Степан Руданський. Співомовки.

Гумор– це художній прийом у творах літератури, спосіб художнього зображення, коли про серйозні речі говориться з добродушною посмішкою.

Сатира– різке висміювання негативних явищ.

Анекдот–коротке гумористичне оповідання про характерний випадок у побутовому житті з несподіваним дотепним закінченням.

Співомовка - це здебільшого короткий гумористичний вірш, побудований на основі народного анекдоту, приказки.

Ознаки співомовки :

· опис якогось одного комічного або трагічного випадку;

· стисле зображення подій, динамічний розвиток;

· несподівана розв'язка;

· одна-дві дійові особи;

· завершення твору гострим, дотепним висловом.

Інверсія - порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу, наприклад: Реготять купці дурнії ( «Добре торгувалось»).

Макаронічна мова (італ. maccherònico, від maccheróni– макарони) – механічна суміш слів чи висловів з різних мов чи переінакшення їх на іноземний лад. У художніх творах макаронічна мова імітує мову чужинців, пародіює тих, хто захоплюється запозиченням. Є мовним засобом гумору й сатири.

 Прагнемо знати більше

Термін «співомовки» поет створив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити.

Співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особливу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативного та презирливого ставлення до простого народу.

Наприклад, у співомовці «Добре торгувалось» дотепно висміяно панів, які хо­чуть поглузувати з мужика, щоб показати свою зверхність. Але це їм не вдаєть­ся, бо в народі багато розумних, дотепних і мудрих людей. Вони так повертають справу, що в дурнях залишаються пани. Цей твір має актуальне звучання й сьо­годні. Не треба принижувати гідність інших людей, бо це обов’язково повернеться бумерангом й боляче «віддячить». У співомовках «Пан і Іван в дорозі», «Почому дурні», «Черевики» тощо герой співомовок — проста людина, що висміює панів, шляхтичів, чиновників, у творах «Чи далеко до Києва», «Не мої ноги», «Школяр» тощо гумористично зображується побут і риси характеру самого героя. Стислість, гострота діалогу надають співомовкам Руданського особливої виразності.

Кращі традиції творчості «незрівнянного анекдотиста» успадкувала й сучасна література: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу його співомо­вок. На жаль, співомовки С. Руданського побачили світ лише через тридцять ро­ків після їх написання. Але вони одразу ж були підхоплені народом.