Об’єкти та суб’єкти права власності на природні ресурси

Об'єктами права власності на природні ресурсиє природні або штучно створені ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні та соціальні функції, зареєстровані в обліково-кадастрових та інших юридичне визнаних документах як об'єкти володіння, користування і розпорядження: земля, надра, води, ліси, тваринний і рослинний світ, природно-заповідний фонд, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона.  

Виділяють 2 групи:

n загальні (земля, надра, ліси, твар.світ, росл.світ тощо)

n спеціальні (прир.ресурси приватної, колективної, комунальної та держ.форм власності)            

Суб'єктом права власності на природні ресурси виступають особи, які юридично спроможні реалізувати повноваження щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами.

Ст..13 Конституції України: Держава, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи.

1. Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Обласні Ради, Районні Ради,МіськіРади,Селищні Ради, Сільські Ради

2. Народ України

3. Громадяни України, Громадяни, які будують чи обслуговують жилий дім і господарські споруди, Громадяни, які ведуть особис­те підсобне господарство, Громадяни — власники дач, Громадяни — власники гаражів

4. Об'єднання громадян, Колективні сільськогос­подарські підприєм­ства, Сільсько­господар­ські коо­перативи, Садівничі товариства, Сільськогос­подарські акціонерні асоціації, Фермерські (селянські) господарства.

- народ України має право шляхом референдуму вирішувати питання правового режиму природних ресурсів

- кожен громадянин має право розглядати питання з охорони, використання природних ресурсів і вимог додержання екологічної безпеки і правил природокористування

- кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами для власних потреб, не заборонених зак-вом тощо

Природні ресурси можуть належати на праві колективної власності громадянам України. Однак суб'єкт права колективної власності чітко визначено тільки у земельному законодавстві (колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи, садові товариства тощо).

Зміст права власності на природні ресурси

Змістом права власності на природні ресурси є сукупність повноважень суб'єктів права власності щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами:

• право володіння - право фактичного (фізичного або господарського) панування над кожним природним об'єктом, яке може належати не тільки власнику, але й особі, якій власник передав свій природний об'єкт на підставі договору;

Крім того(Балюк): Юр.гарантована стабільність права власності на природні ресурси, їх невід’ємність від власника(визнання виключного та абсолютного права власника на ці ресурси)

• право користування - це право власника задовольняти за допомогою природних ресурсів свої потреби, тобто забезпечену законом можливість їх безпосередньої господарської експлуатації для наданих цілей шляхом витягу з них їх корисних властивостей: держава і органи самоврядування, суб'єкти приватної, колективної власності;

Балюк: правокорист.державою – це юридично забезпечена можливість спеціально уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування на отримання диференційної ренти від юридичних і фізичних осіб за платне використання природних ресурсів. Правокористування суб’єктами приватної власності – юридично-гарантована можливість власників самостійно господарювати на землі та ефективне використання інших ресурсів, експлуатація корисних властивостей цих ресурсів для задоволення своїх потреб.

•право розпорядження - є визнана за власником гарантована йому можливість учиняти дії, спрямовані на зміну юридичного статусу, економічного призначення або стану природних об'єктів, визначення їх юридичної долі (передача їх іншим суб'єктам права у власність): державна, самоврядування, колективна, приватна власність.

Балюк: Правокористування державою – юридично забезпечена можливість держави на визначення режиму природних ресурсів, на встановлення загальних засад природокористування, порядок та розмір плати, розподілу і перерозподілу природних ресурсів, передача їх у власність та надання їх у користування юр.та фіз..особам. Органами місц.самоврядування - юридично гарантована можливість розподілу і перерозподілу природних ресурсів; надання їх у користування, відчуження їх іншим особам тощо. Суб’єктами приватної власності - юридично забезпечена можливість самостійно використовувати прир.ресурси відповідно до їх цільового призначення; надання їх у користування та відчуження їх іншим суб’єктам на договірних засадах.

Правові форми права власності на природні ресурси

Форми права власності на природні ресурси - юридичне оформлені напрями суб'єктно-об'єктної належності природних ресурсів та їх організаційно-правове забезпечення.

В Україні юридичне закріплені такі форми власності: державна, комунальна, приватна. А колективна зафіксована в господарському законодавстві.

Право державної власності становить собою сукупність правових норм, що закріплюють і охороняють належність природних ресурсів народу України в особі обраного ним представницького органа державної влади, а також встановлюють порядок придбання, використання та відчуження державної власності.

Особливість - вона виступає у вигляді виняткової власності народу України (у держави є лише компетенція з управління цими ресурсами в загальнонародних інтересах).

Право комунальної власності-сукупність правових норм, що визначають правові підстави і порядок набуття та реалізації територіальними громадами безпосередньо або через органи місцевого самоврядування права власності на об'єкти права комунальної власності, встановлюють гарантії захисту даного права територіальних громад, правові підстави і порядок його припинення.

Право приватної власності являє собою правовий інститут, що закріплює індивідуальну належність природних об'єктів, тобто право приватної власності юридичне закріплює власність громадян як економічну категорію, що охоплює всі форми індивідуального привласнення.

Особливість права приватної власності можуть виникнути тільки з участю громадян.