Мала гідроенергетика і рельєф

Для малої гідроенергетики найбільш складним технічним питанням є проектування турбоагрегатів для заданого потоку води чи протилежне завдання: створення заданої витрати й швидкості води для даної турбіни. Ще одна перевага малої енергетики ­ економічність. За умов, коли природні джерела енергії (нафта, природний газ, вугілля) вичерпуються, постійно дорожчають, використання дешевої, доступної, поновлювальної енергії річок, особливо малих, дозволяє виробляти дешеву електроенергію. До того ж, будівництво об'єктів малої гідроенергетики низьковитратне і швидко окуповується. При суміщеному графіку розробки проектної документації, виготовлення обладнання, будівництва та монтажу мала ГЕС вводиться в експлуатацію за 15 – 18 місяців. Малі ГЕС не завдають помітних збитків довкіллю навіть у тому випадку, коли створюється штучне водосховище з метою регулювання рівня річки. За допомогою спеціальних приладів за греблею річкова вода наповняється повітрям, у результаті чого рівень кисню у воді збільшується.

Осушувальні меліорації та рельєф.

Створюється осушувальна система, в яку збирається і транспортується надлишок води. Відвідні та магістральні канали направляють воду в водоприймач, яким може бути річка, озеро або водосховище. Застосовують три способи осушувальних меліорації: відкритий, закритий (дренаж), обвалування. Застосування того чи іншого способу осушення поряд з урахуванням груп факторів залежить від рельєфу, його ярусності (навіть в умовах слабкої вертикальної диференціації), генетичних груп рельєфу та пов'язаних з ними антропогенових відкладів, від інженерно-геологічних властивостей ґрунтів, мезо- і мікрорельєфу. Вивчення генезису і віку рельєфу, історії його розвитку повинно показати відмінність окремих геоморфологічних районів і ділянок по їх інженерно-геологічними властивостями, що впливають на способи осушення. Проводиться вивчення мікрорельєфу заплав, заболочених рівнин, особливостей будови моренно-зандрових рівнин Поліссі. Підраховуються окремі кількісні характеристики рельєфу: горизонтальна розчленованість, заозерненість, морфометричні характеристики

Зрошувальні меліорації та рельєф.

Зрошувальні меліорації є ефективним способом підвищення врожайності. При цьому можуть виникати несприятливі наслідки зрошення - підйом ґрунтових вод, підтоплення і вторинне засолення. Щоб уникнути цього рекомендується створення зрошувальних систем закритого типу, автоматизації водопостачання, дренаж, відповідний ґрунтам. Від особливостей рельєфу, ґрунтів, стоку залежать способи подачі води, серед яких розрізняють: поверхневе зрошення, дощування, ґрунтове зрошення. Особливу роль відіграє рельєф при поверхневому зрошенні, коли вода подається на поливання площі і вбирається в ґрунт. При цьому кут нахилу поверхні і водопроникність гірських порід будуть диктувати застосування різних видів поверхневого зрошення: затоплення, напуск або бороздовой полив. Кожна зрошувальна система складається з джерела зрошення (водосховища, річки, озера), водозбірної споруди, магістрального і розподільного каналів, тимчасової зрошувальної мережі на полях. Приблизно-так само влаштовані осушувально-зрошувальні системи, тільки шлях води тут інший: дренажні системи, магістральні канали, водоприймач.

Основні підходи до оцінки рельєфу для рекреації

Цей напрям зародився недавно. Від 80-х рр. Болгарський вчений Тішков.

Підходи: -функціонально-технологічний, -еколого-природоохоронній.

Функціонально-технологічний метод  запропонований Сімоновим у 1989р.

Еколого-природоохоронній – початок 90-х рр.., Тімофеєв, Червоньов. Створення взаємозв’язків , умов проживання і діяльності суспільства з геоморфологічними умовами.

Напрями: - морфогенетико-динамічний – передбачає пошук шляхів вирішення цих проблем на морфогенетичній основі.

