Загальні положення про припинення юридичних осіб

Юридична особа вважається такою, що припинила своє існування, після внесення про це запису до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Причини для припинення юридичної особи можуть бути різноманітними: досягнення мети діяльності; сплив строку, на який вона була створена; припинення державної реєстрації через заняття забороненими видами діяльності; майнова неспроможність тощо.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або в результаті ліквідації (ст. 104 ЦКУ).

При ліквідації юридичної особи вона перестає існувати через повне припинення своєї діяльності (прав та обов’язків).

В залежності від того, наскільки залежить ліквідація юридичної особи від волі її засновників, розрізнюють самоліквідацію та примусову ліквідацію.

                                     

Самоліквідація відбувається за рішенням засновників, тобто за їх волею. Зокрема, самоліквідація може відбутися внаслідок того, що були досягнуті цілі організації, які ставилися при її створенні.

При самоліквідації комісію щодо припинення юридичної особи призначають учасники юридичної особи (загальні збори учасників, збори уповноважених учасників, засновник приватного підприємства). Рішення про створення комісії щодо припинення юридичної особи оформлюється протоколом загальних зборів, зборів уповноважених учасників, рішенням засновника. Призначення вказаної комісії відбувається за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

Примусова ліквідація проводиться за рішенням суду, господарчого суду незалежно від волі засновників. Наприклад, примусова ліквідація може стати наслідком банкрутства юридичної особи за позовом кредиторів до суду. Інша підстава для примусової ліквідації – заняття юридичної особи забороненими видами діяльності.

 

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи

На відміну від ЦК УРСР 1963 року, ЦК України майже не оперує поняттям реорганізація. Відповідні відносини розглянуті у ст. 106 ЦК України, що присвячено злиттю, приєднанню та поділу юридичної особи. Також передбачені відносини з виділу та перетворення юридичної особи. Термін “реорганізація” зустрічається лише у ч. 4 ст. 129 ЦК України, де йдеться про визнання учасника повного товариства таким, що вибув з його складу в результаті призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи – учасника товариства, зокрема, у зв’язку з її неплатоспроможністю.

В літературі відмічається, що автори ЦК України намагалися застосувати до регулювання реорганізації досконаліші європейські правові концепції, що не знають загального поняття для визначення цього інституту. Замість єдиного терміну “реорганізація” в законодавстві більшості європейських країн при формулювання відповідних норм застосовуються форми окремих форм реорганізації.[235] 

Отже, терміни: злиття, приєднання та поділ юридичної особи є так би мовити “правонаступниками” відносин, що прийшли на зміну раніш відомої вітчизняній цивілістиці реорганізації юридичної особи. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передбачають припинення її діяльності внаслідок передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.

Причому, до знов створених юридичних осіб - правонаступників переходять ВСІ права та обов’язки після припинення юридичної особи, що проходить через злиття, приєднання та поділ. Таке правонаступництво в праві традиційно іменується повним (універсальним).

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Злиттям є припинення двох чи більшої кількості юридичних осіб з наступною передачею всіх прав та обов’язків знов створеної на їх основі юридичній особі. Злиття можна представити такою умовною формулою: А+В→С.

Приєднанням є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків іншій юридичній особі. Приєднання можна представити такою умовною формулою: А→В.

Поділом є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків у певних частках кільком знов створеним на її основі юридичним особам - правонаступникам. Поділ можна представити такою умовною формулою: А→(В+С).