Визначення економічного розміру замовлення

Часто між різними групами логістичних витрат (транспортними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення (economic order quantity – EOQ).

Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.

Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.

Економічний розмір замовлення визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Вільсона:

                                                      (7.1)

де EOQ – економічний розмір замовлення, од.;

Со – витрати на виконання замовлення, грн;

Сі – закупівельна ціна одиниці товару, грн;

S – річний обсяг продажів, од.;

U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов:

1) величина попиту постійна і відома;

2) час поставки є постійним і відомим;

3) витрати поставки не залежать від величини партії;

4) наявне повне задоволення попиту;

5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини;

6) немає запасів у дорозі;

7) витрати складування не залежать від величини замовлення;

8) необмежений горизонт планування;

9) не допускається можливість вичерпання запасів;

10) без обмеження доступності капіталу.

На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:

1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень;

2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;

3) інші фактори.

Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат – з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.

Алгоритм врахування впливу транспортних витрат на економічний розмір замовлення:

1) визначення витрат на утримання запасів. Воно здійснюється для попередньо визначеного економічного розміру замовлення (EOQ) та для найбільш оптимального з точки погляду транспортних витрат (ЕТ). Визначимо витрати на утримання запасів у першому (ВЗ) і в другому випадку (ВТЗ):

 (7.2)

 (7.3)

2) визначення витрат на подачу замовлень. Розрахунок цих витрат здійснюється для кількості замовлень на рік для економічного розміру замовлення (ВП) та для вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТП):

ВП=К_EOQ∙C₀ (7.4)

ВТП=К_EТ∙C₀  (7.5)

Де К_EOQ – кількість замовлень за рік за умови дотримання економічного розміру одного замовлення;

 ВТП=К_EТ – кількість замовлень за рік з урахуванням можливостей мінімізації транспортних витрат;

3) визначення транспортних витрат. Здійснюється також для економічного розмір замовлення (ВТ) та вигідного з погляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТТ):

ВТ=EOQ∙Т_д (7.6)

ВТТ=EТ∙Т_в  (7.7)

Де Т_д – тариф на транспортування дрібної партії;

 Т_в – тариф на транспортування великої партії;

4) визначення загальних логістичних витрат здійснюється за формулами:

З=ВЗ+ВП+ВТ (7.8)

ЗТ=ВТЗ+ВТП+ВТТ (7.9)

5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.

Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Включення знижок у базову модель EOQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, виявиться вигідним.

Алгоритм включення системи знижок у базову модель EOQ полягає в розрахунку певних видів логістичних витрат та загальної їх суми для різних обсягів постачань залежності запропонованої постачальниками системи знижок. Послідовність дій:

1) визначення витрат на організацію замовлень як добутку кількості замовлень на рік і витрат на організацію одного замовлення;

2) визначення витрат на зберігання одного замовлення як добутку обсягу замовлення на суму витрат на зберігання одиниці запасів;

3) визначення витрат на придбання запасів для задоволення річної потреби як добутку обсягу річного замовлення та ціни одиниці запасів;

4) визначення загальної суми логістичних витрат як суми трьох вищезгаданих видів витрат;

5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.

Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:

1) обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами;

2) закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів;

3) обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції;

4) використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт має бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.

7.5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці

Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція "Точно у термін" (just-in-time, JIT). З логістичних позицій концепція "Точно у термін" ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму запасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізуються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох логістичних сфер – постачання і виробництва.

Система постачання "Точно у термін" – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов'язаних зі створенням запасів.

Упровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл. 7.5). Крім того, воно має свої позитивні та негативні сторони. Її перевагами є:   – скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;

– скорочення складських площ;

Таблиця 7.5. Порівняльна характеристика традиційного постачання і постачання JIT

– висока пропускна здатність;

– активна участь і підвищена мотивація працівників;

– високий прибуток і продуктивність логістичної системи;

– висока якість обслуговування;

– висока гнучкість логістичної системи;

– своєчасна доставка.

До недоліків системи "Точно у термін" слід віднести:

– низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними;

– введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягнути на практиці.

Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди, її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності.

Тематика рефератів

1. Організація закупівлі матеріальних ресурсів в умовах функціонування "штовхаючої" системи.

2. Методи оцінки ефективності закупівлі матеріальних ресурсів з точки зору логістики.