Перетворення та виділ юридичної особи

Перетворення та виділ юридичної особи не віднесено укладачами ЦК України до способів припинення юридичної особи. Це є їх головна відмінність від злиття, приєднання та поділу юридичної особи. Основна сутність перетворення юридичної особи – зміна її організаційно-правової форми, що здійснюється з метою зміни її майнової основи та правових засобів управління.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми, коли до новоствореної юридичної особи переходять права та обов’язки попередньої. Перетворення юридичної особи не має наслідком її припинення. При перетворенні змінюється лише організаційно-правова форма юридичної особи, тому передтворення – процедура зміни організаційно-правової форми юридичної особи. Воно здебільше характерне для юридичних осіб приватного права і мало застосується до юридичних осіб публічного права. Приклад перетворення можна представити такою умовною формулою: Товариство з обмеженною відпорвідальністью “А” → Акціонерне товариство “А”.

Перетворення юридичної особи враховує динамічність суспільних відносин (у тому числі, й корпоративних), що врегульовані правом. Цей засіб дозволяє без припинення діяльності юридичної особи змінити її организаційно-правову форму. Необхідність в цьому може виникати при здійсненні діяльності юридичних осіб, розробки ними стратегії подальшого розвитку. Так, в товаристві з обмеженою відповідальністю може виникнути необхідність залучення додаткових коштів. Їх залучення можна здійснити через різні правові механізми починаючи з кредитування й закінчуючи перетворенням. Наприклад, перетворення товариства з обмеженою відповідальністю у акціонерне товариство. Через продаж акцій залучаються додаткові кошті, що спрямовуються на розвиток підприємства, досягнення ним статутних цілей. 

При перетворенні юридичної особи наступає універсальне правонаступництво, тобто створена нової організаційно-правової форми юридична особа повністю перебирає на себе всі права і обов’язки повередника. Однако тут можуть бути виключення, якщо такі права не передбачені для даної організаційно-правової форми юридичної особи. Це породжує складнощі на практиці.

Досить часто типовою помилкою сприйняття перетворення юридичних осіб є змішення з терміном перепрофілізація юридичної особи – зміна видів чи напрямку її діяльності. При тому не відбувається зміни організаційно-правової форми юридичної особи.

Виділом юридичної особи є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Виділ можна представити такою умовною формулою: А→(А+И) чи, в разі перетворення, коли частина майна юридичної особи переходить до кількох створюваних нових юридичних осіб:  А→(А+В+С).

Отже, на відміну від злиття, приєднання та поділу юридичної особи, при виділі має місце не повне, а сингулярне правонаступництво. Для останнього характерним є те, що лише частина прав і обов’язків юридичної особи, яка попередньо існувала, переходять до нової організації.

Юридична особа, що існувала до виділу, продовжує мати цивільні права та обов’язки, але в дещо усіченому вигляді. Адже їх частина перейшла до знов створеного підприємства. Зокрема, йому було передане певне майно, щоб забезпечити статутну діяльність. Тобто відбувається своєрідне відокремлення від однієї юридичної особи до іншої (інших) юридичних осіб.

Розподільний баланс має враховувати правонаступництво за всіма зобов’язаннями юридичної особи, щодо якої проводиться процедура виділу, по відношенню до всіх його кредиторів і боржників. Це виключно важливо, оскільки спрямоване на захист інтересів кредиторів юридичної особи, що піддається виділу й виключає можливі спори, пов’язані із правонаступництвом між існуючою юридичною особою і тією, що створюється. Крім того, створюється перешкода здійснення протизаконних дій щодо майна юридичної особи, яка проходить через процедуру виділу.

Закон передбачає, фактично, два способи виділу:

- при першому частина майна юридичної особи переходить до однієї знов створеної особи;

- при другому декілька часток майна юридичної особи переходить до кількох знов створених юридичних осіб.

Як в першому, так і в другому випадку юридична особа, що існувала до виділу продовжує своє існування. Але за відрахуванням тієї частини майна, що вже неї не належить, а через виділ перейшло до однієї чи кількох створених юридичних осіб.

До виділу застосовуються за аналогією норми ЦК України, що стосуються злиття, приєднання, поділу юридичних осіб: ч. ч. 1, 2, 4 ст. 105; ст. 106 і 107. 

Підстави для припинення юридичних осіб

Підставами для припинення юридичних осіб є певні юридичні факти, що передбачені у законі й при їх настанні юридична особа має припинити свої діяльність.

Юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, або у зв'язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду в разі здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії) чи діяльності, забороненої законом, а також в інших випадках, встановлених законом.

Вимога про ліквідацію юридичної особи може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.