Сутність і особливості виховного процесу. Ідеал національного виховання у творах Г. Ващенка

Виховання–це цілеспрямований спец. організований процес взаємодії вихователя і вихованця з метою формування позитивних властивостей і якостей особистості.

Сутність процесу виховання: зовнішнє (об'єктивне) стає надбанням внутрішнього (суб'єктивного), переводиться в область свідомості людини з тим, щоб знайти своє вираження і відображення в результатах подальшої поведінки і діяльності. При цьому визначальне значення мають не самі по собі умови розвитку, а фактичне місце людини в цих умовах, її відношення до них, характер діяльності.

Особливості: 1. багатофакторний характер (становлення особистості відбувається гад дією школи, сім'ї, суспільства, оточуючого середовища). 2. є довготривалим, і по суті, процесом неперервним (виховання протягом всього життя). 3. Результати носять, як правило, неоднозначний характер. Ускладнюється цілим рядом обставин: - наявністю різноманітних впливів на дитину (школа, сім'я, друзі, вулиця); - наявність уже сформованих поглядів, смаків, звичок, прагнень, - труднощами вивчення внутрішнього стану учня; двосторонній хар-р; багатогранність завдань і змісту; історичний хар-р; трудність розкриття внутр світу дитини; багацтво форм, методів, прийомів, засобів; неперервність; внутр сторона: самовиховання, зовн сторона: взаємодія, розгляд вих-ня у соц (передача досвіду) і пед значенні, різні види вих-ня.

Критерії виховання: процес виховання є ефективним, якщо він приводить в рух мотиваційну і практично-діяльнісну сферу особистості, забезпечує єдність свідомості діяльності і спілкування учнів, формує в них соціальне цінні методи поведінки і звички.

Ідеал – це уявлення про зразок людської поведінки і стосунки між людьми, що виходять із розуміння мети життя.

Григорий Ващенко  активно включався в розбудову українського шкільництва. Г Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу
Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників   

Г Ващенко був переконаний що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований так само як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г Ващенко виступив як педагог ідеаліст переконаний що нового громадянина української держави можна створити навчально виховними засобами і тільки Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією

Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками.

 Між предметні зв’язки педагогіки – зв’язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища, процеси. Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно врахувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві. Коригуючи спрямованість виховання, психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів, які призводять до змін у психіці людини. Кожний розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія – база для розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку і функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної системи; співвідношення природних та соціальних факторів у розвитку людини. Гігієна дітей та підлітків як галузь гігієни сприяє організації на наукових засадах в закладах освіти закладів щодо зміцнення здоров’я, фізичного розвитку школярів, трудової діяльності дітей та підлітків, плануванню будівництва та обладнання навчальних закладів різних типів. У взаємозв’язку з медициною педагогіка розробила систему засобів, що дають змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшати процеси соціалізації, компенсувати наявні дефекти; корекційна педагогіка. Історія – розвиток виховання пов’язаний з розвитком суспільства. Література – вивчає людину в суспільстві, показує систему її соціальних зв’язків та інтересів. Географія – вивч. особливості певних регіонів (вплив на навчально- виховний процес). Політологія – освітня політика є відображенням певної ідеології. Екологія – вивчає вплив природи на людину. Математика ,кібернетика – обробка результатів. Археологія – це здобутки минулого. Економічні науки – економічна політика-необхідна умова розвитку світу.
Зв’язок педагогіки з іншими науками відбувається у різних напрямках. 1. – це спільність об’єктів, понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів. 2. – взаємодія, взаємовплив, інтеграція. 3. – педагогіка спирається на ідеї інших наук, використовує їх методи дослідження, спільно проводить дослідження, дає замовлення іншими науками на дослідження певних явищ.