- системно-функціональний

- еколого-геоморфологічний

Методи рекреаційної оцінки рельєфу

Методика Тішкова (1984)

Основні показники: -Абсолютні висоти, - відносні висоти, - горизонтальне розчленування, -крутість і експозиція схилів

Додаткові показники: - прохідність, - оглядовість, - різноманітність пейзажу, - пам’ятки неживої природи

Методика Гепсирюк:

Оцінка за показниками: - естетичність, - пішохідна доступність, - додаткова оцінка.

Методика Анісінова і Засєдатєлєва:

Оцінка рельєфу для визначення можливості рекреаційного будівництва в гірських умовах. Спочатку оцінка морфометричниї карти. Шкала оцінок 1-10. Найвищі бали території з найбільшими морфометричними показниками.

Коефіцієнт геодинамічної активності: K=N/M, де N- к-сть балів при оцінці морфометрії, М- максимально можлива кількість балів.

Методика Карпенко: 1. Інформаційна оцінка і оцінка стану властивостей та динаміки рельєфу як ресурсозабезпеченого фактору.2. Функціональна оцінка.

Оцінка рельєфу для рекреаційних цілей за Х.Тішковим

Методика Тішкова (1984)

Основні показники: -Абсолютні висоти, - відносні висоти, - горизонтальне розчленування, -крутість і експозиція схилів (5 рівнинна 4 пд 3 зх 2 сх 1 пн)

Додаткові показники: - прохідність, - оглядовість, - різноманітність пейзажу, - пам’ятки неживої природи

Функціонально-морфометрична оцінка для рекреації

На основі теорії Тішкова (спочатку на основі розчленованих вершин). Для гірських територій (разом з Дубіс). Оцінювались, крім морфометрії, існуюча рекреаційна інфраструктура, природні рекреаційні ресурси, природоохоронні об’єкти.

Ці показники оцінювались за висотними ярусами:

-високогірний – понад 1600, -середньо – 1200-1600, -низько – 600-1200, -долинні – до 600

Елементам рельєфу відповідають певні функції рекреацій:

-відпочинкова, -прогулянкова, -спортивна, -оглядово-естетична, -охоронна

Функціям рельєфу відповідають певні функціональні зони певних територій. В основі лежить морфометричне картографування.

Функціонально-морфографічна оцінка для рекреації

Її метою оцінка і функціональне зонування рекреаційних територій на підставі морфологічних параметрів рельєфу. Першим етапом оцінки є морфологічне картографування рельєфу. Його виконують переважно за двома морфологічними критеріями: місцеположення елемента (розміщення по вертикалі), відносна крутість. Згідно з цими критеріями елементи рельєфу поділяють на: а) субгоризонталні; б)нахилені

Елементам рельєфу відповідають певні функції рельєфу рекреаційних територій. Головні функції рельєфу такі: відпочинкова, прогулянкова, спортивна, оглядово-естетична.

Функціям рельєфу відповідають певні функціональні зона рекреаційних територій.

Результатом оцінки є функціональне зонування.

Естетична оцінка рельєфу

Основні принципи закладені Д.Тімофєєвим в сер. 90-х рр..

Основні критерії оцінки естетики земної поверхні (за Стецюком)

1. Унікальність форми рельєфу, 2. Унікальність зовнішнього впливу форми, 3. Архітектоніка або композиція. , 4. Оглядовість, 5. Ефекти супроводження, 6. Поєднання з іншими елементами ландшафту, 7. Стабільність або рухомість, 8. Образність, 9. Візуальні ефекти( враження, захоплення), 10. Емоційне сприйняття, 11. Магнетизм( притягнення), 12. Етнокультурна значимість.

Естетична геоморфологія – науковий напрям що вивчає прекрасне в рельєфі. Тобто виявляє, класифікує і оцінює естетичні властивості земної поверхні та інші об’єкти. Визначає вплив морфологічних ландшафтів на культуру і здоров’я людини через емоційний дух і творчість. Обєкт – рельєф що пізнається через красу форми рельєфу які сприймає людина викликають тевні емоції. Завдання естетичної геоморфології: 1)відшукання краси в рельєфі, 2)вимірювання та оцінка цієї краси, 3) пояснення цієї краси і причин її створення, 4) рекреації зі збереження краси. В Україні напрям розвитку В.Стецюк