Місцезнаходження юридичної особи

Ст. 93 ЦК України встановлює, що місце знаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації. Це принципове зміна позиції законодавця у порівнянні із ЦК УРСР за яким місцезнаходження юридичної особи визначалось за місцем знаходження її постійно дійчого органу. При визначенні місцязнаходження юридичної особи слід мати на увазі два моменти. Перший полягає у тому, що місцезнаходження і місце здійснення основної діяльності може не співпадати, що характерно для малих та дрібних підприємств. В такому разі воно має значення для вс становлення місцязнаходження відповідальних осіб. Другий момент – формалізація місцезнаходження юридичної особи, що є умовою її реєстрації. Тому не випадково згідно ч.2 ст.93 ЦКУ місцезнаходження юридичної особи зазначається в її установчих документах.

Важливо відмітити, що ст. 93 ЦК України чітко визначила тотожність місця знаходження і місця державної реєстрації юридичної особи. Адже з часом в практичній діяльності суб’єктів підприємництва стала з’являтись порочна практика, коли “юридична адреса”, яка співпадала з місцем державної реєстрації була однією, а “фактичне місцезнаходження”, де розташовувався постійно діючий орган організації було іншим. Підкреслюємо, що закон прямо вимагає, щоб місце знаходження юридичної особи було тотожнім з місцем її державної реєстрації. При зміні місцезнаходження, має бути змінено й “юридична адреса”, через внесення змін до установчих документів й їх державну реєстрацію.  

Введений нещодавно Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” детальніше розкриває позицію законодавця щодо місцезнаходження юридичної особи. Змінено підхід до визначення місцезнаходження юридичної особи попри те, що було у Постанові КМУ № 740/98. Нагадаємо, що нею було встановлено, що місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи на дату державної реєстрації визначалось за місцезнаходженням (місце проживанням) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення. Таким чином реєстрація юридичної особи була прив’язана до місця проживання фізичної особи засновника, чи знаходження офісу, що надає стабільності відносинам і віднайти такі юридичні особи, або їх “сліди”. Відповідно до п.5 ч.1 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходженням юридичної особи визначено місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.  

У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницької діяльності має повідомити про це орган державної реєстрації.

4. Рахунки юридичної особи(Р.Б.Шишка)

Відповідно до ст. 333 Господарського Кодексу України фінанси суб’єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів. Така діяльність включає у сеье грошове та фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Не менш важливе значення грошової діяльності і для юридичних осіб публічного права. кругообігом коштів. Така діяльність включає у сеье грошове та фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Не менш важливе значення грошової діяльності і для юридичних осіб публічного права. кругообігом коштів. Така діяльність включає у себе грошове та фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Не менш важливе значення грошової діяльності і для юридичних осіб публічного права.

Для зачислення коштів від своєї діяльності чи з бюджетного фінансування та дійснення розрахунків із своїми кредиторами юридичним особам у встановленому чинним законодавством відкриваються рахунки. Правове регулювання порядку відкриття банківських рахунків здійснюється спеціальнитм законодавством і зоврема Інструкцією №3 “Про відкриття, використання і закриття банками рахунків у національній та іноземній валютах”, Затв. Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003р. №492[229]. Воно стосується правовідносин при відкритті клієнтами банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків в національній і іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків в національній валюті України.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам всіх форм та видів власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій.. Для тих юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність відкриваються валютні рахунки. Депозитні рахунки юридичним особам та їх відокремленим структурним підроозділам відкриваються на підставі депозитного договору. Кошти на цей рахунок зараховуються з поточного рахунку на певний строк і після його закінчення повертаються на поточний рахунок.

Порядок відкриття кожен із зазначених рахунків чітко врегульовано чинним цивільним (Глава 71 ЦКУ) і особливо банківським законодавством. Відповідно до ст. 342 ГКУ рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи у будь якому банку на території України за згодою сторін. При тому суб’єктам господарювання які мають самостійний баланс рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також інших розрахунків, пов’язаних із фінансовим забезпеченням їх діяльності. Комерційні особи можуть відкривати рахунки для зберігання грошових коштів та здійснення інших грошових операцій, які не заборонені чинним законодавством.

 Для відкриття поточних і поточних бюджетних рахунків юридичної особи банку необхідно подати такі документи:

а) заяву на відкриття рахунку, встановленої форми, яке підписується керівником і головним бухгалтером підприємства, а за його відсутності лише керівником юридичної особи;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію, а для бюджетних організацій замість копії свідоцтва – копію справки про внесення в ЄДРПОУ. Копії повинні бути нотаріально завіреними;

в) копію нотаріально посвідченого статуту чи іншого засновницького документу. Юридичні особи публічного права, що діють на підстапві закону статути та інші завновницькі документи не подають.

