ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВО, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

Донецьк, ДонНТУ, 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

«ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ»

Факультет економіки

Кафедра економіки і маркетингу

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

Для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040106; 6.040103; 6.050301; денної і заочної форм навчання

Розглянуто на засіданні кафедри економіки і маркетингу

Протокол № 12 від 26.05.2009 р.

Затверджено на засіданні навчально-видавницької Ради ДонНТУ

Протокол № __ від _______

Донецьк, ДонНТУ, 2009

УДК 257 (071)

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Економіка галузі» (для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040103; 6.050301 денної і заочної форм навчання. /Укладач Ю.В. Масленко. Донецьк: ДонНТУ, 2009. – 31 с.

Наведені основні поняття та терміни дисципліни «Економіка галузі».

Укладач: Ю.В. Масленко, доцент

Відповідальний за випуск: О.В. Кендюхов, професор

Рецензенти: О.В. Мізіна, к.е.н., доцент

               А.А. Каракозов, к.т.н., доцент

ЗМІСТ

Попереднє слово                                                                              5

Вступ до економіки підприємства (галузі)                                      6

ТЕМА 1. Підприємство, як суб’єкт господарювання                  7

ТЕМА 2. Основні виробничі фонди                                            10

ТЕМА 3. Обігові кошти підприємства                                        13

ТЕМА 4. Трудові ресурси                                                             15

ТЕМА 5. Оплата праці                                                                  17

ТЕМА 6. Собівартість продукції                                                 19

ТЕМА 7. Ціноутворення на підприємстві                                  20

ТЕМА 8. Продукція галузі                                                           22

ТЕМА 9. Прибуток, дохід, рентабельність підприємства        24

ТЕМА 10. Науково-технічний прогрес і економічна

ефективність капітальних вкладень і нової техніки                  26

ЛІТЕРАТУРА                                                                                   30

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО

Природні ресурси, і в першу чергу мінерально-сировинні, складають основу і визначають майбутнє світової цивілізації. Рівень та повнота використання природного мінерально-сировиного потенціалу росте з розвитком науково-технічного прогресу. Для успішного ведення господарчої діяльності в сучасних ринкових умовах геологічні підприємства повинні приймати найбільш ефективні методи економічного та соціального розвитку. Геологічна служба має значні галузеві особливості. Вони визначаються у першу чергу в національному господарстві, характером її міжгалузевих зв’язків, які обумовлюються економічним призначенням і споживчою цінністю розвіданих запасів корисних копалин, природними особливостями родовищ.

Підвищення ефективності робіт – одна із важливих сторін діяльності геологорозвідувальних організацій. Доцільність проведення будь-якого заходу повинна перевірятися з економічної точки зору, на основі техніко-економічних розрахунків. Все це потребує основних економічних знань й умінь у фахівців.

Відповідно до навчального плану підготовки фахівців у напряму підготовки гірництво передбачено вивчення дисципліни «Економіка галузі» для якої розроблена робоча програма її вивчення. Згідно навчального плану структура викладання дисципліни охоплює проведення лекцій, практичних робіт і підвищеної частки самостійної роботи студентів. Для облегшення сприйняття економічних термінів, показників спрямований даний опорний конспект лекцій.

Мета роботи – допомогти студентам у формування системи знань, методології оцінки і аналізу економічних явищ і процесів, які виникають на геологорозвідувальному підприємстві.

Дана робота призначена для самостійного вивчення студентами найважливих питань економіки галузі.

ВСТУП ДО ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА (ГАЛУЗІ)

Економіка – (від греч. оikonomike, у перекладі – майстерність введення домашнього господарства). Економіку визначають як науку: про багатство; про види діяльності, пов’язаних з грошовими коштами; про відношення при виробництві розподілу, обміну і споживанні матеріальних благ; про повсякденну ділову життєдіяльність людей, вилучення ними засобів до існування і використання цих засобів; про використання обмежених ресурсів для виробництва і створення рідних товарів та розподіл їх між членами суспільства з метою споживання.

