Найважливіші виробники найважливіших продуктів тваринництва

Специфічним видом тваринництва є бджільництво. Його світове виробництво – 1,4 млн т, або по 0,2 кг на душу населення на рік. Лідером за збором меду є Китай. Україна у першій п’ятірці: приблизно таким самим як у нас, воно є в США, Аргентині та Туреччині. Вітчизняне виробництво – 70 тис. т (8 % світового). Це відповідає 1,5 кг на душу населення, що майже на порядок більше, ніж у світі та в будь-якої країни-сусіда.

До сільського господарства належить рибна галузь. За даними ФАО (www.fao.org/fishery/sofia/en) у 2011 р. її було виловлено 154 млн т. З усієї виловленої риби 90,4 млн т припадає на виловлену у природних умовах і 63,6 млн т на вирощену і виловлену (аквакультура). У свою чергу, з 90,4 млн т виловленої у природних умовах риби 78,9 млн т припадає на океан і 11,5 млн т на внутрішні водойми.

Зазначимо, що світовий вилов в обсязі 90 млн т є практично сталим – з 1990 р. він практично не змінюється. Разом з тим, спостерігається деяке зниження частки моря і водночас зростання частки внутрішніх водойм.

Водночас загальний вилов риби дещо зростає – ще кілька років тому він становив 140 млн т. Збільшення вилову відбувається за рахунок аквакультури – насамперед у прісноводних водах.

Споживання риби становить близько 130 млн т, або по 17–18 кг на душу населення. Тут існує ледь помітне зростання за рахунок аквакультури.

Найбільше риби в морі ловлять (без аквакультури): Китай – 14,8 млн т, Перу (7,4 млн т), Індонезія (5,0 млн т), у внутрішніх водах – найбільше Китай та Бангладеш. Лідер у сфері аквакультури – Китай – 32,7 млн т у 2008 р. Отже, загальний вилов у цій країні – 47,5 млн т, або майже третина загального.

Ще порівняно недавно велику роль мав видобуток китів. Так у 1962 р. було видобуто 66 тис. голів. За цим поголів’я зменшилося, що визначило мораторій на видобуток.

Загалом виловом риби приблизно займається 55 млн осіб, іншими словами, приблизно кожен сотий. Найбільше риболовів в Азії, зокрема в Китаї.

Чисельність суден становить 4,4 млн, щоправда, переважна більшість з них невеликі – до 12 м, інколи навіть без двигуна.

Транспорт

Виділяють залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, річковий, авіаційний, гужовий.

Поширення залежить від природних умов і розвиненості країни.

Залізничний. Перша залізниця була збудована у Великій Британії в 1830 р. У Росії це відбулося в 1837р. У Київ залізниця прийшла в 1868 р. Нині за довжиною залізниць беззаперечно лідирують США (табл. 10.9).

У світі існує відмінність у ширині колії, що дещо ускладнює перетин поїздами кордонів.

В останні десятиліття усе більшим стає поширення швидкісних поїздів, де найбільшими є успіхи в Японії та Франції.

Важливу роль відіграють тунелі. До найбільших і найвідоміших належать тунель під Ла Маншем (довжина – 50 км, збудований в 1994 р.) та тунель Сейкан (57 км, 1988 р.) між японськими островами Хонсю та Хоккайдо. Невеличкі тунелі є й в Україні: у Карпатах і біля Севастополя.

Автотранспорт. Світовий автопарк налічує 900 млн авто. У цілому він зростає, але не всюди. Так, у США у 2008 р. нараховувалося 250 млн, а наступного – 246 млн. Вплинула і криза, і насиченість ринку.

    Зазначимо, що у світі поширений як лівосторонній, так і правосторонній рух автомобілів. Лівостороннім він є у Великій Британії, а також у країнах, що перебували під її впливом: Австралії, Індії, Пакистані, Бангладеш, Індонезії, а також у кількох країнах Південної Африки. Те саме стосується Японії.

    У цілому домінує правосторонній рух – насамперед за територією поширення. Разом з тим, поширення лівостороннєго у великих за населенням країнах (Індії, Японії, Великій Британії) зумовлює те, шо по правій стороні їздять дві третини машин, по лівій – третина. 

Подібно до залізничних, існує чимало автомобільних тунелів.  Вірогідно найвідомішим є Сен-Готардський у Швейцарських Альпах. Його довжина – майже 17 км. Недавно (2000 р.) в Норвегії збудовано тунель Лайердаль. Його довжина – понад 24 км.

