Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель

Результати польових робіт передаються підрядчиком у вигляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма).

До складу документації входять:

♦ пояснювальна записка;

♦ технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

♦ список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

♦ список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

♦ перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

♦ перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

♦ перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);

♦ експлікація всіх земель та розподіл їх за землекористувачами (власниками землі) та угіддях за формою 6 - зем.;

♦ зведений план розміщень землекористувань у масштабі 1:2000;

♦ каталог координат кутів повороту меж кварталу;

♦ акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

♦ обриси меж земельних ділянок;

♦ каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);

♦ план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500; 1:2000;

♦ схема прив’язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

♦ схема планової опори;

♦ відомість врівноваження теодолітних ходів.

Документацію щодо інвентаризації земель підрядчик подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

Міське управління, районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління, відділ земельних ресурсів повертає документацію на доопрацювання.

На підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з таких питань:

♦ наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його коригування;

♦ порядок створення основи для робочого інвентаризаційного плану (схеми);

♦ наявність спірних питань і пропозиції щодо їх вирішення;

♦ склад земель за категоріями та формами власності, за кварталами і зведений звіт за районом, населеним пунктом;

♦ виявлення порушень у землекористуванні;

♦ виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;

♦ пропозиції щодо уточнення існуючих мереж населеного пункту;

♦ стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

Зведений звіт інвентаризації підрядчик подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування й архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної держадміністрації. Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

Після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищестоящі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

По кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.

План земельно-господарського устрою населеного пункту

План земельно-господарського устрою населеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується відповідною радою на підставі вимог Порядку складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, затвердженого Держкомбудархітектури України та Держкомзему України від 24 вересня 1993 р. №158/61.

План земельно-господарського устрою використовується для обґрунтування, розроблення і подальшої реалізації на землях населеного пункту необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів щодо освоєння, поліпшення якості землі, її раціонального використання, охорони та захисту від руйнівних процесів тощо.

План земельно-господарського устрою складається з:

♦ графічних, інженерно-економічних матеріалів щодо структури території і стану земель населеного пункту на час складання плану та на кінець розрахункового періоду (періоду часу, протягом якого намічено здійснення запланованих заходів);

♦ переліку заходів щодо забезпечення земельно-господарського устрою і їх обґрунтування;

♦ тематичних схем щодо конкретних заходів, передбачених планом;

♦ економічної, фінансової та іншої інформації.

План земельно-господарського устрою розробляється на період і з етапністю, які визначені для генерального плану населеного пункту.

План земельно-господарського устрою містить дані про:

♦ поділ земель за використанням відповідно до цільового призначення;

♦ поділ земель за формами власності і користування;

♦ організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, покращання їх якості, рекультивації і консервації, інженерного захисту;

♦ необхідність і обсяги економічного стимулювання щодо раціонального використання і охорони земель;

♦ вихідні дані для обчислення розмірів земельного податку і орендної плати, надання пільг щодо земельного оподаткування, обґрунтування і визначення загального обсягу земельного податку;

♦ заходи щодо забезпечення режиму використання земель в охоронних і захисних зонах, відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам внаслідок встановлення таких зон;

♦ напрями природоохоронної діяльності.

Для забезпечення перспективної містобудівної діяльності в плані земельно-господарського устрою обґрунтовуються напрями тимчасового використання земель зони перспективної забудови.

В плані земельно-господарського устрою відповідно до з призначення територій населеного пункту, визначених його генеральним планом, здійснюється розподіл земельних ділянок на:

♦ землі житлової та громадської забудови;

♦ землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

♦ землі природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культурних об’єктів;

♦ землі об’єктів комунального господарства;

♦ землі водогосподарського, лісогосподарського використання;

♦ землі сільськогосподарського використання;

♦ землі загального користування.

Планом земельно-господарського устрою відповідно до законодавчих та інших нормативних актів передбачається особливий режим використання земель у:

♦ санітарно-захисних зонах шкідливих і небезпечних промислових, складських і комунальних підприємств;

♦ зонах і округах санітарної охорони курортів;

♦ зонах санітарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд;

♦ водоохоронних зонах водоймищ і річок, узбережжя водосховищ, Чорного і Азовського морів;

♦ зонах охорони ландшафту, пам’яток історії і культури, зонах регулювання забудови;

♦ охоронних зонах заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів;

♦ зонах залягання корисних копалин (крім загальнопоширених);

♦ сейсмічних зонах та зонах руйнування земної поверхні, зсувів, затоплення і підтоплення, тектонічних розломів та інших небезпечних природних і антропогенних процесів.

Межі таких зон на території населеного пункту визначаються його генеральним планом та спеціальними проектами і затверджуються відповідною Радою, а також органами, які приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

В плані земельно-господарського устрою відображаються інженерно-технічні заходи, пов’язані з будівництвом захисних споруд, вертикальною планіровкою, регулюванням рівня ґрунтових вод та режиму стоку поверхневих вод, інженерним обладнанням територій тощо. Для виконання вказаних заходів плану земельно-господарського устрою надалі складаються відповідні інженерні схеми і проекти.

Для відновлення ландшафту і територій, порушених внаслідок господарської діяльності і природних процесів, збереження і відновлення родючості ґрунтів, припинення шкідливого впливу порушених земель на навколишнє середовище і таке інше в плані земельно-господарського устрою передбачаються заходи по поліпшенню, рекультивації і консервації земель. Для виконання цих заходів складаються спеціальні схеми і проекту.

Замовником на складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту виступає відповідна місцева рада або за її дорученням - відповідний виконавчий комітет, міська державна адміністрація міст Києва і Севастополя.

Фінансування робіт по складанню плану земельно-господарського устрою, а також зв’язаних з розробкою цього плану топографо-геодезичних, вишукувальних та дослідницьких робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

План земельно-господарського устрою населеного пункту складається проектними організаціями, колективами спеціалістів, окремими фахівцями, які мають ліцензії на виконання відповідних проектних робіт, що видаються згідно з Положенням про порядок видачі учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектування та будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №569.

Норми проектування та методичні вимоги щодо складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту встановлюються Державним комітетом України у справах будівництва і архітектури.

Зміни та уточнення до плану земельно-господарського устрою вносяться в порядку, встановленому для складання планів, за рішенням органу, який його затвердив.

План земельно-господарського устрою населеного пункту є обов’язковим для виконання органами державного управління та виконавчої влади, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.