Шлях в культурі та новаторство

ЗМІСТ

ВСТУП

Я – іспанець…

Іспанія живе в глибинах мого серця, я її поет…

Г.Лорка

Завдання дослідження:

1)визначити специфіку творчого шляху Г.Лорки в культурі та новаторство;

2) розглянути традиції іспанської поезії, що вплинули на художній стиль автора;

3) дослідити ліричний настрій та поетичні образи в поезії Г.Лорки;

4) проаналізувати особливості індивідуального стилю та поетика автора.

Об’єктом дослідження курсової роботи є історія зарубіжної (іспанської) літератури ХХ століття.

Предметом дослідження є поетичні твори Гарсіа Лорка.

Методи дослідження:метод порівняння та узагальнення, метод вивчення науково-методичної літератури та періодичних видань.

Структура роботи: курсова робота складається з двох розділів, містить вступ, висновки, список використаної літератури. Загальний обсяг роботи 32сторінки.

РОЗДІЛ 1

ПОСТАТЬ ГАРСІА ЛОРКИ У КОНТЕКСТІ ІСПАНСЬКОЇТА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX СТОЛІТТЯ

Шлях в культурі та новаторство

Справжня пісня – це любов, мужність і жертва….

Ф. Гарсіа Лорка

Пересповідаючи, що стоячи перед націленими на нього рушницями, поет поглянув на небо, побачив початок світанку і промовив: «І все-таки сходить сонце!» Було це прощання зі світом чи початок нового, ненародженого вірша, цього вже ніхто не дізнається. Ніхто не дізнається й про те, як насправді пішов з життя іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка. Його смерть оповита легендами й таємницями:

Коли я помру,

Покладіть мене й мою гітару

В піскову труну.

Коли я помру,

Поховайте мене в руті-м’яті,

В миртовім гаю.

Коли я помру,

Прапорцем на дах мене поставте –

хай помайорю.

Коли я помру….[14, с. 132]

Федеріко Гарсіа Лорка, поет і драматург, народився 5 червня 1889 р. в невеликому містечку Фуенте Вакерос поблизу Гранади (Іспанія) в освіченій заможній родині. Його мати була шкільною вчителькою і чудово грала на фортепіано, а батько не лише майстерно володів гітарою, а й складав традиційні андалуські пісні «канте хондо». Вразливий хлопчик ріс в атмосфері давніх іспанських переказів, пісень і музики. «Моє дитинство – це село і поле. Пастухи, небо, безлюддя» - так згадував поет дитячі роки. Коли в 1909р. родина перебралася до Гранади, з’ясувалося, що хлопчик, який раніше не міг похвалитися успіхами в навчанні, неймовірно обдарований. У 1914 р. Федеріко вступив до Гранадського університету, де вивчав право, філософію і літературу. Він поринув у круговерть життя студентів-інтелигентів, які не лише зі захватом декламували чужі вірші, а й намагалися писати, якщо не власні поезії, то хоча б пародію на загальновідомі тексти. Однак хлопця вабили не лише книжки. Майбутній письменник був залюблений в Іспанію, він багато подорожував, зокрема Андалусією і Кастилією. Враження від цієї мандрівки вилились у ранню книжку Ф. Гарсіа Лорки «Враження і пейзажі», що вийшла друком 1918 р.

У 1919 р. Федеріко переїхав до Мадрида. Він оселився в студентському містечку вільного університету «Студентська резиденція», у якому прожив до 1929р. Саме тут він познайомився з молодими й завзятими митцями, серед яких був і Сальвадор Далі. Дуже швидко молодий поет, який зарекомендував себе ще й як вправний музика й здібний художник-графіст,став однією з центральних постатей іспанського художнього авангарду, представників якого часто називали «поколінням двадцять сьомого року»[1, с. 72].

У 1921 р. побачила світ найбільша поетична збірка Ф. Гарсіа Лорки «Книга віршів», на яку його надихнули циганські народні пісні – «сигірії». Гарсіа Лорка не надто охоче друкував свої поезії, бо вважав, що надруковані вірші – то мертві вірші. Його збірка «Канте хондо» побачила світ аж через десять років після створення – у 1931 р.

На початку ХХ ст. іспанська інтелігенція була занепокоєна занепадом фольклорного співу й танцю, що вироджувався у вульгарну «циганщину», яку в Європі називали також «іспанщиною». З ініціативи Гарсіа Лорки у Гранаді в червні 1922 р. відбувся перший фестиваль андалуського народного співу «канте-хондо». Для Федеріко Гарсіа Лорка фольклор – це одна з підвалин сучасного мистецтва, традиція, яка потребує постійного оновлення: «З народної поезії потрібно брати тільки її глибинну сутність і, можливо дві-три колоритні трелі, але не можна рабськи копіювати її неповторні інтонації». З народною поезією вірші Гарсіа Лорки, зокрема збірка «Канте-хондо», пов’язані насамперед народним світобаченням.

У цей час Гарсіа Лорка почав малювати, друзі навіть улаштовували в Барселоні виставку малюнків поета, яка, однак, не мала успіху в публіки. У 1923 р. Гарсіа Лорка склав у Гранадському університеті іспит на ступінь ліценціата права, він навіть вирішив взяти участь у конкурсі на посаду викладача, однак усі карти сплутали поезія й драматургія.

