Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність і завдання заготівельної логістики




Тема 4. ЗАГОТІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

План

7.1. Сутність і завдання заготівельної логістики.

7.2. Завдання «Зробити або купити»

7.3. Вибір постачальника.

7.4. Визначення економічного розміру замовлення.

7.5. Система постачань «Точно у термін» в заготівельній логістиці.

 

Сутність і завдання заготівельної логістики

 

Логістика може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. Аналіз формування та подальшого переміщення потоку матеріальних ресурсів слід почати зі сфери постачання.

Підсистема закупівель організовує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви – заготівельна логістика або логістика постачання.

Заготівельна логістика – це управління матеріальними потоками у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Метою заготівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах із максимально можливою економічною ефективністю.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Є типовий набір логістичних активностей, пов'язаних із управлінням закупівлями, характеристику яких подано в табл. 7.1.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями мають бути об'єднані єдиною політикою відносин основними постачальниками матеріальних ресурсів.

 

Таблиця 7.1. Типові логістичні активності в управлінні закупівлями

Найменування  Стисла характеристика
Ідентифікація і переоцінка по­треб Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент ви­готовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і(або) номенклатура матеріальних ресурсів
Визначення й оцінка вимог споживачів Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенкла­тура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встано­вити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визнача­ють сервіс постачань.
Рішення «зроби­ти або купити» Перш ніж визначати можливих постачальників, необ­хідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (напри­клад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп'ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рі­вень якості
Визначення типів закупівель На сьогодні існують три основних типи організації за­купівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри заку­повуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, ви­кликані потребами нового внутрішньофірмового корис­тувача
Аналіз поведінки ринку Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачаль­ник) може функціонувати у різному ринковому середо­вищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, висококонкурентному. Знання й аналіз ринку по­стачальників допомагають логістичному персоналу фі­рми визначити кількість можливих постачальників, по­зицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що до­зволяють правильно організувати закупівлі.
Ідентифікація всіх можливих постачальників Включає визначення всіх можливих постачальників пе­вного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових ко­ристувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких това­ровиробник раніше не користувався.
Попередня оцінка всіх можливих джерел Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних ма­теріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам.
Остаточна оцінка і вибір постача­льника Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оці­нюються з погляду найкращого вдоволення потреб фі­рми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для ос­таточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.
Доставка матері­альних ресурсів і супутній сервіс Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних з ре­алізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірмі-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замо­влень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного поста­чальника.
Контроль і оцінка виконання заку­півель Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

 

Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

– оптимальна періодичність (час) постачань;

– оптимальна структура матеріальних потоків;

- мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

 

7.2. Завдання "Зробити або купити"

 

У сфері забезпечення виникають типові проблеми, розв'язати які потрібно у будь-якому виробництві, а саме:

– зробити чи купити? – встановити, які компоненти (складові частини) кінцевого виробу виготовлятимуться на власних потужностях, а які стануть предметом закупівлі;

– скільки купити та скільки зробити? – формування відповіді на це запитання вимагає організації процедур прогнозування потреб ринку, планування потреб матеріалів, становлення можливостей виготовлення власними потужностями та величини впливу внутрішніх і зовнішніх чинників;

– де купити? – відповідь на це запитання вимагає встановлення джерел закупівлі та відповідних постачальників;

– коли купити? – відповідь на це запитання може бути результатом здійснення відповідної політики закупівлі, сформованої за умов реалізації оптимальної для чинних умов системи управління запасами.

Розглянемо першу з вищезгаданих проблем.

Вирішення завдання "Зробити або купити" так званого "завдання МОВ" в англомовній літературі – Make-or-Buy Problem) вимагає обґрунтованої відповіді на питання про самостійне виробництво потрібних підприємству деталей, комплектуючих виробів і т. ін. або закупівлі їх із зовнішніх джерел.

Основним критерієм оптимальності під час розв'язання "завдання МОВ" є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

Рішення на користь закупівель комплектуючих може бути прийняте, якщо:

– потреба в комплектуючому виробі невелика;

– є велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

– відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;

– відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

– потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

– наявні постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

– необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;

– комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за наявних виробничих потужностей.

 

Вибір постачальника

Однією із основних передумов успішного здійснення закупівель матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Це пояснюється не тільки функціонуванням їх великої кількості, а й необхідністю вибору надійних партнерів, співробітництво з якими не принесе додаткових витрат.

Основні етапи вибору постачальників










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 438.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...