г) копію документу, що посвідчує взяття на податковий облік, яка посвідчена відповідним податковим органом, нотаріусом та уповноваженим працівником банку;

д) карточку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи завновницьких документів юридичної особи надано право розпоряджатися рахунком і ставити підписи на розрахункових документах. Ці підписи також завіряються нотаріально або вищеуповноваженм органом. В карточці повинен бути чіткий зразок відбитка печатки юридичної особи;

є) справку про реєстрацію в Органах пенсійного забезпечення України.

Для відкриття поточного рахунку структурному підрозділу юридичної особи подаються такі документи:

а) заява про відкриття такого рахінку встановленого зразку, яка підписується у такому ж порядку що і вищезазначена;

б) копія справки про внесення обособленого структурного підрозділу в ЄДРПОУ. Така справка посвідчується органом який її видав та нотаріусом;

в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

г) копія належним чином оформленого положення про структурний підрозділ, який повинен бути посвідчений керівником юридичної особи та нотаріусом;

д) карточку із відбитком печатки та зразками підписів посадових осіб структурного підрозділу юридичної особи, яким відповідно до чинного законодавства чи завновницьких документів юридичної особи надано право розпоряджатися рахунком і ставити підписи на розрахункових документах. Ці підписи також завіряються нотаріально або вищеуповноваженм органом.

ж) клопотання підприємства чи відповідного органу про відкриття поточного рахунку із вказівкою місцязнаходження юридичної особи, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного рахунку та банку в якому він відкритий, а також податкового органа, в якому юридична особа знаходиться на обліку;

є) справка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

 Валютний рахунок слугує для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності і відкриваються експортерам, імпортерам і банкам, які вступають у правовідносини, пов’язані із рухом товаророзпорядчих документів та операційним оформленням платежів.

Печатка юридичної особи

Печатка юридичної особи є одним з засобів її індивідуалізації. Печатка юридичної особи також відіграє помітну роль у документообігу, оскільки її існування на документі підтверджує, що він був емітований цією організацією. Зазвичай в документообігу необхідним, крім печатки юридичної особи, є підпис тієї особи, що діє (за законом, статутними документами чи довіреністю) від імені організації. 

Слід підкреслити, що виділяються два види печаток: гербові які видаються особам публічного права та державним підприємствам і установам та номерні, що видаються юридичним особам приватного права. Деякі юридичні особи (брокерські контори) можуть мати декілька печаток. Крім печаток юридична особа має штемпелі, які в принципі теж індивідуалізують її і містять основні реквізити юридичної особи, наприклад кутовий штемпель. Окремі штемпелі мають підрозділи юридичної особи, особливо відокремлені: філії та представництва. Крім того розрізняють персональні печатки для представників юридичної особи, наприклад лікарські для посвідчення виданих лікарем справок та рецептів. Практикується також штемпелі інших підрозділів: відділу кадрів, бухгалтерії. Як правило вони призначені для тих з них, які найбільше працюють з документацією та видають її своїм та іншим особам.

Наявність печатки у кожної юридичної особи все ж є необхідним. Адже оформлення будь-якого документу з її участю потребує необхідність поставлення на ньому відбитку печатки. Так, відповідно до Закону України “Про податок на додаткову вартість”, суб'єкти підприємницької діяльності реєструються платниками податку на додаткову вартість і мають право на виписку податкової накладної. За вимогою покупця платник податку на додаткову вартість зобов'язаний виписати і видати йому на руки податкову накладну, яка згідно з Указом Президента України “Про деякі зміни в оподатковуванні” від 07.08.98 р. № 857/98 повинна бути підписана особою, що здійснює продаж товарів (робіт, послуг), а також скріплена печаткою. Податкова накладна, не скріплена печаткою, вважається недійсною. Печатка юридичної особи необхідна при відкритті рахунку в банку, оскільки має проставлятись на формах відповідних документів; при оформленні трудових книжок працівникам; при укладенні письмових договорів тощо.

Відповідно до Додатку №2 “Опис печатки національного закладу (установи)” положення Про затвердження зразків та описів печатки, бланка і вивіски національного закладу (установи) Постанова КМУ від 22 травня 2004 р. № 655 печатка національного закладу (установи) має форму кола діаметром 45 міліметрів, край печатки обрамований подвійним бортиком. У центрі – зображення малого Державного Герба України (тризуба) завширшки 11 міліметрів, заввишки 15 міліметрів, обрамоване колом діаметром 24 міліметрів.