Економічні закони – об’єктивні, суттєві, стійкі зв’язки і взаємозв’язки в економічних явищах і процесах.

Використання економічних законів – урахування вимог економічних законів у виробничо-господарській діяльності людей.

Власність – відношення, які складаються між суб’єктами власності з приводу присвоєння засобів виробництва і результатів праці, які охоплюють: присвоєння, володіння, розпорядження, використання.

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВО, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Галузь (промисловості) – історично складена сукупність підприємств, що характеризується єдністю економічного призначення виробляємої продукції, однорідностю сировини і матеріалів, що споживаються спільностю виробнично-технічної бази й технологічних процесів, специфічністю професійного складу кадрів і умов праці.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичної діяльності, передбаченими Господарчим Кодексом України та іншими діючими законами. Підприємство діє на основі устава, є юридичною особою.

Підприємство – організаційно окреме та економічно самостійна ланка виробничої сфери національного  господарства, яке виробляє продукцію (роботу чи надає послуги) для задоволення потреб і одержання прибутку.

Виробничо-господарська діяльність– процес, за допомогою якого люди, використовуючи сили і речовину природи, створюють, обмінюють, розподіляють і споживають продукти (товари), що необхідні для свого існування і розвитку.

Промислове підприємство (галузь) – виробнича система, результатом дії якої є випуск конкретної продукції, яка якісно відрізняється від початкових для її виготовлення сировини, матеріалів, напівфабрикатів та виробів.

Виробнича система – визначений комплекс виробничих ресурсів, в процесі функціонування, якого створюється нова споживча вартість шляхом виробничої переробки вхідних продуктів.

Виробничі ресурси – природні ресурси – сукупність природних матеріальних цінностей, які необхідні для виробки продукції.

- Мінерально-сировині ресурси – сукупність запасів мінеральної сировини в надрах, підрахованих з урахуванням кондиціям на корисні копалини.

- Мінеральні ресурси – виявлені та розвідані, оцінені корисні копалини, якими розташовує держава на визначену дату.

- Інформаційні ресурси – сукупність результатів досягнутих при виконані наукових досліджень, проектно-конструкторських та технологічних розробок.

- Трудові ресурси – сукупність потенціалу робітників, які мають визначену величину фізичних і духовних здібностей, які можуть бути використані у процесі виробництва.

- Засобі праці – сукупність всіх речових елементів, які використовуються для дії на предмет праці.

- Предмет праці – річ, яка підлягає діянню людини і повністю змінюється в процесі виробництва.

Економічна система – комплекс виробничих ресурсів, в процесі функціонування якого споживаються ресурси, які мають вартість з метою створення нової вартості.

Колективне підприємство – ґрунтується на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства чи громадської організації.

Приватне підприємство – ґрунтується на власності окремого громадянина України.

Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність по зобов’язаннях тільки майном товариства. Розмір майнового статуту – 1250 мінімальних зарплат.

Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство зі статутним фондом сумою не менше 100 мінімальних заробітних плат, розділеним на частини в статутному фонді. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їхніх внесків.

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, статутний фонд якого поділений на частини, що належать учасникам, які відповідають по боргах товариства у відповідності зі своїми внесками в статутний фонд, а при недоліку цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі, рівному їх внеску.

Повне товариство – товариство, де всі учасники несуть солідарну відповідальність по зобов’язаннях товариства усім своїм майном.

Командитне товариство – товариство на довірі, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, які несуть повну відповідальність усім своїм майном також одного чи декількох учасників (вкладників), відповідальність яких обмежуються сумою внеску в майні товариства.

Іноземне підприємство – вважається, коли іноземні інвестиції складають 100%.

Унітарне підприємство – підприємство, яке створене одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує статутний фонд.

Корпоративне підприємство – створене двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням, діє на основі об’єднання майна, спільного управління справами при розподілі доходів та ризиків підприємства.