Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств




Глобалізація господарської діяльності – це процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК та розвитку глобальних макрологістичних систем.

Причини розвитку глобалізаційних процесів:

– процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;

– науково-технічний прогрес, що змінює всю систему соціально-економічних відносин та підвищує технічний рівень організаційно-економічних відносин суб'єктів господарювання;

– виникнення глобальних для всього людства проблем.

Основні ознаки процесу глобалізації:

– взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів, глобальних макрологістичних систем;

– зростання фінансової єдності та взаємозалежності фінансово-економічних систем країн світу;

– розширення масштабів товарообігу та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;

– створення інституцій міждержавного та міжнародного регулювання глобальних проблем;

– стандартизація міжнародних економічних процесів;

У процесі глобалізації господарської діяльності підприємств виділяють п'ять етапів.

1-й та 2-й етапи (збереження дистанції та самостійний експорт) – у міжнародній діяльності підприємства користуються послугами посередників. Як ризик, так і прибутки підприємств, що діють на міжнародному ринку, – мінімальні;

3-й та 4-й етапи (самостійні зовнішньоекономічні операції та зміцнення бізнесу за кордоном) – компанії розвивають місцеві підприємства на зовнішніх ринках;

5-й етап (денаціоналізація) – фірми створюють регіональні штаби-квартири, що відповідають за організацію логістичної діяльності, як на окремих національних ринках, так і в цілому по всій мережі представництв та філій компанії.

Глобалізація господарської діяльності підприємств є незворотним процесом, проте вона має як позитивні, так і негативні наслідки.

Позитивні наслідки глобалізації:

– розробка нових інформаційних технологій, застосування яких дає змогу скорочувати час і витрати на трансакції, поліпшувати умови праці та життя;

– перехід на ресурсозаощаджуючі технології;

– більш оперативне та раціональне вирішення глобальних проблем;розширення економічних зв'язків країн;

– зростання інвестиційної активності;

– збільшення та прискорення руху товаропотоків.

Негативні наслідки глобалізації:

– зростання невизначеності та ризиковості діяльності суб'єктів господарювання;

– зростання взаємозалежності економік країн з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва;

– посилення нерівномірності розвитку країн світу;

– посилення впливу розвинених країн на економічні, соціальні та політичні процеси країн, що розвиваються.

У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.

 


 


Сутність і завдання глобальної логістики

 

Глобальна логістика – стратегія і тактика створення макрологістичних систем, що пов'язують бізнес-структури різних регіонів і країн світу на основі поділу праці, партнерства та кооперування у формі угод, договорів, загальних планів, які підтримуються на міждержавному рівні.

Світовий ринок диктує особливості глобальної логістики:

1) функціональний цикл глобальної логістики за рахунок більш далекої відстані, через більшу кількість посередників і необхідність використовувати повільний морський транспорт;

2) самі логістичні операції на світовому ринку складніші через більшу кількість запасів, документації, складських потужностей тощо;

3) підвищуються вимоги до інформаційних систем, оскільки зростає потреба у протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов;

4) неможливо обійтися без глобальних виробничих, логістичних і маркетингових союзів, створення яких теж становить непросту задачу.

Щодо міжнародних союзів і організацій: їх можна поділити за напрямами діяльності на дві групи:

1) міжнародні організації, що мають опосередкований вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) організації, призначені для рішення комплексних політичних, економічних, соціальних і екологічних проблем (організації системи ООН, ОЕСР, Рада Європи й ін.);

б) організації, які регулюють світові фінансові ринки і міжнародні валютно-фінансові відносини (МВФ, група Світового банку та ін.);

в) організації, що регулюють товарні ринки і міжнародні торговельні відносини (СОТ, ОПЕК та ін.);

2) міжнародні організації, що мають безпосередній вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) Європейська асоціація логістики, що зареєстрована у 1984 р. у Берні (Швейцарія) і нараховує більше 20 країн;

б) регіональні міжнародні організації:

– НАФТА – це Південно-американська зона вільної торгівлі, що була створена в 1994 р. і об'єднала три країни – СІЛА, Мексику і Канаду;

– СНД – це Союз незалежних держав;

– ЄАВТ – Європейська асоціація вільної торгівлі, що функціонує на Євроазіатському просторі;

– АТЕС – Організація Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва;

– торговий пакт "Меркосур", що укладений Аргентиною, Бразилією, Уругваєм та Парагваєм з метою утворення митного союзу та "зони вільної торгівлі";

– АСЕАН – Асоціація країн Південно-Східної Азії;

– ЄС – найбільший торговий блок у світі, що носить назву Європейський Союз і був створений у 1991 р.

Процес подальшої глобалізації логістики потребує:

1) зниження логістичних витрат та покращення логістичного сервісу;

2) появи міжнародних логістичних посередників із розвинутою глобальною інфраструктурою;3) подальшого розвитку міжнародної торгівлі;

4) розвитку міжнародних транспортних перевезень;

5) упровадження інновацій в інфраструктури глобальних логістичних мереж.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 322.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...