Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.

Зміст екологічного правопорушення - така дія (бездія), яка порушує встановлений порядок природокористування та охорони навколишнього природного середовища, суперечить приписам та вимогам, дозволам та заборонам природоохоронного законодавства, спричиняє певну шкоду природі та її ресурсам, здоров'ю людини та викликає відповідні юридичні наслідки.

Провідне значення в загальносоціальному запобіганні злочинам проти довкілля мають заходи, пов'язані з: удосконаленням технологій промислового виробництва і насамперед металургійної і видобувної, галузей, які шкідливо впливають на навколишнє природне середовище; підвищенням культури землеробства; модернізацією транспортних засобів; запровадженням безвідходних технологій; підвищенням правової та екологічної культури громадян. Антикри-міногенний вплив зазначених факторів має бути поєднаний із науково обгрунтованим ставленням до земельних і водних ресурсів, тваринного й рослинного світу. При цьому обов'язковому урахуванню підлягають географічні, кліматичні й інші природні чинники, що впливають на поведінку людини, її звички, екологічну самосвідомість, самооцінку тощо.

Свій вклад у боротьбу з екологічною злочинністю вносять різні об'єднання громадян, партія "зелених", вітчизняні та міжнародні неурядові екологічні організації, засоби масової інформації. Вони взаємодіють з державними структурами з питань профілактики екологічних правопорушень, надають допомогу в цій справі природоохоронним і правоохоронним органам.

Суб'єктами профілактики є: правоохоронні органи, природоохоронні інспекції; громадські організації, відомчі органи контролю тощо. Методи контролю охоплюють: безпосередній практичний нагляд ва станом природних об'єктів шляхом обходів, патрулювання, проведення рейдів, перевірок; охорона об'єктів від несанкціонованого Доступу до них; встановлення пропускного режиму; вилучення знарядь вчинення екологічних правопорушень; припинення протиправних дій. Особлива роль у цьому належить державному контролю за Дотриманням правових норм, що регламентують екологічні правовідносини. Це — прокурорський нагляд за виконанням природоохоронного законодавства, діяльність дозвільної системи (правила обігу зіброї і вибухових речовин), адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та ін.

Екологічне правопорушення характеризується передусім такими рисами, як екологічна спрямованість, екологічна небезпека, екологічна протиправність. У залежності від того, в якій галузі здійснене екологічне правопорушення, можна говорити про земельні, лісові, водні та Інші екологічні правопорушення.

Правопорушення можна умовно поділити на дві групи:

• найбільш чітко означена в законодавстві і в неї входять порушення, які полягають у незаконному розпорядженні природними ресурсами та їх самовільному захваті (заняття самовільно земельної ділянки, самовільний обмін земельними ділянками тощо);

• пов'язана з порушеннями правил, порядку користування природними ресурсами. Загальна ознака - спрямованість їх проти вимог про раціональне, комплексне, цільове використання природного ресурсу, проти вимог про збереження корисних властивостей, як самого ресурсу, який використовується, так і суміжних з ним.

Причини екологічних правопорушень:

• невідповідність законів;

• відсутність економічної основи виконання еколого-правової норми;

• недоліки організаційно-виконавчої діяльності;

• панування споживацької психології.