Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.

Екологічне правопорушення – винна протиправна екологічно-небезпечна дія (бездіяльність), яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони НПС та забезпечення екологічної безпеки.

Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія / бездіяльність), що порушує встановлений екологічний правопорядок і за вчинення якого законодавством передбачена юридична відповідальність. (Шемчушенко Ю.С.)

Види екологічних правопорушень (а за ними і види відповідальності):

- екологічні проступки. Тягнуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну відповідальність;

- злочини у сфері екології. Кримінальна відповідальність

Відповідальність за екологічні правопорушення завжди є негативною за формою.

Зміст відповідальності за екологічні правопорушення.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення є засобом забезпечення законності в екологічній сфері. Вона полягає у застосуванні заходів кримінального, адміністративного, цивільного, а також дисциплінарного впливу до юридичних (в т.ч. іноземних), фізичних (в т.ч. іноземців та осіб без громадянства), посадових осіб, які вчинили правопорушення, пов’язані із природокористуванням чи охороною НПС на території України або територіях, що знаходяться під її юрисдикцією.

Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.

Підстави є фактичні та юридичні.

Фактична підстава – правопорушення із притаманними йому характеристиками (складом правопорушення – див. пит. № 86).

Юридична підстава – наявність відповідного акту, в якому передбачені конкретні заборони тих або інших дій та санкції за їх порушення – КК, КпАП, ЦК, КЗпП України + норми ЗК, ЛК, ВК, КпН (надра), ЗУ «Про ОНПС» та ін. акти.

Умови:

- наявність елементів складу правопорушення (див. № 86)

- наявність нормативів (в т. ч. ГДК, ГДР, ГДВ), вимоги яких порушуються;

- наявність підвищеного екологічного ризику певного виду діяльності.

Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.

Відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства виникає за наявності складу правопорушення.

Об’єкт екологічного правопорушення – комплекс суспільних правовідносин екологічного характеру, які становлять екологічний правопорядок в Україні. У складі цього об’єкту виділяються загальний і спеціальний об’єкти.

Загальний стосується правовідносин, пов’язаних з охороною НПС в цілому. Це, наприклад ст. 253 КК України – порушення правил проектування і експлуатації споруд.

До спеціальних об’єктів екологічних правопорушень відносять групи однорідних суспільних відносин охорони і раціонального використання природних ресурсів, територій та об’єктів особливої охорони.

Предметом виступає природне середовище в цілому і його окремі компоненти. Про предмет зокрема йдеться у ст. 5 ЗУ «Про ОНПС».

Об’єктивна сторона (як сукупність зовнішніх ознак протиправного діяння) характеризується:

- протиправністю дій, що потягло порушення екологічного порядку;

- заподіянням чи загрозою заподіяння екологічної шкоди;

- причинним зв’язком між діяннями та наслідком;

- обставинами вчинення екологічного правопорушення (час, місце, обставини, спосіб тощо).

Екологічна шкода –негативний вплив на НПС, викликаний антропогенною діяльністю і пов'язаний із забрудненням НПС, виснаженням природних ресурсів або руйнуванням екосистем.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та її наслідками є обов’язковою передумовою притягнення до юридичної відповідальності у випадках, коли статтею передбачено матеріально виражені наслідки, як елемент об’єктивної сторони складу екологічного правопорушення (матеріальний склад). У формальних складах наявність причинного зв’язку відпадає, як обов’язкова передумова притягнення до відповідальності, оскільки настання наслідків, в даному випадку не є обов’язковим елементом (наприклад, ст. 77 КпАП України – порушення вимог пожежної безпеки в лісах).

Суб’єкт - юридичні (в т.ч. іноземні), фізичні (в т.ч. іноземці та особи без громадянства), посадові особи.

Суб’єктивна сторона – вина у формі умислу або необережності. Є випадки, коли вина не є обов’язковим елементом екологічного правопорушення. Мова йде про цивільно-правове відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (ст. ст. 1187, 1188 ЦК України).

Класифікація проводиться за елементами складу правопорушення. Наприклад, за об’єктом – порушення норм екологічного законодавства у сфері використання та / або охорони: вод, лісів, земель і т.д. Так само проводиться класифікація за суб’єктами, суб’єктивною стороною, об’єктивною стороною. За ступенем шкоди - екологічні злочини або проступки.