Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.




Потенційно розраховувати на підтримку страхових фондів для забезпечення відповідальності за екологічну шкоду цілком можливо і в Україні. Така можливість, зокрема, передбачена ст. 49 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої в Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Порядок екологічного страхування встановлюється законодавством України. Стаття 15 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» містить установчу норму про здійснення страхування від ризику радіаційного забруднення довкілля (впливу на людину).

Не передбачено застосування екологічного страхування Законом України «Про страхування», Цивільним кодексом України, не прийнятий досі і спеціальний закон про екологічне страхування.

За загальним правилом екологічному страхуванню підлягають ризики заподіяння шкоди. Під ними розуміються події, які є раптовими і непередбачуваними. До них належать техногенні аварії (аварійні ситуації) та катастрофи. Наприклад, раптовими і непередбачуваними є: вибух на підприємстві, що призвів до значного викиду забруднюючих речовин, небезпечного для здоров'я людей і довкілля; транспортна аварія, внаслідок якої з контейнера в довкілля потрапили отруйні речовини тощо.

Слід зазначити, що Закон України «Про страхування» не відносить екологічне страхування до переліку обов'язкових видів страхування, проте дозволяє це зробити. Обов'язкове страхування відповідно до ст. 5 цього Закону встановлюється законодавством України шляхом внесення змін до нього. Отже, все залежить від готовності законодавця внести відповідні зміни (про впровадження обов'язкового страхування) до Закону України «Про страхування». Безпосередньо відносини, пов'язані із здійсненням екологічного страхування, мають врегулюватися майбутнім Законом України «Про екологічне страхування», у якому слід було б врахувати такі види екологічного страхування (рис. 3).

Види страхування :

+Страхування відповідальності

- Страхування відповідальності промислових підприємств за забруднення довкілля(понадлімітні викиди і скиди)

- Страхування відповідальності транспортних підприємств перевізників екологонебезпечних речовин і предметів.

- Страхування виконання рекультваційних робіт.

+Страхування ризиків (джерел підвищеної небезпеки, надзвичайних ситуацій)

+ Медичне страхування життя і здоровя.

Страховому покриттю підлягають будь-які збитки, що завдані техногенно-екологічним інцидентом: витрати на очистку території (акваторії); неотримані доходи внаслідок зниження продуктивності сільськогосподарських угідь; витрати на відновлення тварин; витрати на влаштування нових джерел питної води замість забруднених; витрати на лікування, викликані погіршенням стану здоров'я внаслідок дії забруднюючих речовин тощо.

Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.

Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності —встановлені чинним законодавством пільги, переваги, ком­пенсації та інші економічні форми заохочення, спрямо­вані на ініціативне здійснення юридичними і фізичними особами заходів щодо ефективного використання природ­них ресурсів, охорони навколишнього природного сере-довиша і забезпечення екологічної безпеки

Джерелаекономіко-правового стимулювання екологічної діяльності -Бюджетні асигнування, Позабюджетні кошти, Кошти юри дичних і фізичних осіб, Ініціативні екологічні кошти

Форми економіко-правового стимулювання -

1. Надання пільг при оподаткуванні юридичним і фізичним особам

2. Надання на пільгових умовах строкових і позастрокових по зичок

Умови:

1. Реалізація еколо­гічних заходів

2. Перехід на мало-відходні і безвідход­ні ресурсо- і енер­гозберігаючі тех­нології

3. Організація ви­робництва і впро­вадження очисного обладнання і устат­кування для утилі­зації і переробки відходів

4. 3. Впровадження приладів екологіч­ного контролю джерел викидів і скидів

5. Здійснення ін­ших природоохо-ронних заходів

6. Для реалізації заходів щодо забезпечення раці­онального природовикористання

7. Передачі частини коштів позабюджетних фондів на договірних за­садах юридичним і фі­зичним особам

8. Здійснення заходів щодо гарантованого зниження викидів і ски­дів забруднюючих речо­вин

9. Зменшення шкідливих фізичних, хімічних та бі­ологічних впливів на екологічну обстановку

10. Розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв

11. Встановлення підвищених норм амортизації основ­них виробничих природоохоронних фондів...

 

83. Поняття відповідальності в екологічному праві.

Юридична відповідальність в сфері екології – це особливий стан суспільних екологічних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов’язкових вимог законодавства в сфері використання природних ресурсів, охорони НПС та забезпечення екологічної безпеки.

 

Форми юридичної відповідальності в сфері екології.

Позитивна відповідальність – специфічна форма стану суспільних екологічних , в яких активно реалізується спеціальна правосуб’єктність зобов’язаних осіб, яка спрямована на виникнення належних позитивно значимих юридичних дій в сфері екології.

Підстави виникнення позитивної відповідальності:

1) еколого-правова норма;

2) розпорядче рішення;

3) угода, контракт;

4) міжнародний договір в сфері екології;

5) індивідуальне волевиявлення.

Суб’єкти – держава, територіальні громади, фіз. і юр. особи.

Суб’єктивні ознаки позитивної відповідальності в сфері екології:

- усвідомлення екологічного ризику;

- високий рівень екологічної правосвідомості;

- правомірна, вольова поведінка;

- належний рівень еколого-правової культури.

Умови виникнення позитивної відповідальності пов’язані з:

1) підвищеним екологічним ризиком певного виду діяльності;

2) необхідністю вилучення природних ресурсів у 1-го з власників.

Наприклад, позитивною відповідальністю держави, є закріплений у ст. 16 КУ обов’язок держави забезпечувати екологічну безпеку, екологічну рівновагу.

 

Негативна відповідальність – відносини між державою в особі спеціально уповноважених органів в сфері охорони НПС, раціонального природокористування, забезпечення екологічної безпеки, правоохоронних органів і інших уповноважених суб’єктів та особою (фізичною, юридичною, посадовою), яка вчинила екологічне правопорушення, з приводу застосування до правопорушника відповідної санкції.

Додатковими інструментами впливу є:

- державна екологічна експертиза;

- інститут екологічного ліцензування;

- інститут екологічної сертифікації;

- інститут екологічного контролю;

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 441.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...