Географія природних ресурсів

Земельні ресурси

Площа суші становить 149 млн км², але частина її зайната льодовиками. Звичайно земельні ресури (земельний фонд) оцінюють у 130 млн км², або 13 млрд га. Отже, в середньому на одного мешканця Землі припадає майже 1,9 га. На жаль, більша частина цієї площі не має великої цінності – пригадаймо пустелю Сахару. Орні землі займають лише 10,6 % від площі земельного фонду, або близько 14 млн га. Забезпеченість орними землями на душу населення становить 0,20 га, або 20 соток.

Ще 1 % земельного фонду зайнято багаторічними насадженнями: садами і виноградниками. Ці 11–12 % площі суші являють основу продовольчої безпеки людства і національного багатсва окремих країн.

За площею орних земель на першому місці перебувають США – 186 млн га. Тут орні землі становлять 20 % площі країни. Далі перелік є таким: Індія, Росія, Китай, Австралія, Канада, Бразилія і Казахстан. Цікаво, що Україна опинилася на 9 місці, випередивши такі великі країни, як Саудівська Аравія та Алжир. У нас забезпеченість орними землями становить 0,74 га на душу населення, що майже в 4 рази більше середнього у світі.

Частка орних земель у різних країнах істотно різниться. У деяких країнах (Індія, Бангладеш, Данія) розораність сягає 50 % загальної території. Приблизно такою ж є розораність в Україні.

Додамо, що багатство якоїсь країни на орні землі не є вичерпною характеристикою багатства на земельні ресурси. Певну роль відіграє і родючість земель. До найбільш родючих земель належать чорноземи, площа яких у світі приблизно становить 3 млн га. Найбільші площі чорноземів (майже половина загальної – 1,5 млн га) зосереджені в Росії (Краснодарський край, Ростовська область). Площа чорноземів в Україні становить приблизно 27 млн га, що відповідає 8 % світової. Є чорноземи такж у Казахстані, Китаї, Румунії, Угорщині, а також в США та Аргентині.

Певну роль у забезпеченні людства продовольством відіграють пасовища. Найбільша їх площа в Австралії та Китаї – приблизно по 4 млн га. Наступні місця займають Казахстан і Бразилія.  

Варто сказати і про те, що хоч науково-технічний прогрес і дозволяє освоїти нові землі, збільшити площу орних земель практично не вдається. Упродовж історії людства більше земель втрачено, ніж їх нині використовують. Проблемою для більшості земель є втрата їх родючості внаслідок ерозії. Тут звичайно підраховують втрати грунту в тоннах, зменшення вмісту гумусу на певний відсоток, або повну втрату внаслідок недоцільності використання. Вважається, що найбільшими є втрати грунту в тоннах в Індії. Загальні втрати у світі обчислюються в десятках мільйонів тонн щороку.

Мінерально-сировинні ресурси

Звичайно їх поділяють на паливні, рудні і нерудні.

Паливні.За обсягом найбільшими є поклади вугілля. Вони оцінені у кілька трильйонів тонн. Перші місця за покладами займають США (445 млрд т), Китай та Росія. У першу десятку входять Південна Африка, Австралія, Німеччина, Індія та Україна. З країн, що розташовані порівняно неподалік від України, потрібно назвати Польщу.

Поклади нафти оцінюють у кілька сотень мільярдів тонн, приблизно – 500 млрд т. У цьому разі виділяється Саудівська Аравія (близько 40 млрд т). У цій країні розташовано найбільше родовище світу – Гавар. Особливістю цього та інших родовищ регіону є дуже великий дебіт свердловин – до 1 тис. т щодня. З деяких нафтових родовищ вже видобуто по кілька мільярдів тонн.

У першу десятку за покладами входять Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, ОАЄ, Росія, Лівія. Багаті на нафту Канада, Нігерія. Алжир і США. Так, у Кувейті відоме родовище Великий Буркан (Ель-Буркан), в Іраку – Кіркук. Родовища Венесуели розташовані навколо лагуни Маракайбо. Родовища США розташовані в районі Галфа (Техас, Луїзіана), Аляски (Прадхо-Бей).

Значної уваги потребують родовища Росії, насаперед церез близькість цієї країни, а також те, що на тих родовищах працює досить багато українців. Насамперед це родовища Західного Сибіру, серед яких можна виділити Самотлор. Багато нафти видобувають також в європейській частині, зокрема в Татарстані.

