Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.

Для забезпечення міжнародних зіставлень Комісією Європейського співтовариства розроблена індикатори якості праці та визначено 2 загальних показники якості праці, котрі розглядають якість як багатоаспектне поняття.

1.Характеристики праці: об’єктив. і внутр.. характеристики, зокрема: оплата, безоплатні винагороди, робочий час, навички ,уміння та перспективи кар’єрного просування

      2.Задоволений і вільний ринок праці: гендерна рівність,здоровя і безпека, гнучкість, доступність до робочих місць, збалансованість трудового життя, різноманітність і відмога від дискримінації.

                   За рішенням Комісії показники якості праці мають вимірюватись на основі 10 груп статистичних індикаторів:

1.Внутр.якість праці

2.Навички, довічне навчання і кар’єрне зростання

3.Гендерна рівність

4.Здоровя і безпека на роботі

5.Гнучкість і безпека

6.Включення і доступ до ринку праці

7.Організ.праці і труд.життя

8.Соц.діалог і залучення працівника

9.Різноманітність і відсутність дискримінації

10.Загальний ефект від праці

Згідно з Європейською концепцією виділ.3 рівні якості праці:сусп..,корпаратив,індивід.

Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.      

Ефективність (продуктивність) праці-це її результативність. Вона відображає співвідношення обсягу вироблених матеріальних і/або нематері­альних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення затрат праці. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ за тих самих, або і менших затрат праці.

На ефективність праці безпосередній вплив здійснюють такі фактори, як технічний прогрес, фондоозброєність, кількість робочої сили і ефективність розподілу різних ресурсів, їх сполучення і управління ними. Продуктивність праці підвищується по мірі покращення здоров’я, професійної підготовки, освіти і підвищення зацікавленості робітників в результатах діяльності, по мірі росту забезпеченості машинами і обладнанням а також природними ресурсами, при кращій організації виробництва і управління, при переміщенні робочої сили із менш ефективних галузей в більш ефективні.

Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання на основі підвищення продуктивності праці стає однією з головних цілей держав з соціальною орієнтацією економіки.

Особливе місце серед факторів зростання ефективності праці займають освіта і професійна підготовка. Інвестиції в людський капітал- важливий засіб підвищення продуктивності праці. Взаємозв’язок між підвищенням рівня кваліфікації і і продуктивністю праці досить складна, проте певна доля зростання продуктивності праці залежить від рівня кваліфікації. Серед факторів продуктивності (ефективності) праці особливе місце займають умови праці. Поряд з покращенням умов праці величезне значення для підвищення його ефективності маєпокращення побутових умов робітників

Гранична продуктивність праці: сутність, показники та практичне значення.

В короткостроковому періоді попит на працю буде залежати від двох факторів: 1) граничної продуктивності праці; 2) граничного доходу праці по відношенню до граничних витрат на неї.

Гранична продуктивність праці— кількість продукції яку отримує підприємство, наймаючи одного додаткового працівника при незмінному капітал

Таблиця 7.1 ПРИКЛАД ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНОГО ПРОДУКТУ ПРАЦІ АВТОМАГАЗИНУ [13, с. 63]

Як видно із таблиці, один продавець може продати 10 автомобілів за місяць, а два — вже 21 автомобіль. Тобто з приходом другого продавця обсяг реалізації зріс на 11 автомобілів. Тобто 11 автомобілів — це гранична продуктивність праці другого продавця. Наймаючи ще одного продавця, магазин продасть 26 машин. Тобто гранична продуктивність третього продавця складе б автомобілів. Гранична продуктивність четвертого продавця буде ще нижчою, а, можливо, і від'ємною, якщо вчотирьох вони продадуть менше автомобілів, ніж продавали втрьох.

Це — закон зменшення граничної віддачі, який є похідним від того, що зі зростанням числа зайнятих на кожного додаткового працівника припадає менша питома вага капіталу, з яким він працює [13, с. 63]. Справа в тому, що торгові площі магазину не зросли, більше клієнтів вони не вміщують, додаткова кількість робочої сили призводить до все меншого зростання граничного продукту праці.