На полі між зовнішнім обрамленням і обрамленням малого Державного Герба України (тризуба) зліва направо по колу одним або двома рядками центровим способом розміщується повне найменування центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить національний заклад (установа), найменування національного закладу (установи) та ідентифікаційний код. Напис повного найменування центрального органу виконавчої влади виконується шрифтом рубленої гарнітури, кеглем 10 прописним. Так же виконується ц напис найменування національного закладу (установи).

Для виготовлення печаток і штампів необхідно одержати відповідний дозвіл для оформлення замовлення на їх виготовлення. Такі дозволи видаються підприємствам відповідно до Інструкції “Про порядок видачі міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів”, затвердженої наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17 (далі - Інструкції).

Документи, що необхідно представити від імені юридичної особи у міські (районні) органи внутрішніх справ для одержання зазначеного дозволу такі:

    - заява, де вказують: кількість печаток і штампів, що передбачається виготовити; чи вперше ні виготовляються печатки і штампи (при виготовленні печаток не уперше відзначається причина їх виготовлення); місцезнаходження (юридична адреса) підприємства; особа, відповідальна за одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів, її прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані керівника чи уповноваженої ним особи, що подає клопотання в орган внутрішніх справ. До заяви додається квитанція про перерахування на рахунок органів внутрішніх справ плати за видачу дозволу.

Суб'єкти підприємницької діяльності недержавної форми власності до заяви також додають:

а) нотаріально завірену копію свідчення про державну реєстрацію;

б) зразки (ескізи) печаток, штампів - у двох екземплярах, затверджені керівником (власником);

в) доручення на ім'я відповідальної за одержання дозволу особи (у випадку її призначення).       

Забороняється вимагати документи, не передбачені Інструкцією.

При виготовленні ескізу печатки необхідно врахувати, що:

а) на всіх печатках підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва вказується їх код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

б) на печатках і штампах, виготовлених замість загублених (викрадених), у відбитку обов'язково повинна бути буква "Д" (дублікат);

в) ескізи повинні бути виконані чітко і розбірливо, без виправлень.

Протягом п'яти робочих днів із дня одержання вищевказаних документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати підприємству дозвіл на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів чи письмове відмовлення з указівкою причин, обумовлених законодавством України.

Для одержання дозволу необхідно мати оригінал свідоцтва про державну реєстрацію, на оборотної стороні якого ставиться штамп із указівкою кількості печаток і штампів, що завіряється підписом працівника служби дозвільної системи і скріплюється печаткою з відбитком “Дозвільна система”. Після цього свідоцтво повертається. Аналогічним образом завіряється і кожен екземпляр ескізів печаток і штампів. Якщо підприємство було перейменовано або чи печатку штамп спрацювалися, оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів здійснюється на загальних підставах.

У випадку крадіжки, утрати печаток чи штампів громадяни зобов'язані ужити заходів для їхнього розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ. У такому випадку дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів замість викрадених, загублених видається на загальних підставах після подачі заяви про крадіжку, утрату, а також після опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів.

Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян замовлення на виготовлення печаток, у тому числі із зображенням Державного Герба України, простих трикутних печаток, металевих печаток дляпосвідчень, спеціальних перепусток, металевих гербових печаток, кутових (бланкових) штампів, а також штампів "Сплачено", "Погашено", "Депоновано" та інших, із зазначенням в печатках і штампах назв міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, якими засвідчуються документи, з обов'язковим додаванням до листів і заяв зразків (ескізів) печаток і штампів та дозволів органів внутрішніх справ на їх виготовлення. Ескізи слід виконати чітко та розбірливо, примірники з виправленнями в роботу не приймаються.

Всі інші штампи та вироби: пломбіратори, факсиміле, штемпелі, бракерувальні штампи і тавра, металеві печатки для опечатування шаф, штампи бірок на продукцію із зазначенням відправника вантажу, штампи для вхідної та вихідної пошти, інвентарні штампи для бібліотек тощо виготовляються штемпельно-граверними майстернями (дільницями) без дозволів органів внутрішніх справ, але обов'язково за клопотаннями, підписаними керівниками підприємств, установ і організацій, для яких призначаються ці вироби.

Виготовлені печатки і штампи видають замовникам після пред'явлення ними паспортів і доручень, що при одержанні замовлення засвідчується виготовленою печаткою.

Не одержані замовником печатки і штампи зберігаються впродовж трьох місяців від дня виготовлення, після чого знищуються в установленому порядку за присутності працівника органів внутрішніх справ. Про знищення не одержаних замовником печаток і штампів надсилається повідомлення в орган внутрішніх справ, який видав дозвіл на їх виготовлення, і замовникові.