З країн Європи своїми покладами виділяються Норвегія та Велика Британія, які мають поклади в Північному морі. Так, у британський сектор потрапило родовище Пайпер.

Раніше багатою вважалася і Румунія (район міста Плоешті). Це, поміж іншого, відігравало велику роль у Другій світовій війні.

З країн, що розташовані порівняно неподалік від України, можна згадати Азербайджан та Казахстан. Щодо останнього, то тут виділяється родовище Тенгіз (Атирауська обл.).

В Україні поклади нафти є, але вони задовольняють потреби країни лише на чверть. Решта потреб задовольняється імпортом з Росії.

Третій ресурс – газ. Тут рахують на сотні трильйонів кубічних метрів (орієнтовно 400 трлн. м³). Безсумнівним лідером є Росія. Найбільші родовища розташовані у Західному Сибіру: Уренгой, Ямбургське, Медвеже. Нещодавно відкрито Штокманівське родовище у Баренцевому морі.

Великі запаси мають Іран, Катар, ОАЄ, США. В Європі досить великими ресурсами володіють Нідерланди, оскільки на газ виявився досить багатий їх сектор Північного моря. Тут виділяється родовище Слохтерен.

За покладами урану на першому місці перебуває Австралія, на другому – Казахстан, на третьому – Канада. Є уран і в Україні. Його видобувають у Кіровоградській області.

Рудні.За покладами залізної руди на першому місці перебуває Росія. На другому–третьому місцях Україна та Бразилія. Багаті на руду Австралія, США, Канада. В останньому разі виділяються родовища на півострові Лабрадор. З європейських країн може бути згадана Швеція.

     В Україні кар’єр Південного ГЗК у Кривому Розі сягає глибини 389 м. Там же у Кривому Розі працює шахта “Родіна” – 1520 м. Отже, дно кар’єру Південного ГЗК (і не лише його) має абсолютну позначку значно нижчу за рівень води в Чорному морі.

За покладами марганцевих руд на першому місці Південна Африка, на другому – Україна.

За покладами бокситів виділяються Гвінея, Австралія, Бразилія.

На мідь багаті Демократична Республіка Конго та Замбія (Мідний пояс), Казахстан, Росія, Канада, а з недавнього часу Польща.

На нікель дуже багата Канада (родовище Садбері), Росія.

Олово – Китай, Бразилія та Малайзія.

Свинець – Австралія та Китай. 

Золото: Китай, Південна Африка, Австралія, США, Росія.

Срібло – Перу, Польща.

У цілому дуже багаті на руди кольорових металів Росія, Канада, Австралія, іншими словами, великі за площею країни.

З країн-сусідів України поліметалічні руди зустрічаються в Румунії (околиці м. Бая-Маре), видобуток яких інколи впливає на стан р. Тиса. 

Нерудні. До них належить будівельна сировина, сировина для хімічної промисловості та ін.

Так, з нерудної сировини можна згадати кам’яну та калійну сіль, фосфорити. На кам’яну сіль дуже багата Україна, а з країн-сусідів Росія, Білорусь та Польща. На калійну сіль багаті Канада, Росія і Білорусь.

На фосфорити багаті Алжир і Марокко.

Біотичні ресурси

Поділяються на рослинні і тваринні. Найважливішим видом рослинних ресурсів є лісові.

Лісистість світу становить 27 %, або 40 млн км². Усі ліси приблизно порівно поділені між північною і південною півкулями. У північній півкулі домінують хвойні (їх 67 %), у південній – листяні (їх 97 %).

Найбільше лісів у Росії, на яку припадає 22 % лісів світу. На другому місці Бразилія, на третьому – Канада.

Запас деревини в лісах становить 380 млрд м³, або по 54 м³ на душу населення. Запаси деревини в Росії – 82 млрд м³ (21 % світового обсягу).

Варто зазначити, що хоч площа і запаси мають велике значення, але це не єдиний показник. Важливим є приріст – у світі він становить 2 м³/рік*га, або 8 млрд м³ загалом. В Україні він становить 3,7 м³/рік*га. У Росії він утричі менший. Менший він і у Фінляндії.

