Технології, засновані на спілкуванні

Найбільш розповсюдженим є фронтальний спосіб навчання, коли викладач не бере до уваги розмаїття здібностей та інших суб'єктивних особливостей учнів. При цьому способі процес навчання не вирівнює початковий ступінь підготовки і не створює мотивації суб'єкту до навчання як при недостатній підготовці, так і при досить високому рівні її.

Індивідуалізація навчанняпередбачає орієнтацію на індивідуально-психологічні особливості навчаючогося і будується з урахуванням цих особливостей.

Принцип індивідуалізації навчання або диференціації випливає з необхідності орієнтуватися в навчанні на реальні типи студентів. Найкращим чином цей принцип реалізує програмоване навчання. Але і в умовах звичайного навчання він може і повинен застосовуватися. Індивідуально-психологічні особливості враховуються при виборі і застосуванні окремих методів і прийомів навчання, при дозуванні домашніх завдань, визначенні варіантів класних і контрольних робіт (за ступенем їхньої складності) .

Технологія навчальної діяльності у парах. Вона була вперше запропонована А.Г. Рівіним ще в 1911 році. Було доведено, що діяльність навчаючогося стає ефективною, максимально результативною і в той же час вивільнює час вчителя для контролюючих і корегуючих дій. Групу (навіть 2-3 учні) навчати набагато складніше, ніж одну людину. При колективній роботі всі працюють у парах і по черзі один з одним, тобто пари мають не постійний, а змінний склад, де співбесідника не можна уникнути – навчання ведеться у формі діалогу. Учень засвоює швидко і якісно те, що зразу використовується в ділі або передається іншим з поясненням, в такий спосіб оволодіння новими знаннями або вміннями відбувається постійно під час колективної навчальної діяльності. Великий досвід підтверджує достовірність та ефективність такої технології. Активність учнів поступово піднімається на якісно новий рівень, джерелом її служать власні пізнавальні мотиви.

Технологія роботи в групах. Найбільш плідний процес навчання забезпечується саме надійно збудованою системою взаємовідносин. В роботах відмічено, що до факторів, що впливають на пошуковий процес сприятливо, відноситься спільна діяльність людей. При цьому можна визначити п'ять типів діяльності:

~ спільна з іншої людиною формально;

~ для іншої людини (цільова);

~ "проти" іншої людини;

~ за допомогою іншої людини;

~ типу змагань.

Спільна діяльність в процесі пошуку більш продуктивна (злам психологічних бар'єрів, пошук скорішого і вірнішого рішення за рахунок збільшення кількості й обговорення пропозицій). До факторів, що гальмують пошук і створюють психологічний бар'єр слід віднести: установки, некритичність мислення, стереотипи в результаті минулого досвіду, емоційну нестійкість тощо.

Активне спілкування студентів в процесі навчання означає зняття заборони на спілкування і стимулювання його, що сприяє перетворенню вчення з індивідуальної діяльності у сумісну працю. Мета такої праці – обмін інформацією, порівняння, взаємооцінка, пізнання своїх можливостей, вплив людини на людину. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна і привчає до ініціативи. Матеріал для спілкування повинен бути проблемним, інформативним. В багатьох педагогічних працях вказано, що за рахунок раціонального спілкування може бути отриманий резерв удосконалення навчання.

Можна запропонувати такі види безпосереднього спілкування:

~ за змістом;

~ за кількістю учасників;

~ внутрішній діалог;

~ за етапом навчальної діяльності;

~ за пізнавальним рівнем;

~ у формі питання-відповідь;

~ дискусія.

Пропонується проводити цю роботу у малих групах (кількість 2-3 учасники взяти згідно рекомендацій. У цих групах система спілкування "викладач – студент" виглядатиме так (рис. 3.8):

При роботі у малих групах викладач є одночасно і учасником, і керуючим суб'єктом у залежності від того, наскільки сформовані знання, уміння та навички учасників групи. Групи формуються на принципі "ковзного" складу, тому що постійний склад або учасники з подібним рівнем викликають психологічні бар'єри. Умовно групи можна поділити на сильну, середню та слабку за рівнем базових знань. Відповідно змінюється роль викладача як четвертого учасника групи: у сильній групі він є коректором, в середній – консультантом, в слабкій – безпосереднім учасником роботи, тобто вчасно звертає увагу на помилки, причину їх, разом розв'язує задачу. Схематично це показано на Рис. 3.9.

Непарна кількість учасників зменшує можливість конфліктних ситуацій. Завдання для учасників повинні бути диференційованими, але посильними для групи в цілому. Якщо роботу в групах проводити на консультаціях, їх можна поділити на: консультацію-пораду, консультацію- роз'яснення, консультацію-обговорення.

Відзначені наступні переваги такої технології:

~ різке підвищення інтересу до вчення (відволікаються менш ніж 5%);

~ навчання діловому спілкуванню, вироблення вміння розуміти та оцінювати дії інших людей, регулювання своїх дій у відповідності до вимог членів групи і умов роботи;

~ вміння вибирати форми та засоби передачі своїх думок, почуттів з метою досягти якнайбільшого взаєморозуміння;

~ можливість обговорювати інформацію з іншими, відстоювати свою точку зору, що сприяє перетворенню знань у впевнення тощо.