Фінансова система і  структура України.

Необхідність і сутність державних фінансів

Головного сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.

Державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління,

Державні фінанси охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджет та місцеві фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди

Державні фінанси включають різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між різними сферами і ланками фінансової системи, так І внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.

Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою.Їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку скільки вирішення певних суспільних проблем загальнодержавного або місцевого значення.

Структура державних фінансів

Бюджет держави: Державшій бюджет, Місцеві бюджети. Цільові фонди: Загальнодержавні фонди, Регіональні фонди. Державний кредит: Державні позики, Позики на рівні регіону. Фінанси підприємств:Фінанси державних підприємств, Фінанси муніципальних підприємств.

Провідною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи України є державний бюджет.

Державний бюджет - це система економічних відносин між державою, підприємствами, організаціями та населенням з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових коштів.

Місцеві фінансові фонди складаються з бюджетів органів місцевого самоврядування, спеціальних фондів місцевого значення і фінансів відповідних підприємств.

Пенсійний фонд - фонд цільового призначення, у якому акумулюються кошти, призначені для пенсійного забезпечення працівників, нарахування та виплати пенсій, різних видів допомоги, реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій громадян, які потребують допомоги.

Фонди соціального страхування.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконує функції державного фінансового забезпечення соціальних потреб населення через систему обов'язкового соціального страхування.

Важливим інструментом перерозподілу фінансових ресурсів у державі єсистема державного кредиту.

Держава будує свою фінансову політику шляхом пошуку оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріального виробництва і добробуту населення.

2. Функції фінансів

Функції фінансів відображають форми проявлення фінансів і призначення в суспільстві, їх роль у народному господарстві. Сутність фінансів проявляється у функціях, які вони виконують.

Загальноприйнято вважати, що фінанси виконують дві основні функції: розподільчу та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов'язана зі створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов'язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча).

Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. За допомогою розподільної функції здійснюються відшкодування вартості засобів виробництва, що витрачалися, та створення первинних доходів.

Перерозподільна функція фінансів проявляється при перерозподілі грошових коштів у міжтериторіальному, міжгалузевому, внутрішньогалузевому і внутрішньогосподарському аспектах. Перерозподільна функція фінансів діє у взаємозв'язку і взаємообумовленості з контрольною функцією, яка є внутрішнього властивістю фінансів та служить засобом контролю за процесом перерозподілу вартості ВВП шляхом утворення і використання грошових фондів цільового призначення.

Контрольна функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення.

Завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів фінансових відносин, економне та ефективне використання коштів.

У залежності від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють: Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Його здійснюють органи державної влади та управління.

Відомчий контроль здійснюється галузевими міністерствами, відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Його об'єктом виступає фінансова діяльність підприємств,

Внутрішній контроль здійснюється фінансовими службами підприємств та установ, в функції яких входять перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами.

Суспільний контроль - це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.

Існують другорядні функції, які теж показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів.

Функція ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють Ірошовий обіг і систему кредитування, сприяє пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів.

Функція стабільності - спрямованість фінансової і кредитної політики на уникнення надмірних спадів та "перегрівів" в економіці.

Функція формування та використання грошових фондів пов'язана із матеріальним змістом фінансових відносин, які мають грошове вираження, з процесами мобілізації коштів до грошових фондів різних рівнів та використання цих коштів на задоволення суспільних потреб.

Фінансова система і  структура України.

Фінансова система- це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур. окремих громадян.

Фінансова система має структуру:

Державні фінанси:Державний бюджет,Пенсійний фонд,Державний кредит, Місцеві фінанси та інш.Фінанси суб'єктів господарювання:Фінанси акціонерних товариств,Фінанси домогосподарств та інш.

Міжнародні фінанси:Міжнародні розрахунки,Міжнародні фінансові інститути та інш.Фінансовий ринок:Ринок грошей,Фондовий ринок.Страховий ринок.

До організаційної структури фінансової системи України входять:

І. Органи управління:Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Рахункова палата, Аудиторська палата, Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування.

II. Фінансові інститути:Національний банк, Комерційні банки, Страхові компанії, Фондова біржа.

Фінанси суспільства як економічна категорія характеризується не тільки економічними відносинами, але мають і матеріальний зміст. Грошові фонди та накопичення, які створюються державою, підприємствами, установами, організаціями в процесі розі юділу та перерозподілу ВВП і національного доходу, являють собою фінансові ресурси.

Фінансові ресурси характеризують фінансовий стан економіки і водночас джерела їх розвитку.

Основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами потреб, до яких належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього природного середовища, національна оборона, правопорядок, надання суспільних та соціальних послуг -загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення , охорона здоров'я тощо.

Фінансові ресурси суб'єктів господарювання спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, на розвиток виробництва, соціально-культурні потреби колективів підприємств.

Форми і методи, за допомогою яких формуються та використовуються фінансові ресурси, не є сталими і змінюються залежно від зміни соціальної природи суспільства.

4. Централізовані та децентралізовані фінанси.

Фінансові відносини завжди пов'язані з формуванням грошових доходів та накопичень.

Фінанси суспільства як економічна категорія характеризується не тільки економічними відносинами, але мають і матеріальний зміст. Грошові фонди та накопичення, які створюються державою, підприємствами, установами, організаціями в процесі розі юділу та перерозподілу ВВП і національного доходу, являють собою фінансові ресурси. Фінансові ресурси - це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і колективів окремих підприємств.

Централізовані грошові фонди концентруються у державі і являють собою загальнодержавні фінансові ресурси. Провідне місце в системі загальнодержавних фінансових ресурсів належить державному бюджету. Основним джерелом формування державного бюджету виступає створюваний в галузях матеріального виробництва чистий доход, що надходить до бюджету у вигляді платежів з прибутку, податку на додану вартість та інших податкових і неподаткових платежів. Певна частина доходів державною бюджету формується за рахунок податкових та інших платежів з населення. З бюджету фінансуються видатки на розвиток науки, культури, освіти, охорону здоров'я, управління, оборону, соціальний захист населення та інші загальнодержавні потреби.

До системи загальнодержавних фінансових ресурсів України належать Пенсійний фонд, Фонди державного соціального страхування, інші бюджетні та позабюджетні фонди спеціального призначення, державний кредит як специфічна ланка державних фінансів.

Децентралізовані фінансові ресурси або фінансові ресурси суб'єктів господарювання являють собою грошові кошти, які вони мають у своєму розпорядженні. Ці кошти можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання І розвиток об'єктів невиробничої сфери, особисте споживання працівників та резерв.

Загальна сума фінансових ресурсів суб'єкта господарювання складається з таких елементів, як статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд, спеціальні та інші фонди. Основним джерелом формування фінансових ресурсів с валовий внутрішній продукт. Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.

Основні методи, за допомогою яких формуються фінансові ресурси:

- стягнення податків;

- відрахування частини прибутку державних підприємств;

- відрахування на соціальне страхування та інші види відрахувань до централізованих фондів

- продаж майна та цінних паперів;

- одержання кредитів;

- емісія грошей.