Юридичні гарантії здійснення приватизації земель

Юридичні гарантії здійснення приватизації земель можна поділити на полі-тико-правові, земельно-правові та інші юридичні гаран­тії приватизації землі.До політико-правових гарантій слід віднести положення ст. 15 Конституції України, яка проголошує, що суспільне життя в Україні грун­тується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Економічна багатоманітність суспільного життя передбачає закріплення множинності форм власності на землю, а отже і приватизацію землі. Також ст. 42 Конституції, яка закріплює право на підприємницьку ді­яльність. Надання громадянам України права на здійснення підприємницької діяльності потребує і приватизації відповід­них земель. Нарешті політико-правова гарантія приватиза­ції землі полягає також у проголошенні у ст. 41 Конституції принципу непорушності права приватної власності, у тому числі й на землю.

Земельно-правові гарантії приватизації землі полягають у врегулюванні нормами цієї галузі права порядку передачі земельних ділянок із державної і комунальної власності у при­ватну власність, встановленні норм безоплатної приватиза­ції земельних ділянок громадянами України, а також у на­данні громадянам та юридичним особам права звернення до суду з позовами до органів влади, які відмовляють їм у реалі­зації права на приватизацію земельних ділянок.

Значні правові гарантії приватизації землі встановлені нормами інших галузей права України. Так, наприклад, нор­мами цивільного процесуального права врегульовано поря­док розгляду судами спорів, пов'язаних з приватизацією зем­лі. Кримінальне право України передбачає заходи кримі­нальної відповідальності за порушення конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю, у тому числі й на її приватизацію.

74. Землі населених пунктів –всі землі в межах міської, селищної смуги та сільских населених пунктів. Ці землі обмежуються від інших категорій земель єдиного зем фонду встановленням їх адм кордонів. Міська смуга є зовнішньою межею міста, що відокремлює його землі від прилеглих земель інших категорій. Знаходяться у віданні міс, сіл, сел Рад.

Землі населених пунктів – територіальна база для забудови житловими, комунально-побутовими, промисловими, транспортними, та інш будівлями та спорудами в цілях задоволення жит-комун, культ-побут та інш потреб населення, що проживає на цій тер.

Скад:

Землі міст- в межах міста, у віданні міс Ради

Землі смт –у межах селища, у віданні селищної Ради

Землі сіл – у межах встановл у порядку землеустрою

Житловим, жит-буд, гараж-буд і дачно-буд коопер за ріш сіл, сел, міс Ради н/д надаються у пост користув зем діл для житл, гаражного, дачного буд-ва

Громадянам за рішенням сіл, сел, міс Ради н/д надаються у користув зем діл для буд-ва інд жил буд, госп будівель..

Види за цільовим признач (см 57).

-землі міськ, селищ та сільск забудови

-землі загального користування

-землі с/г призначення та інш угіддя

-землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іст-культ призначення

-землі, зайняті міськими лісами

-землі промисловості, транспорту, зв”язку та інш прзнач

Правовий режим всіх цих видів земель призначений одній задачі – обслуговування потреб населенного пункту.Землі населених пунктів –всі землі в межах міської, селищної смуги сільских населених пунктів.

Землі міст- в межах міста, у віданні міс Ради

Землі смт –у межах селища, у віданні селищної Ради

Землі сіл – у межах встановл у порядку землеустрою

Житловим, жит-буд, гараж-буд і дачно-буд коопер за ріш сіл, сел, міс Ради н/д надаються у пост користув зем діл для житл, гаражного, дачного буд-ва

Громадянам за рішенням сіл, сел, міс Ради н/д надаються у користув зем діл для буд-ва інд жил буд, госп будівель..

Суб”єкти:1. громадяни. Землі загального користування – можуть надаватися в оренду; для індив буд-ва – у власність, у пост користування.2. житлові, житлово-будівельні, гаражно-будівельні, дачно-будівельні кооперативи – для буд-ва житла, гараж, дач - у постійне користування; п-ва і орг жил-ком госп – в безстрокове користування (вичнчають порядок використ, вживають заходи по охороні зел насаджень і т.д).3. юрид особи – у власність, пост користув, оренду. На землях промисловості нас пункт розміщення будівель відбув у відповідн з правилами, встан органами вик влади нас пунк.Спец зак-м регулюється використ природоох, оздоровч, рекреац, іст-культ (ці не підлягають приватизац, у віданні місц адм) земель.

Громадяни і юр особи, які отримали зем діл у власність, пост корист, оренду з держ і муніцип земель, або в рез-ті угод з нерухомістю можуть зносити, реконструювати будівлі і споруди у відп з містобуд і житловим зак-м, зак-м про охорону природи,інш.

Об”єкти– всі землі у межах міс, сел смуги та смуги сіл неселених пунктів (смуга виділяє кордони міст, сіл, сел; кордон нас пункту як адм-тер одиниці, в межах якої здійснюється компетенція міс, сіл, сел Рад та їх виконкомів в області регулювання зем відносин на підвідомчий їм тер).

Поняття соціального розвитку села

Одним із основних напрямків соціальної політики держави є розвиток соціальної сфери села. Пріоритетність соціального розвитку села і агропроми­слового комплексу об'єктивно випливає із виключного значення і незамінності сільськогосподарської продукції в життєдіяльності людини і суспільства, із потреб відро­дження селянства як господаря землі, носія моральності і національної культури.

законом «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплек­су в народному господарстві» визначені основні проблеми соціально­го розвитку села, а також комплекс організаційно-право­вих заходів по їх вирішенню, а саме:

- надання агропромисловим товаровиробникам пра­ва вільного вибору форм власності і напрямків тру­дової і господарської діяльності;

- створення необхідної ресурсної основи для всебіч­ного задоволення виробничих та інших потреб і розвитку соціальної інфраструктури;

- спрямування інвестиційної політики, зокрема в на­прямку інвестицій на першочергове створення ма­теріально-технічної бази по виробництву засобів виробництва, хімізації, переробної індустрії і ін.;

- регулювання відносин агропромислових товаровироб­ників і держави з допомогою системи бюджетного фі­нансування, кредитування, оподаткування, страхуван­ня з широким застосуванням комплексу пільг;

- спрямованість демографічної політики на зміни міг­раційних процесів на користь села, створення соціаль­но-економічних умов для природного приросту сіль­ського населення, всебічного розвитку сім'ї і т. ін.