Поняття правової охорони земель.

Под правовой охраной земель следует понимать урегулированные нормами экологического законодательства виды деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, а также субъектов предпринимательства и других лиц, направленых на соблюдение стандартов и нормативов в процессе осуществления производства и предотвращения негативного воздействия технических средств, технологических процесов, антропогенных способов и естественных условий производства на окружающую среду. Правовою основою здійснення контролю за

використанням та охороною земель є Конституція та закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і

розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Держкомзему. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей.

Особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних

процесів і явищ.

 Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та

інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.

Визнання земельних торгів такими, що не відбулися

Ст.138 Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

б) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;

в) несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку.