Проаналізувати історію розвитку та сучасний стан світового парового турбінобудування.

Перша в світі одноступінчаста парова турбіна активного типу була спроектована і побудована шведським інженером Карлом Густавом Патриком де Лавалем у 1886 р. Вона працювала при частоті обертання ротора 30000 об/хв і для передачі крутного моменту споживачеві додатково оснащувалася редуктором. Подальший її розвиток зумовив створення у 1900 р. експериментальної багатоступінчастої турбіни подібного типу.

Першу реактивну турбіну в цей же період часу створив англійський конструктор Чарльз Парсонс. Саме завдяки діяльності цієї людини розпочалося промислове використання парових турбін в енергетиці і на морському транспорті.

Початок побудови промислових парових турбін в континентальній Європі розпочався у 1900 р. після купівлі фірмою „Броун-Бовері” (Швейцарія) ліцензії на випуск турбін Парсонса. Швидкий розвиток паротурбобудування дуже швидко призвів до повного витіснення парової машини із суднової енергетики.

Перший (і до сих пір останній) завод по виробництву парових турбін був введен у дію на території України у 1934 р. Це був Харківський турбогенераторний завод, який у цей час має назву Відкрите акціонерне товариство „Турбоатом”. Це підприємство є одним із найбільших виробників цієї продукції у світі і з 70-х років ХХ ст. спеціалізується на випуску турбоагрегатів атомного енергобудування.

3. Проаналізувати історію створення, сучасний стан та напрямки подальшого розвитку підприємств ВАТ ІВП "Енергія" та ВАТ "Констар" (м. Кривий Ріг).

"Криворожский турбинный завод "Восход" був заснований постановою Ради Міністрів СРСР від 31 грудня 1975 р. для серійного виробництва газотурбінних агрегатів компресорних станцій магістральних газопроводів. Для здійснення комплексу дослідно-конструкторських робіт паралельно з ним було створено "Конструкторское бюро (КБ) "Энергия" як філію "Союзного проектного бюро "Машпроект" (м. Миколаїв). Споруджуваний завод незабаром увійшов до складу Виробничого об'єднання "Зоря", головним підприємством якого був "Южный турбинный завод" (м. Миколаїв). Колективи обох миколаївських підприємств зіграли чималу роль у становленні і розвитку виробництва газотурбінних агрегатів у Кривому Розі.

Основним видом продукції заводу стала розроблена СПБ "Машпроект" конструкція газоперекачувального агрегату ГПА-10 (надалі ГПА-10-01) із двигуном ДР59Л потужністю 10 МВт, що був отриманий шляхом модифікації корабельного двигуна другого покоління ДЕ59Л. З 1979 р., коли завод "Восход" був введений у дію, по 2002 р. було випущено більше чотирьохсот подібних агрегатів, які успішно експлуатуються дотепер у системах транспортування природного газу.

У 1992 р. у зв'язку з перебудовою промисловості України Криворізький турбінний завод був виділений у самостійне підприємство. КБ "Энергия" у тому ж році було перетворено в Дослідний завод "Енергія" .

У наступний період через скорочення постачань випускаємої продукції для російської газової промисловості, для забезпечення потреб якої і створювалися підприємства, рентабельність їх поступово падала й у 2000-2003 р. вони були збитковими. У 2001-2002 р. була проведена поетапна приватизація Криворізького турбінного заводу і на його основі було створено Відкрите акціонерне товариство "Криворізький турбінний завод "Констар".

В обсязі виробленої продукції ВАТ "Констар" дотепер провідне положення займає виробництво і ремонт газоперекачувальних агрегатів ГПА-10 (ГПА-10-01), а також приводних двигунів ДР59Л.Виробництво газотурбінних двигунів і система якості на ВАТ "Констар" сертифіковані за міжнародними стандартами німецькою фірмою "ТУФ НОРД".

Перспективним напрямком вважається випуск вже освоєного у виробництві приводного газотурбінного двигуна ДО49 для мобільних комплектно-блокових автономних електростанцій потужністю 2,5 МВт. Перші серійні зразки такого двигуна, створеного колективом НВКГ "Зоря"-"Машпроект", успішно пройшли кваліфікаційні іспити і викликають серйозний практичний інтерес ряду потенційних замовників.

ВАТ ІВП "Енергія" пропонує для суднового і промислового застосування газотурбогенератори ГТГ 100К(М) потужністю 100 кВт. Серійне їхнє виробництво ведеться з 1987 р. Можливо також використання вхідного до складу газотурбогенератора двигуна для приводу насосів та інших промислових цілей.

Розроблені і готуються до серійного виробництва енергозберігаючі установки з безкомпресорними турбінами (потужностний тип розмірний ряд від 2,5 до 6,0 МВт), які дозволяють утилізувати потенційну енергію природного газу при зниженні його тиску до споживчих величин в умовах газорозподільних станцій і газоредукційних пунктів. Комплектно-блокове виконання і відносна простота конструкції визначають високу економічну ефективність таких установок і дозволяють реалізувати технологію прямого енергозбереження.