Комітет кредиторів в справі про банкрутство. Порядок утворення і прийняття рішень.

  На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; несення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

4.Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств

Можна виділити ряд ознак, характер­них для комунальних унітарних підприємств, а саме:
1) створюється компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку; 2) при його створенні відокремлюється частина комунальної власності; 3) підприємство на­лежить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування. Власником комунального підприємства є територіальна громада села, селища, міста, району в місті. При цьому комунальні підприємства, що перебувають у віданні районної чи обласної ради, становлять спільну власність територіальних громад вище перелічених адмі­ністративно-територіальних одиниць. Виконавчі органи місцевого самоврядування — виконавчий комітет, відділи, управлін­ня, комітети та інші органи сільських, селищних, міських рад. Майно, що є комунальною власністю територіальної громади, залежно від виду кому­нального підприємства, закріплюється за таким підприємством — або на праві господар­ського відання — комунальне комерційне підприємство або на праві оперативного управління — комунальне некомерційне підприємство. Статутний фонд комунального підприємства формується виконавчим органом відповідної ради, визначеним останньою як орган управління підприємством. Найменування створюваного комунального унітарного підприємства має містити слова «комунальне підприємство» і вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управ­ління якого входить дане підприємство. Безпосереднє управління господарською діяльністю комунального підприємства здійс­нює його керівник (директор,

5.Юридичний зміст господарсько-правової відповідальності.

Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання - господарські правопорушення.
Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Щодозмісту господарсько-правова відповідальність загалом є матеріальною і застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. Господарюючі суб'єкти як організації можуть нести лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків і т. ін.). Господарсько-правова відповідальність застосовується лише у разі правопорушення, тобто на такій юридичній підставі, як об'єктивні протиправні дії чи бездіяльність правопорушника, і загалом базується на презумпції його вини

№ 17