Морський.Відіграє головну роль у міжнародних перевезеннях. Головні складові: судна і порти. Морські траси визначаються розташуванням портів і морських каналів.

Парові судна з’явилися на початку XIX ст. Поступово ставало усе быльше і більшими. Нині досягли розмірів, коли здатні перевозити все населення невеличких міст. Прикладом може бути англійське судно Куін Мері I. Судно ходило з 1936 по 1967 р. Довжина – 311 м, осадка – 11,9 м, швидкість – до 28,5 вузлів. 2 жовтня 1942 р. зіштовхнулося з крейсером супроводження, який за кілька хвилин пішов на дно. У 2004 р. у Франції спущено на воду Куін Мері II довжиною 345 м і швидкістю 30 вузлів (1 вузол становить 1,852 км/год).

Світовий вантажооборот становить блиько 40 трлн т*км. Це відповідає 1 млрд т на 40 тис. км, або 10 млрд т. на 4 тис. км.

Вантажі поділяються на наливні, навалочні та генеральні (в упаковці – в контейнерах, мішках).

Ще кілька десятиліть домінували наливні. Тепер між усіма є приблизна рівність.

Протягом усієї історії людства в перевезеннях домінував Атлантичний океан, на який нині припадає приблизно половина перевезень. До середини ХХ ст. було значним пасажирське, але нині майже відійшло у минуле. Час перетину океану зменшився до 3,5 діб.

Тихий океан – третина перевезень. Поступово його частка зростає.

Північний льодовитий океан має значення лише для Росії, де функціонують порти Мурманськ та Архангельськ. У 2011 р. трасою “Севморпуть” пройшло лише 41 судно. Обсяг перевезень – 3 млн т.

Порти. Їх кількість обраховується тисячами. Можна вважати, що їх приблизно 10 тис. Проте, лише частина виконує міжнародні перевезення.

Часто поділяють на універсальні та спеціалізовані. Спеціалізовані звичайно орієнтовані на експорт. Їх найчастіше створюють для експорту якогось виду сировини: нафти, вугілля, скрапленого газу.

Ще порівняно недавно найбільшим портом світу вважався Роттердам. Нині ситуація докорінно змінилася на користь китайських портів (табл. 10.11).

    Для порівняння, всі порти України (за різними даними їх нараховується 18 або 19) в успішний 2011 р. переробили 155,5 млн т. вантажів, іншими словами, утричі менше за найбільші порти світу.

Найбільшими портами України є Одеський (25,6 млн т), Южний (22,6), Маріуполь (15,0), Іллічівськ (13,5 млн т). Більшість вантажів є експортними. У 2011 р. складові були такими: експорт – 53 %, транзит – 35%, імпорт – 10%, каботаж – 2% [http://ccb.at.ua/publ/analitika/pervyj_poslekrizisnyj_pljus/2-1-0-49].

Найбільш глибоководний порт України – Южний (Південний) – до 15,0 м. Іллічівський порт дозволяє підхід суден до 14,5 м.

Існує судноплавна компанія “Укрферрі”, як виконує рейси поромів за маршрутами Іллічівськ – Варна, Іллічівськ – Батумі. Відбуваються раз на 5–7 днів. Судна: “Герої Плєвни”, “Герої Шипки”, “Герої Одеси”.

На Чорному морі найбільшими портами є румунський Констанца та російський Новоросійськ. Новоросійський порт – найбільший у Росії, вантажооборот – приблизно 80 млн т. Основний вантаж – нафта.

Судноплпані канали. Суецький канал було відкрито 17 листопада 1869 р. Початкова довжина становила 162,5 км, глибина – 8 м. У 1957–1958 та 1967–1975 рр. не функціонував. В останньому випадку 14 суден вимушені були простояти 8 років.

Перше припинення роботи каналу пояснюється тим, що раніше належав акціонерній компанії, але в 1956 р. його було націоналізовано. Друга перерва сталася через арабо-ізраїльську війну.

Станом на 2010 р. довжина каналу становила 193,3 км, глибина – 24 м, ширина – 205 м. Це найбільш завантажений міжнародний морський судноплавний коридор у світі – протягом року проходить 18–20 тис. cуден. Канал не має шлюзів. Перехід триває 13–14 годин. Вартість проходу – 150–250 тис. дол. Щороку судна, які проходять через канал, залишають Єгипту 4–5 млрд дол.