У 1925 р. Гарсіа Лорка закінчив драму у віршах «Маріана Пінеда», написану за мотивами народного романсу, що розповідав про гранадську патріотку, страчену за участь у заколоті. Два роки п’єса йшла до глядача, а її прем’єра у Барселоні перетворилася на політичну маніфестацію. Збірка «Циганський романсеро» (1928) засвідчила: Іспанія має великого поета. Це була його улюблена збірка, над якою він довго працював. Гарсіа Лорка трансформував традиційний для іспанської поезії жанр романсу, поєднавши його оповідність із тонким ліризмом. Сальвадор Далі сказав про вірші: «Здається, що тут сюжет, але ж його немає». Саме в цих віршах найяскравіше виявилися особливості поетичного стилю Гарсіа Лорки: антитеза й зіткнення образів, ритмів, метафор[3, с. 201].

Перед нами ніби розгортається фільм, що складається з окремих кадрів, уривків дій, наче й не пов’язаних між собою, які оповідають надзвичайно важливу історію, без якої не можна збагнути життя і смерть. Поет зазначав, що єдиний персонаж його романс еро – це туга. У своїх віршах він прагнув «поєднати циганську міфологію з відвертою буденністю плинного часу». Однак читачі сприйняли збірку по-своєму. Екзотизм оповіді заступив щемливий біль, трагічний обрис поезій. Хоча вірші переповідалися з уст в уста, а Гарсіа Лорка став народним улюбленцем, про якого складали легенди, він сприйняв успіх своєї книжки як … провал. Згодом поет писав: «Я не скаржуся на безліч фальшивих тлумачень моєї книжки. Вважаю, що чистота її будови й благородство тону, які коштували мені чималих зусиль, допоможуть захистити її від різного роду шанувальників»[13, с. 225].

У цей час поет багато розмірковує над покликанням мистецтва й поезії. «Світоч поета – це суперечності», - стверджує він. А «самотній людський голос, змучений любов’ю» на повен голос заявив про себе з рядків поетових віршів.

Через рік несподівано для всіх Гарсіа Лорка від’їздить до Америки. Результатом цієї подорожі стала книжка «Поет у Нью-Йорку» (опубліковано в 1940 р.) – сповідь «зраненого серця, що чує стогін іншого світу».

Повернення Гарсіа Лорка до Іспанії (1930) збіглося в часі з буремними подіями: монархія повалена, до влади прийшли республіканці. Поет багато й плідно працює. Вийшла друком збірка «Канте хондо», він описав низьку п’єс. Одна з них «Коли пройде п’ять років» - виявилася пророчою. Її герой – мрійливий Юнак. Його слухається навіть Смерть. Однак за п’ять років Смерть знову з’явилася перед ним в образі трьох Гравців. Він сів із ними грати і програв своє серце. Самотньою смертю Юнака закінчується п’єса, написана в серпні 1931 р. рівно за п’ять років до смерті самого Гарсіа Лорки…

У 1931 р.було створено пересувний студентський театр «Ла Баррака» (балаган). Федеріко Гарсіа Лорка був і директором, і режисером, і автором, і актором. Він уважав, що театр не може бути комерційним закладом, адже його основний обов’язок – виховання глядача. Театр гастролював маленькими містечками, селами, виступав просто неба перед юрбами вдячних глядачів. Одна за одною з-під пера письменника виходять п’єси, які донині є окраскою іспанського театру. Творче життя б’є ключем, проте в іспанському суспільстві зростає напруженість й тривога, яка оселилася й у віршах поета. Загинув улюбленець іспанської публіки, друг Гарсіа Лорки, з яким він організовував фестиваль «Канте-хондо», - І.С. Мехіас. За наказом генерала Франко бомблять республіканську Астурію. Саме в цей час драматург закінчив п’єсу «Йєрма» (1934). Гарсіа Лорка не приховував свої політичні погляди та симпатії, тому прихильники Франко намагалися зірвати прем’єру його драми, однак гальорка була налаштована рішуче, і прем’єра закінчилася тріумфом[5, с. 165].

1936 р. на виборах перемогли республіканці… Іспанія впритул наблизилася до війни, 16 липня1936р. Ф. Гарсіа Лорка покинув республіканський Мадрид і поїхав до Гранади на родинне свято – день святого Федеріко. Друзі відмовляють його, радили навіть тимчасово виїхати до Америки. Та поет вірив, що на батьківщині з ним нічого поганого не трапиться.

18 липня в Іспанії почався фашистський заколот. Коли до будинку Гарсіа Лорки в Гранаді вдерлися заколотники, щоб перевірити документи, один із них ударив його по обличчю, мовляв, ми й так добре знаємо хто ти такий… Уранці 18 серпня 1936 р. Ф. Гарсіа Лорку розстріляли в оливковому гаю на пагорбі біля колодязя з промовистою назвою «Джерело сліз». Могили поета не знайдено й досі. На десятиліття твори найвідомішого іспанського поета на батьківщині були заборонені. Хіба що на міських площах і сільських майданчиках під час народних свят співали пісні Ф. Гарсіа Лорки, які вже давно стали народними…