ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗОРОВИХ ТРУБ

4.1 Загальнi вiдомостi про зорові труби

4.2 Методи визначення збiльшення зорових труб

4.3 Яскравiсть зображень

4.4 Втрати свiтла в зорових трубах

4.5 Спроможна здатнiсть та помилка вiзування

4.6 Недолiки зображень

Загальнi вiдомостi про зорові труби

Характеристики зорових труб визначаються їх збiльшенням, яскравiстю зображення, спроможною здатнiстю, помилкою вiзування та впливом недолiкiв зображення. Тобто зорова труба є складною оптичною системою, для якої повинно виконуватись ряд умов i при цьому не порушуватись iншi функцiї.

Методи визначення збiльшення зорових труб

Одним з важливих параметрiв зорових труб є їх збiльшення. Для геодезичних приладiв збiльшення зорових труб вказують у паспортах приладiв. Як правило, збiльшення зорових труб нiвелiрiв становить 30 - 40 крат, а теодолiтiв вiд 20 (Т-30) до 60 (Т-05). Для визначення збiльшення зорових труб найпростiше застосувати метод Галiлея. Суть методу полягає в тому, що одночасно спостерiгають зображення рейки в окулярi та безпосередньо оком (рис. 4.1).

Визначають кiлькiсть сантиметрових поділок, якi видно у вибраному промiжку за допомогою зорової труби та неозброєним оком. Для зручностi взяття вiдлiку "на око" рейку треба встановити на вiддалi 5 - 10 метрiв вiд приладу. Кiлькiсть поділок, зафiксованих з допомогою зорової труби, буде менша, нiж визначених "на око".

Рисунок 4.1 – Визначення збільшення зорової труби методом Галілея

Збiльшення зорової труби буде становити:

,                                  (4.1)

де N, n – вiдповiдно, кiлькiсть сантиметрових дiлень, визначених з допомогою зорової труби та "на око". Наприклад, за результатами вимiрювань встановлено, що N = 150, n = 5, отже Г = 30 .

Збiльшення зорової труби можна визначити за формулою:

,                               (4.2)

де  – вiдповiдно, фокуснi вiддалi об'єктива та окуляра.

Цей метод складнiший, оскiльки треба знати фокуснi вiддалi об'єктива та окуляра. Їх визначають експериментально i за ними визначають збiльшення зорової труби.

Яскравiсть зображень

Свiтлову енергiю, що потрапляє на одиницю площi називають яскравiстю. Чим бiльше такої енергiї потрапляє на одиницю площi, тим зображення чiткiше, тобто кажуть, що предмет краще видно в зорову трубу. Оскiльки величину свiтлової енергiї, яка потрапляє на одиницю площi, важко визначити експериментально, то користуються поняттям вiдносної яскравостi. Для випадку зорових труб формула для визначення вiдносної яскравостi має вигляд:

,                              (4.3)

де 0,85 – коефiцiєнт, що враховує втрати свiтлової енергiї в оптичнiй системi; D – дiаметр об'єктива; d – дiаметр зрачка; Г – збiльшення зорової труби. З формули (4.3) бачимо, що величина вiдносної яскравостi обернено пропорцiйна квадрату збiльшення зорової труби. Тобто, якщо збiльшення зорової труби змiнити з 30 до 60 крат, то яскравiсть зображення зменшиться в чотири рази.

Це є однiєю з проблем щодо збiльшення зорової труби.