потреб в порядку, який визначає Кабінет Міністрів України.

Захисні спорудження цивільного захисту державної і комунальної власності не підлягають приватизації(відчуження) і повинні зберігатися і використовуватися в готовності до їх використання по призначеннях.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту по використанню і призначенню здійснюються спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Порядок ведення державного обліку захисних споруджень цивільного захисту, виключення притулків і протирадіаційних укриттів, з фонду захисних споруджень цивільного захисту визначається Кабінетом Міністрів України.

Укриття персоналу об'єкту і населення в засобах колективного захисту (ЗКЗ) - це збір, розміщення і життєзабезпечення укриваних в ЗКЗ з метою збереження їх життя і здоров'я при виникненні НС.

 До ЗС закритого типу з колективним захистом від ОР (ОХР), РВ і БС відносяться притулки, в яких захист забезпечується поданням і приміщення очищеного зовнішнього повітря за допомогою фильтровентиляционных установок (режим 2) або регенерацією внутрішнього повітря (режим 3).

До ЗС закритого типу з індивідуальним захистом відносяться протирадіаційні укриття (ПРУ), повітря в які подається не очищеним від ОР (ОХР) і БС, а у разі появи їх в зовнішньому повітрі люди використовують для захисту засобу індивідуального захисту.

Укриття персоналу об'єктів економіки і населення в ЗС - основний і найбільш надійний спосіб захисту людей в НС.

Для укриття людей, в основному, використовуються притулки, і ПРУ, які забезпечують розміщення і життєзабезпечення людей. Проте для їх короткочасного захисту можуть використовуватися і прості укриття.

По термінах будівництва захисні споруди підрозділяються на побудовані завчасно, тобто в мирний час, і бистро збудовані, які споруджуються в передбаченні яких-небудь надзвичайних ситуацій (подій) або при виникненні військової загрози.

Притулки

Притулки - це захисні споруди, в яких впродовж певного часу забезпечуються умови для укриття людей з метою захисту їх від негативного впливу сучасних засобів поразки, які використовуються під час військових дій, і небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій.

Вимоги до притулків

Притулки слід розташовувати в місцях найбільшого зосередження укриваних. Вбудовані - розташовуються під будівлями найменшої поверховості на цій площі. Що окремо стоять - що стоять на відстані від будівель і споруд рівному і більше за їх висоту.

Видалення притулків, що окремо стоять, від місця роботи або проживання тих, що дориваються повинне забезпечувати можливість їх швидкого укриття.

Радіус збору укриваних в притулках має бути таким, щоб забезпечувалося своєчасне укриття робітників і службовців по сигналу "Повітряна тривога".

Вбудовані притулки зазвичай розміщуються у будівлях 1 і 2 міри вогнестійкості виробництв по пожежній небезпеці категорій Г і Д.

Будівництво притулків, що окремо стоять, допускається тільки в тих випадках, коли неможливе облаштування економічніших вбудованих притулків.

На об'єктах нафтохімічної промисловості, що використовують отруйні, вибухонебезпечні і пожежонебезпечні речовини, будівництво вбудованих притулків заборонене.

Притулки повинні:  

 - забезпечувати захист усіх укриваних людей від усіх вражаючих чинників джерел ЧС. Конструкція ПРУ повинна забезпечувати захист від іонізуючих випромінювань, а укриття, розташовані в межах дії повітряної ударної хвилі (в межах зони можливих слабких руйнувань), повинні витримувати надмірний тиск (ΔРф) у фронті хвилі не менше 20 кПа; 

- забезпечувати підтримку необхідних санітарно-гігієнічних умов для укриваних: температура повітря не вище +27-32°С (27 при вологості 90%, 32 - при 46%), відносна вологість не більше 90%, вміст вуглекислоти не більше 3%, вміст кисню не менше 18-20%;  

- забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

- будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню;                                                                                                                             бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації. Не допускається прокладення транзитних інженерних комунікацій через притулки;

- мати рівень підлоги не менше чим на 0,2 м вище за рівень грунтових вод або надійну гідроізоляцію; 

- мати висоту основних приміщень не менше 1,7 м (зазвичай від 1,85 м і вище);     

- мати входи і виходи з тією ж мірою захисту, що і основні приміщення, а на випадок їх завалу - аварійні виходи;

- мати підходи, вільні від матеріалів, що згорають або сильно димлячих.

Підтримка в приміщенні необхідного мікроклімату і газового складу забезпечується за допомогою систем воздухоснабжения, засобів очищення повітря від ОР, ОХР, РВ і БС, водопостачання, каналізації, електропостачання і санітарно-технічних пристроїв. Фильтровентиляционное устаткування притулку повинне очищати повітря від усіх шкідливих домішок, забезпечувати подання чистого повітря в межах встановлених норм і створювати в нім підпір, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через різні тріщини і нещільність.

Притулки в містах, населених пунктах і на промислових об'єктах мають, як правило, подвійне призначення: в мирний час вони використовуються як складські приміщення, гаражі, кафе, їдальні, кінотеатри, тири, спортзали і тому подібне, а у військове - по прямому призначенню.

Використання притулків в мирний час для потреб народного господарства не повинне порушувати їх захисних властивостей. Переведення таких приміщень на режим укриттів в НС повинне здійснюватися в мінімально короткі терміни(не більше 12 годин).. Притулки, розташовані поблизу від РНО і ХНО, використовуються тільки по прямому призначенню.