Площа лісів, що вирубуються, нині становить 13 млн га щороку. Це більше за площу всіх лісів України. Водночас частина відновлюється. Різниця (фактичне зменшення) становить 7,3 млн га. Найбільше скорочення відбувається в Південній Америці та Африці. Водночас в Європі та Росії лісистість збільшується.

Найважливішим видом тваринних ресурсів є риба.

Велику рибопродуктивність має Тихий океан, Північне море, прибережні ділянки Перу.

До тваринних ресурсів належать ссавці, зокрема китові. Те саме стосується хутряних звірів. 

Водні ресурси

Ними найчастіше вважають обсяг річкового стоку за рік. Існують його підрахунки для всього світу так і окремих країн. Найчастіше зустрічається обсяг 44 тис. км³, що майже в тисячу разів більше за стік Дніпра. В середньому на душу населення це становить 6,2 тис. м³.

Найбагатшими на водні ресурси є Бразилія, Росія, Канада і Китай. Бідними є маленькі країни та ще й з посушливим кліматом.

Дуже важливим є показник на душу населення. Так, багатими є Канада, Норвегія, Росія. Бідними є більшість арабських країн. До слова, це один із чинників міграції за кордон. Меншою за світову є питома забезпеченість водними ресурсами в Україні – 1,1 тис. м³.

Досить часто водні проблеми спричинюють напруженість між країнами. Так, існують проблеми з використання води р. Іордан, до якої мають вихід Ізраїль, Сірія, Іорданія, Ліван та ще й Палестинська Автономія. 

Проблемним є використання води в Туреччині, Сірії та Іраку.

Відомим фактом є те, що з карти світу практично зникло Аральске море. Для того, аби мати доступ до води, Казахстан збудував дамбу, яка дає змогу існувати частині моря.

Румунія звела струмененаправляючу дамбу на р. Дунай, аби відвести більше води у свій бік.

Але найбільш інтернаціональною рікою є Дунай, до якої мають вихід 10 країн. Тих, що розташовані в басейні, вдвічі більше. Навіть такі країни, як Польща та Італія частково розташовані на водозборі Дунаю.

Населення світу

Протягом більшої частини історії людства населення досить стрімко зростало. Винятком були хіба що 1300–1400 рр., коли внаслідок епідемії чуми воно скоротилося на чверть. Особливо стрімке зростання відбулося після Другої світової війни. Так, у 1960 р. населення склало 3 млрд, у 1974 – 4, в 1987 р. – 5, у 1999 р. – 6 млрд. Як видно, період, протягом якого населення збільшувалося на 1 млрд, постійно зменшувався: 14 років для збільшення з 3 до 4 млрд, 13 років – з 4 до 5, 12 років – з 5 до 6. Наприкінці 2011 р. населення світу досягло 7 млрд. Нині воно наближається до 7,1 млрд.

Упродовж останніх 50 років найвищий приріст – на 2,2 % спостерігався у 1963 р. У 2009 р. він зменшився до 1,1 %, але водночас удвічі збільшилося населення. Отже, щорічний приріст залишається порівняно сталим – на рівні 80 млн на рік. Це відповідає зростанню  майже 3 особи щосекунди.

Нині найбільший приріст населення в Індії – близько 15 млн щороку.

У майбутньому приріст зменшиться. Очікується, що 8 млрд буде в 2025 р.

Нині 60 % населення мешкає в Азії, де воно перевищує 4 млрд. У Китаї та Індії воно становить 41 % загального. 15% населення, або 1 млрд мешкає в Африці, 733 млн або 11 % – в Європі.

Упродовж періоду після Другої світової війни розподіл населення у світі істотно змінився: істотно збільшилася частка Африки, водночас  значно зменшилася частка Європи. В Європі населення зростає дуже повільно, і це відбувається передусім за рахунок іміграції.

У світі нараховується 12 країн з населенням понад 100 млн. Більшість з них мають досить значний приріст населення. Винятком є лише Росія та Японія. Зазначимо, що населення України становить 45,5 млн, що відповідає 28 чи 29 місцю у світі. В Європі ми поступаємося Росії, Німеччині, Туреччині, Франції, Великій Британії, Італії, а з недавнього часу ще й Іспанії. Отже, в Європі ми перебуваємо на восьмому місці (табл. 9.1).

Таблиця 9.1