Індивідуальне навчально-творче завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі – ІНДЗ) – один із видів поза аудиторної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу і завершується до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Орієнтована структура ІНДЗ:

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Висновки.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Додатки.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.

Орієнтовні теми індивідуальних навчально-дослідних завдань

1. Історичні портрети видатних людей України (на вибір).

2. Трипільська культура на території України.

3. Проблема виникнення слов’ян та їх прабатьківщини.

4. Язичництво у східних слов’ян.

5. Військове мистецтво на Русі.

6. Становище жінки у Київській Русі.

7. Побут і повсякденне життя людей у Київській Русі.

8. Укласти словник-довідних основних понять і термінів доби Великого князівства Литовського.

9. Освіта на Запорізькій Січі.

10. Церква на Запорізькій Січі.

11. Укласти докладну хронологію козацьких і козацько-селянських повстань кінця ХV1 – першої третини ХVП ст..

12. Укласти докладну хронологію національної революції середини ХVП ст..

13. Козацько-старшинська еліта України у добу Руїни.

14. Образ І.Мазепи у художній літературі.

15. Києво-Могилянська академія у освітньому просторі Східної Європи у ХП-ХVШ ст..

16. Коліївщина.

17. Козацтво на Півдні України у ХVШ-Х1Х ст..

18. Задунайська Січ.

19. Становлення українського народознавства у Х1Х ст..

20. Укласти словник-довідних основних понять і термінів доби модернізації і національного відродження України.

21. Засновники Одеси (біографічні нотатки).

22. Культурний феномен Одеси Х1Х ст..

23. Українська література як дзеркало суспільних відносин в Україні Х1Х ст..

24. Соціальні стосунки, повсякденне життя і побут в Україні на початку ХХ ст.

25. Україні у Першій світовій війні: людський вимір.

26. Національна політика українських урядів революційної доби.

27. Релігійно-церковна політика українських урядів революційної доби.

28. Психологічний клімат у суспільстві революційної доби.

29. Повсякденне життя людей революційної доби.

30. Дискусії щодо нового побуту і моралі у 20-ті рр.

31. Жінка 20-х: місце у суспільстві, умови життя.

32. Повсякденне життя людей у добу НЕПу.

33. Голодомор 1932-1933 рр. на Одещині.

34. Людина в умовах тоталітаризму.

35. Репресовані педагоги Одещини.

36. Національна політика Кремля в Україні у 30-ті рр.

37. Повсякденне життя українців у еміграції у міжвоєнні роки.

38. Героїчна оборона Одеси.

39. Становище жінки на окупованій території України.

40. Остарбайтери. Український вимір.

41. Повсякденне життя людей в окупованій Одесі.

42. Участь українців у освоєнні цілинних та перелогових земель.

43. Повсякденне життя людей у добу „відлиги”.

44. Національна політика влади в Україні у другій половині 50-х – середині 80-х рр.

45. Культура і побут населення Одещини.

46. Революція «гідності» в Україні.

47. Сучасний стан українсько-російських відносин.

48. Євроінтеграція як цивілізаційний вибір України.

Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, індивідуальна і самостійна робота з історичними джерелами, літературою, картами; тестові завдання, підготовка ІНДЗ, складання термінологічних словників, хронології основних подій, пошукова робота в Інтернеті, екскурсії до музеїв, по визначних історичних місцях.

Методи контролю

Поточні опитування на семінарських заняттях, перевірка й оцінка ІНДЗ  (творчих робіт, проектів, історичних реконструкцій, мап), КМР, підсумковий тестовий контроль.

Форми контролю

Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) − це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самое пішої та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) − це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль здійснюється в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри, також за результатами виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

Самоконтроль –самостійна робота студента з підручником, навчальним посібником, конспектом лекцій, рекомендованою літературою з метою перевірки рівня засвоєння програмового матеріалу навчальної дисципліни..

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни − це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом знань балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента − це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.

Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.

Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну − 100 балів, з них на поточно-модульний контроль виділяється 70 балів, на підсумковий контроль − 20 балів, в 10 балів оцінюються результати ІНДЗ.

Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (70), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

− усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

− поточні контрольні роботи;

− тестування;

− публікації у наукових виданнях:

− участь у наукових гуртках та проблемних групах:

− участь у розробці навчально-методичних матеріалів:

− підготовка рефератів, доповідей:

− розв’язання завдань;

− самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю:

− доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 20 балів.