Характеристика ланок фінансової системи.

Центральною підсистемою фінансової системи країни є сфера державних фінансів (макроекономічний рівень). Вона характеризує фінансову діяльність держави і є системою грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для виконання властивих їм функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Основою державних фінансів є бюджет держави - державний та місцеві бюджети. До складу сфери державних фінансів входять фінанси державного сектора економіки, державні цільові фонди, державний кредит.

Сфера фінансів суб'єктів господарювання (мікроеноиомічний рівень) відображає рух грошових потоків окремих підприємств.

Фінанси суб'єктів господарювання призначені для .забезпечення діяльності підприємств і виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки тут створюється ВВП, який е об'єктом фінансових відносин.

Фінанси домогосподарств - це система економічних відносин, у результаті дії якої виникає можливість створення фондів грошових ресурсів в окремо взятому домогосподарстві. Основою створення таких фондів є кошти населення, які вони отримують в результаті господарської діяльності, а також спадку.

Основною метою фінансів цієї сфери є формування доходної частини бюджетів сім'ї та окремих громадян і використання цих доходів на цілі поточного споживання та накопичення.

Міжнародні фінанси відображають розподільні та перерозподільні відносини в процесі зовнішньоекономічної діяльності та пов'язані з формуванням та використанням фондів фінансових ресурсів на міжнародному рівні. Функціонуючи у міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, сприяють задоволенню потреб міжнародного співробітництва, розвитку та поглибленню міжнародних інтеграційних процесів.

Світові фінансові потоки охоплюють обслуговування міжнародної торгівлі, іноземні інвестиції, операції з цінними паперами та різними фінансовими документами, валютні операції, внески держави до міжнародних організацій, рух позикових капіталів.

Міжнародні фінанси відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів.

Фінансовий ринок - це узагальнююча назва ринків, де проявляється попит та пропозиція на різні фінансові послуги.

Фінансовий ринок - важлива сфера фінансової системи. За допомогою фінансового ринку мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси, здійснюється їх перерозподіл між галузями, регіонами, суб'єктами господарювання. Він має об'єктивний характер і визначається ефективністю використання капіталу.

Страхування - відокремлена ланка фінансової системи з приводу формування І використання колективних страхових фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між суб'єктами господарювання і державними фінансами. З одного боку, страхові компанії здійснюють свою діяльність як суб'єкти підприємництва, а з іншого - їх діяльність досить жорстко регламентується законодавчими та нормативними актами і підлягає контролю та управлінню з боку Міністерства фінансів України.

Управління фінансовою системою України.

Система управління фінансами включає дві основні складові частини:

1. Сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління рухом фінансових ресурсів та фінансових відносин, що виникають у суспільстві.

2. Сукупність фінансових органів та інститутів,основними завданнями яких є   забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносини.

Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансовий стан держави, розробку та реалізацію фінансової політики. Основними функціями Міністерства фінансів є:

1.Вироблення основ і напрямів фінансової політики держави. 2.Методичне та методологічне управління фінансовими потоками на макроекономічному рівні.

3.Контроль за використанням коштів держави.4.Розробка проектів нового фінансового законодавства .5.Організація бюджетного процесу. 6.Організаційне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.7.Організація функціонування ринку цінних паперів. 8.Керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів.

До органів, які функціонують у сфері бюджету держави, відносяться також:

Державна податкова служба - контролює своєчасність, правильність, повноту сплати податків до бюджетів різних рівнів, веде облік платників.

Державне казначейство - керує І контролює надходження і використання бюджетних коштів та коштів спеціальних фондів, веде облік касового виконання Державного бюджету та місцевих бюджетів.

Контрольно-ревізійна служба - проводить ревізії фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, здійснює контроль за використанням бюджетних коштів.

До органів, які виконують контрольно-регулюючі функції, відносяться:

Рахункова палата Верховної Ради України - виступає як експертний орган з метою здійснення контролю за складанням та виконанням Державного бюджету.

Комітет з нагляду за страховою діяльністю - контролює правильність формування і використання страхових резервів, наявність ліцензії на різні види страхування.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку -організує функціонування ринку цінних паперів, реєстрацію випуску цінних паперів, регулює їх кругообіг.

Основним фінансовим інститутом, який працює у сфері грошового ринку, є Національний банк України. Він здійснює емісію грошей, які виступають інструментом фінансових відносин і регулює грошовий обіг у країні. Важливе завдання Національного банку -організація функціонування кредитної системи, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, проведення грошово-кредитної політики держави.

Також до таких органів відносять Міжбанківську валютну біржу,Фондову біржу,Страхові компанії,Аудиторські фірми, До органів, які здійснюють управління цільовими фондами, відносяться:

Управління Пенсійного фонду ,Фонди соціального страхування.

Загальне управління фінансовою системою здійснюється Верховною Радою України, урядом, апаратом Президента, Верховною Радою та Радою Міністрів АР Крим, а також органами місцевого самоврядування.

У сучасній ринковій економіці управління фінансами - досить складна справа. Тому створення ефективної системи управління ними, її удосконалення, підвищення керівної ролі Міністерства фінансів у проведенні та організації єдиної фінансової політики є запорукою зміцнення фінансової системи, всієї економічної системи країни.