Розміри каналу визачили стандарт суден, які здатні через нього проходити. Їх навзва – Суецмакс: осадка – 20 м, висота – 68 м (лімітується мостом – 70 м), ширина – 64 м (за погодженням можна трохи більше). Звичайно в грузі – 150–160 тис. т.

Оскільки канал є нешлюзованим, це дозволяє воді та живим організмам вільно рухатися з одного моря в інше. Раніше на шляху міграції було дуже солоне озеро, яке слугувало бар’єром. Нині поглиблення каналу зумовило посилення водообміну. Тепер біота рухається переважно з Червоного моря до Середземного.

Панамський канал було збудовано в 1914 р. Має довжину 81,6 км. Має двохниткові шлюзи. Розміри шлюзових камер: ширина 33,53 м, довжина – 304,8 м, мінімальна глибина – 12,55 м. Останніми роками обсяг перевезень перевищив 300 млн т. Панамакс – найбільші судна, що проходять через канал. Довжина – 294 м, ширина – 32,3 м, осадка – 12,0 м. Це відповідає 70 тис. т.

Рух забезпечується електровозами – мулами.

До 31 грудня 1999 р. належав США. Нині є власністю Панами.

Кильський канал. Розташований на півночі Німеччини. Споруджений у 1895 р. Довжина – 98 км, глибина – 11 м. Є шлюзованим.

Річковий.Важливість на порядок менша, ніж у морського.Головні складові:судноплавні шляхи, порти і судна. Ще донедавна найбільша довжина шляхів була в Росії. Нині вона перейшла до Китаю, де сягає 100 тис. км. Окрім згаданих країн, великою вона є також у США та Бразилії.  

Найважливіші судноплавні річки: Рейн, Дунай, Міссісіпі, Волга.

В Україні судноплавним є Дніпро, невеличка ділянка Прип’яті та гирлова ділянка Південного Бугу. У 2011 р. було перевезено 6,7 млн т вантажів.

Для поліпшення умов судноплавства на багатьох річках виконано будівництво різноманітних гідровузлів, а також судноплавних каналів.

В Європі виділяється канал Рейн–Майн–Дунай. Його довжина – 171 км, ширина – 55 метров, глибина – 4 м.. На каналі збудовано 16 шлюзів: 11 – у рейнському басейні, 5 – у басейні Дунаю. На рейнському схилі відбувається підйом з 231 м до 406 м, на дунайському – зниження до  336 м. Будівництво, яке коштувало 2,3 млрд євро, виконано  протягом 1960–1992 рр.

Трубопровідний. Перший нафтопровід довжиною 6 км було споруджено в США в 1865 р. Згодом вони оперізали весь світ. Чимало їх і в Україні: нафто- і газопроводи, а також аміакопровод.

Авіаційний. Домінує в пасажирських перевезеннях, обсяг яких досяг 2,5 млрд. Усвіті понад 15 тис. аеропортів.

Найбільші аеропорти (2011 р.): Атланта (США) – 92 млн, Пекін – 77, Хітроу (Лондон) – 70, О’Хара (Чикаго) – 66 млн, Ханеда (Японія) – 62 млн, Лос–Анжелес – 62, Шарль-де-голь (61), Даллас – 57, Франкфурт – 56. У першій тридцятці немає жодного російського.

http://www.sodtur.ru/publ/rejtingi/avia_rejtingi/30_krupnejshikh_aehroportov_mira/15-1-0-45.

У 2011 р. в Україні відпправлено 7,5 млн пасажирів, що на порядок менше, ніж найбільшими аеропортами світу.

Зовнішня торгівля

Світовий експорт товарів (а, отже, і імпорт) становить (2011 р.) приблизно 18 трлн. дол., що становить майже чверть валового світового продукту. Стає усе більшим, причому зростає швидше за валовий світовий продукт. Приміром, у 2000 р. він становив 13 трлн. дол. Це пояснюється зростаючою інтернаціоналізацією виробництва, діяльністю ТНК.

Якщо частка експорту більша за середню, говорять про відкритість економіки, експортоорієнтовану економіку, імпортозалежну економіку.

Найбільштий еспорт товарів мають Китай, Німеччина, США та Японія. Найбільший імпорт – США, Китай, Німеччина та Японія.

Лідерами за обсягами зовнішньої торгівлі є США (понад 3 трлн дол), Китай (майже 3 трлн дол.) та Німеччина (табл. 10.12).

Таблиця 10.12