Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічний та правовий зміст інвестиційної діяльності.




Місце інвестиційного права в системі права України.

 

В системі норм права України, що регулюють інвестиційну діяльність, є

норми різних галузей права: державного, адміністративного, цивільного,

фінансового, земельного, трудового, кримінального та інших галузей. Це

пояснюється тим, що процес інвестування складний за своїм правовим

характером, його суб'єкти вступають у різного роду суспільні відносини.

Такий предмет правового регулювання як інвестиційна діяльність має

міжгалузевий характер.

Так, норми конституційного права визначають загальний правовий статус і

загальні засади діяльності іноземних громадян та осіб без громадянства

на території України. У Конституції України (ст. 35) зазначено, що

іноземним громадянам та особам без громадянства в Україні

гарантуються'передбачені законом права та свободи. Аналіз змісту Закону

України «Про правовий статус іноземців» визначає основні права

іноземців, серед яких і право на інвестиційну та підприємницьку

діяльність. Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а

також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності,

передбаченими законодавством України. При цьому, що надзвичайно важливо,

вони мають такі ж права і обов'язки, як і громадяни України, якщо інше

не випливає з Конституції та законів України.

Однією з галузей права та законодавства, які також використовуються як

засіб державного управління іноземними інвестиціями є адміністративне

право та законодавство. Це пояснюється широтою такої форми державної

діяльності, як державне управління. В адміністративному законодавстві

виділяються нормативні акти, які містять загальні норми, що регулюють

процес управління, та нормативні акти, дія яких обмежується більш

вузькими рамками, зокрема нормативні акти, що регулюють державне

управління інвестиційною діяльністю. До групи нормативних актів, що

містять спеціальні норми, якими регламентуються суспільні відносини в

сфері державного управління інвестиційною діяльністю входять, наприклад,

Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової

трансформації економіки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів

України від 1 червня 1995р. № 384), положення про міністерства та

відомства, (в тій частині, де вони безпосередньо визначають функції

конкретних міністерств та відомств по державному управлінню

інвестиційною діяльністю) та інші.

Значну роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграє цивільне

право. Його норми, що стосуються регламентації інвестиційної діяльності

в Україні містяться у Цивільному кодексі України та у ряді

цивільно-правових законів України: «Про власність», «Про

підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про господарські

товариства» та ін.

 

Предмет та метод правового регулювання.

Інвестиційне право є підгалуззю господарського права, що регулює господарські відносини в сфері інвестування.

Інвестиційне право має свій предмет — інвестиційні відносини, тобто суспільні економічні відносини, що складаються між суб'єктами інвестування щодо вкладення та реалізації інвестицій.

Для інвестиційного права як підгалузі господарського права притаманні ті самі методи правового регулювання, що і для господарського права:

метод автономних рішень (що передбачає можливість прийняття суб єктами інвестиційної діяльності самостійно, але в межах закону юридичне значущих рішень і обов'язок усіх інших суб єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень); метод владних приписів (що передбачає право прийняття юридичне значущих рішень органом господарського керівництва, власником майна, юрисдикційним органом і обов'язок суб'єктів господарювання виконувати ці рішення); метод координації або узгодження (що передбачає необхідність прийняття юридичне значущих рішень за згодою сторін, шляхом компромісу, як це має місце при укладенні інвестиційних договорів); метод рекомендацій (передбачає рекомендацію з боку держави в особі компетентних органів певного порядку дій в сфері інвестиційної діяльності, що адресуються суб'єктам цієї діяльності як бажаний для суспільства варіант їхньої поведінки без обов'язку виконання рекомендацій). Отже, має місце поєднання приватно-правових (автономних рішень, координації, рекомендацій) та публічно-правових (владних приписів) методів правового регулювання. Перші забезпечують захист приватних інтересів інвесторів (право на самостійність здійснення інвестиційної діяльності, вільне — але в межах закону — використання інвестицій та вільний вибір контрагентів, розпорядження результатами інвестування на власний розсуд тощо), а другі — захист суспільних інтересів в процесі здійснення такої діяльності (законодавче закріплена необхідність дотримання технічних, радіаційних, екологічних, санітарно-гігієнічних, містобудівних, архітектурних та інших вимог під час реалізації інвестицій).

Характеристика інвестиційного права.

 

Система інвестиційного права.

 

Інвестиційне право як спецкурс господарського права вивчає специфіку господарських правовідносин У сфері інвестування, правове регулювання інвестиційної діяльності та практику застосування інвестиційно-правових норм у повсякденній право-застосовчій практиці.

Спецкурс «Інвестиційне право» складається з загальної та спеціальної частин. Перша містить теми, що стосуються усіх видів інвестицій, інвестиційної діяльності та її суб'єктів:

• Поняття і предмет інвестиційного права.

• Інвестиційне законодавство.

• Інвестиційний договір як правова форма взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності.

• Державне регулювання інвестиційної діяльності та гарантії захисту інвестицій.

У спеціальній частині спецкурсу «Інвестиційне право» вивчаються особливості окремих форм здійснення інвестиційної діяльності та специфіка інвестування в окремих сферах господарювання. Спеціальна частина включає такі теми:

• Правове регулювання інвестиційної діяльності в сфері капітального будівництва

• Корпоративна форма інвестування.

• Правовий режим іноземного інвестування.

• Особливості інвестування в процесі приватизації.

• Правове регулювання лізингу як однієї з форм здійснення інвестиційної діяльності.

 

Економічний та правовий зміст інвестиційної діяльності.

 

У ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»' від 18 вересня 1991 р. дається таке визначення інвестицій:

«Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект».

У п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»2 від 22 липня 1997 р. дається дещо інше, вужче поняття інвестицій: інвестиція визначається як господарська операція, теріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Поняття інвестиції тісно пов'язване з поняттям власності, оскільки включає також право володіння, користування та розпорядження рухомим і нерухомим майном, що вкладається в об'єкт інвестування і є результатом інвестиційної діяльності.

 

6. Класифікація інвестицій.(+)










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 316.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...