Належність до громадянства України.

Громадянство як правовий інститут - це сукупність констітуційіх норм, які регулюють однорідні суспільні відносини по презнаходження, припиненню громадянства, процедур з питань громадянства. Громадянство в Україні регламентується такими актами, як Конституція України, Закон «Про громадянство України» від 18 січня 2001р. в редакції Закону від 16 червня 2005р., а також «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001р. в редакції Указу від 27 червня 2006р. У статті 4 Закону «Про громадянство України» встановлено, що питання громадянства регламентуються і міжнародними договорами, і якщо цими договорами встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі «Про громадянство України», то застосовуються правила міжнародного договору.

Інститут громадянства замінив інститут підданства. Термін «підданство» вживається лише у монархічних державах, і за звичаєм у тому самому значенні, що і термін «громадянство». Наявність у особи громадянства дає йому можливість користуватися всіма правами і свободами і нести всі обов'язки, передбачені законодавством певної держави. Їх обсяг залежить від наявності або відсутності у особи статусу громадянина даної країни. Громадянство - визначальний фактор для характеристики правового статусу особи, найважливіший його елемент. По-перше, наявність громадянства означає, що за особою закріплений повний обсяг право-і дієздатності, який визнається державою, і особливо в політичній частині. По-друге, лише громадяни несуть в повному обсязі обов'язки (військова служба, як правило, не поширюється на іноземців). По-третє, громадяни находяться в більш зручних соціально-економічних умовах. Держава віддає перевагу своїм громадянам у питаннях зайнятості, освіти, охорони здоров'я і т.п.. У практиці правового регулювання часто забороняли надавати іноземцям землі, нерухомість і т.п.. По-четверте, громадянство покладає додаткові обов'язки на державу щодо гарантування піклування та захисту про своїх громадян не тільки всередині країни, але й поза її межами.

Тому потрібно розрізняти поняття «народ» і «населення», оскільки, на відміну від населення як сукупності осіб, які проживають на території України і являють демографічну категорію, громадяни України утворюють її народ, що є державно-правовою категорією.

В інституті громадянства концентровано визначається суверенітет держави, оскільки Україна шляхом законодавчого регулювання визначає, хто є громадянином України. Право на громадянство - невід'ємне право кожної людини, яке визначено в Загальній декларації прав людини (ст.

15), в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 24). Згідно з цим Україна вживає заходів щодо зменшення на своїй території випадків безгромадянства. Виходячи із значення інституту громадянства для кожної людини, суспільства і держави, питання регламентації відносин громадянства, відповідно до статей 85 і 92 Конституції України, віднесено до виключної компетенції Верховної Ради України.

Громадянство - це постійна, а не тимчасова правова зв'язок. Вона знаходить свій вияв у просторі та часі. Змістом громадянства є взаємні права та обов'язки громадянина і Української держави. Постійний правовий зв'язок між особою і державою виникає та здійснюється на підставі визнання державою цієї особи своїм громадянином. Суверенна влада держави поширюється на цю особу навіть якщо воно знаходиться за кордоном. Тому такий зв'язок являеться постійною і стійкою. Відповідно громадяни володіють усім комплексом соціальних, економічних, особистих і політичних прав, несуть всі обов'язки, зобов'язані виконувати Конституцію і закони, захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Держава ж повинна охороняти права і свободи громадян, створювати належні умови для реалізації громадянами своїх прав і свобод. Це випливає з того, що, згідно з Конституцією (ст. 3), утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ст. 25).

Таким чином, громадянство в Україні в юридичному сенсі характерізується: а) стійким характером зв'язків Української держави і особи; б) індивідуальним, документально юридично оформленим громадянством кожної людини (наявність відповідного документа, який містить вказівку на громадянство); в) двостороннім зв'язком людини і держави , що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; г) поширенням на громадянина суверенної влади держави як всередині країни, так і за її межами.