Договір (угода) як основний правовий документ, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), який ми будемо іменувати інвестиційним договором. Інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності.

Термін «інвестиційний договір» використовується у двох значеннях: широкому і вузькому. В першому (широкому) розумінні цей термін застосовується щодо договорів, які укладаються між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спрямовані на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

У другому (вузькому) розумінні термін «інвестиційний договір» застосовується щодо угод між іноземним інвестором і вітчизняними учасниками інвестиційного процесу щодо вкладення та реалізації іноземних інвестицій. Саме в цьому розумінні зазначений термін використовується у міжнародній комерційній (господарській) практиці.

Об’єкти інвестиційної діяльності.

Об'єкти інвестиційних правовідносин — це об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в які

вкладаються інвестиції (виробництво, підприємства, господарські товариства, основні фонди, техніка, технології, соціальна сфера, довкілля тощо).

Стаття 4. Об'єкти інвестиційної діяльності

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування   будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

17. Загальні положення стосовно гарантій прав суб’єктів інвестиційної діяльності та захисту інвестицій.(+)

Обмеження для державних органів та їх посадових осіб щодо втручання в діяльність суб’єктів інвестиційної діяльності.

Стаття 18. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
1. Держава гарантує стабільність умов здійснення
інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її
суб'єктів.

Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної
діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих
договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством
(крім податкового, митного та валютного законодавства, а також
законодавства з питань ліцензування певних видів господарської
діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів
або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов
договору.

2. Державні органи та їх посадові особи не мають права
втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім
випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і
здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.

Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі
об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим
Законом.

У разі прийняття державними або іншими органами актів, що
порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності,
збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають
відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про
відшкодування збитків розв'язуються судом.

Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

Стаття 19. Захист інвестицій

1. Захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних
та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють
збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій,
ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування,
захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права
на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм
власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій
забезпечується законодавством України, а також міжнародними
договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним,
забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування
заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити
управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також
передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і
результатів інвестицій.

З метою забезпечення сприятливого та стабільного
інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту
інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових
норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань
фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної
діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових
платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути
скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії
цих гарантій.

2. Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані,
реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні
за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі
законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному
обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної
діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в
зазначених актах.

Внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади,
акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні
права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України
відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися
використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або
вчинених за їх участю.

3. Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної
діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом.

4. Інвестиції можуть, а у випадках, передбачених
законодавством, мають бути застраховані.