Ознаки та види господарських правовідносин.

Ст. З ГК України окреслює коло відносин, які за своєю природою можуть вважатися господарськими. До них належать господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські від­носини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що вини­кають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. До них, зокрема, належать договірні відноси­ни між суб'єктами підприємницької діяльності і, відповідно, відносини, що виникають між ними у разі порушення таких зобов'язань.

Під організаційно-господарськими відносинами розуміються від­носини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління гос­подарською діяльністю. Відносини між суб'єктом підприємницької ді­яльності та органом державної податкової служби з приводу спла­ти податків, придбання торговельного патенту тощо належать саме до організаційно-господарських. До них також належать відносини між суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою та його за­сновниками. Більш докладно ці відносини ми розглянемо далі.

Внутрішньогосподарськими, у свою чергу, є відносини, що склада­ються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та від­носини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Зо­крема у процесі затвердження положення про структурний підрозділ (філію, представництво) та виділення йому майна суб'єктом підприєм­ницької діяльності - власником між власником та філією складаються такі відносини.

Співвідношення господарського права з іншими галузями права.

Як вже вбачалося, господарське право має велике значення в урегулюванні відно­син між суб'єктами господарської діяльності або за їх участю. Однак, ця галузь права самостійно не може охопити усі аспекти правовідносин, які виникають в процесі здійснення господарської діяльності. Це є підставою для співвідношення господарського права з іншими галузями права. 

Так, при вступі до товарно – грошових відношень, відношень стосовно права інтелектуальної власності, вибору організаційно – правових форм господарювання, питання регулювання зобов’язань та договірних відношень, суб’єкти господарювання керуються нормами цивільного права

На під­ставі Господарського процесуального права вирішуються гос­подарські спори між підприємствами, установами, організаціями, інши­ми юридичними особами (в тому числі іноземними) і громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Податкове право регулює питання оподаткування юридичних та фізичних осіб, в т. ч. підприємців, а також визначає повноваження органів Державної податкової служби України щодо прийняття звітності від суб'єктів підприємницької діяльності, про­ведення перевірок їх діяльності тощо.

Митне право встанов­лює порядок переміщення через митний кордон України товарів та ін­ших предметів, що поставляються за підприємницькими договорами, сплати мита та митних зборів, а також процедуру митного контролю.

Транспортне право визначає специфіку провадження госпо­дарської діяльності на відповідних видах транспорту тощо.

Земельне право регулює відносини суб’єктів господарювання при здійсненні ними діяльності, пов’язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції, оренди та будівництва.

Трудове право безпосередньо використовується суб’єктами господарювання при використанні ними найманого труда. 

ТЕМА 2. ДЕРЖАВНЕРЕГУЛЮВАННЯГОСПОДАРСЬКОЇДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ.

 1.Поняття та основні напрями державного регулювання господарської діяльності в Україні.

 2.Ліцензування і патентування господарської діяльності.

3.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.