Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні економічні школи. Вклад українських вчених у розвиток світової ек. науки




Виділяють три основні течії економічної науки:

-Класична концепція (А.Сміт, Д.Рікардо), нині відома як лібералізм. Основний постулат – тільки приватна власність ефективна. Ринковий механізм – єдиний ефективний засіб, який забезпечує регулювання економіки, її збалансованість та стабільність.

- Кейнсіанська концепція (Дж. Кейнс, у 1929-1933). Він не заперечував положень лібералів, але стверджував, що й ін. форми власності і державна також, можуть бути ефективними; був за змішану ек. (наявні різні форми власності). Кейсіанство ґрунтується на тому, що нац. в-во й р-нь зайнятості визначені сукупним попитом. Якщо він недостатній, то обсяг нац. в-ва зменш., а зайнятість зниж. Тому для зб. Сукупного попиту треба перерозподіляти доходи в інтересах бідніших соц. груп.

- Марксистська концепція – згідно з якою ринкова ек. та й ін., що ґрунтується на приватній власності, неефективні, є втіленням хаосу і нерівності.

- Школи:

1) меркантилізм:ранній (країна багатіє лише тоді, коли має надлишок золота) і пізній (країна багатіє коли більше товарів вивозить ніж ввозить).

2) Школа трудової теорії вартості (В.Петті, Ф.Кене) – вартість кожного товару визначається виключно затратами праці на його вигот.; гроші не є справжнім багатством (вони - посередницьке багатство, лише блага, потрібні для життя і відновлення в-ва);

3) Школа фізіократів (природа, влада), (Ф.Кене) - джерелом багатства вважав виробництво, але лише с/г. Головна їх заслуга - перша спроба провести аналіз суспільного відтворення. Поділив населення на 3 групи: землевласники, селяни (найвагоміші, створ. нац. продукт) і робітники (непродуктивні).

4) Класична школа, 17-п.19 ст. (А. Сміт, Д.Рікардо, Т.Мальтус, Дж. Мілль) – обгрунтували, що джерелом суспільного багатства є все суспільне виробництво.

5) критична школа (Сен-Сімон, Сісмонді, Маркс). Здобутки: 1) звернуто увагу на здатність вільної ек. спричиняти істотне розшарування доходів(С-С, Сісмонді); 2) профспілки та об’єднані підприємці можуть пом’якшити вади ринкової ек.; 3) сповідується вирішальна роль дрібного бізнесу; 4) запропоновано одну з перших теорію „ек. коливань” (Маркс).

6) Нова істор. школа (Ф.Ліст, В.Зомбарт)- пропонують цілісну ек. науку замінити ек. історією, вважали, що ек. життя країни регульоване не універсальним механізмом ринку, а специфічним для кожної нації істор. сформованим соц. інститутами, серед яких вирішальну роль відіграє держава.

7) Неокласичний напрям:

- Австрійська школа гран. корисності (маржиналізм) 70-80 р. 19 ст. (Менгер, Візер, Бем-Баверк

- Кембриджська школа, напр.19 ст(Маршал, Пігу) ;

8) Американська школа к.19-п.20 ст (Кларк)

9) \кейсіанство (з 1936 р)

10) Сучасні школи:

- нео- та посткейсіанство(Гансе, Робінзон, Домар

- неоліберальна школа (Мізес, Гаєк, Бекон);

- монетаризм (чикагська школа) (Фрідман)

- інституціоналізм(Гелбрейт, Арон, Ростоу, Бел, Тофлер)

- Неоіституціоналізм (Коуз, Норт, Вільямсом) ост. роки 20 ст. – предмет ек. аналізу є трансакційні витрати права власності.

Українські вчені:

Семен Десницький– учень А. Сміта;

Михайло Балудянський (1769-1847) – перший професійний укр.. економіст, істотно вплинув на ек. концепцію програми декабристів, створив „ек. с-му

Іван Вернадський (1821-1884) критикував кріпосницькі та до ринкові форми в-ва, велику поміщицьку земельну власність;

Микола Зібер (1884-1888) – захистив дисертацію про еволюцію трудової теорії вартості від Рікардо до Маркса

Сергій Подолинський (1850-1891) – засновник екологічної парадигми сучасної ек. науки, Михайло Туган-Барановський (1865-1919) – зробив помітний внесок у розвиток теорії кооперації, грошового обігу, у критику ек. доктрин марксизму, обґрунтував можливості синтезу трудової теорії вартості та концепції граничної теорії

Євген Слуцький (1880–1948) – вагомий внесок у розвиток ек-мат методів в ек. науці, наголосив на потребі створення нової науки, яка б розробляла принципи раціональної поведінки людей за різних умов – праксеологія;










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 402.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...